Court ruling № 130315849, 16.09.2025, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 вересня 2025 року Справа 160/15641/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро, заяву представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду по справі №160/15641/25 за позовом Приватного підприємства "Техно-Люкс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства "Техно-Люкс" до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що оскільки квитанція № 2 від 14.10.2024р № 9307702113 та № 9307603467 до ПН № 8 та № 9 отримано позивачем 14.10.2024 року, то останнім днем строку звернення до суду є 14.04.2025 року, а позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 28.05.2025 року, тобто зі спливом шестимісячного строку звернення до суду. Тобто позивач звернувся із позовною заявою із порушенням норм ч.2 ст. 122 КАС України.

Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тож відлік строку для звернення до суду у випадку, зокрема, незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1). Цей висновок Конституційного Суду України колегія суддів вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Як зазначено, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, яку, відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, суд має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

- тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

- шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Так, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної від 14.10.2023 року №8 та 9

Згідно квитанції від 14.10.2023 року, ПН від 14.10.2023 року №8 та 9 доставлено до ДПС України, реєстрація зупинена. Запропоновано надати пояснення та копії документів.

Пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/ розрахунку коригування.

З огляду на зазначене, позивач мав право подати письмові пояснення та копії документів до 15.10.2024 року.

У зв`язку з неподанням письмових пояснень та копії документів та відповідно не отримання ПП "Техно-Люкс" після 16.10.2024 року рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної від 14.10.2023 року №8 та 9 - у позивача виникло право на звернення до суду з оскарженням бездіяльності відповідача.

Слід вказати, що питання щодо строків звернення до суду було вирішено в ухвалі суду від 30.06.2025 року про відкриття провадження у цій справі.

Судом враховано, що позивач звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України (справа №160/28863/24).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі №160/28863/24, в задоволенні позовної заяви відмовлено.

Так в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі №160/28863/24 зокрема зазначено: "З наведених норм законодавства вбачається, що рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної приймається комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за результатами розгляду поданих платником податку документів. Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних № 8, №9 від 14.10.2023 р. є передчасними."

Окрім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №160/23925/24 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21231 від 17.06.2024 року, відповідно до якого ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНО-ЛЮКС» віднесене до такого, яке відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість» до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165; та зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ПП «Техно-Люкс» з переліку ризикових платників податків.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №160/23925/24 залишено без змін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

Тобто правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

На переконання суду, позивачем було виявлено реальну зацікавленість та вчинялись активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку.

На підставі вищевикладеного, суд зробив висновок про відмову у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду по справі №160/15641/25 за позовом Приватного підприємства "Техно-Люкс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова