Decision № 13022196, 21.12.2010, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10                                                                                           Справа№ 29/184(10)

За позовом:

          Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави: Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго,

м. Львів, до відповідача:Дочірнього підприємства «ЖЕК ВАТ Львівський ДБК-2», м. Львів,

про: стягнення 14’254,16 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

прокурора: Клак Ю.Г. –помічник прокурора Шевченківського району м.Львова,

позивача:Луців С.М. –дов. від 08.11.2010 р.,

відповідача:Пукало О.П. –дов. від 01.11.2010 р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави: Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго до Дочірнього підприємства «ЖЕК ВАТ Львівський ДБК-2»про стягнення 60’736, 06 грн. Ухвалою від 05.11.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.11.2010 р. В судовому засіданні 16.11.2010 р. оголошено перерву до 21.12.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №4274/Ш від 01.07.2008 р. не провів повної оплати за надані послуги за період з 01.01.2010 р. по 25.08.2010 р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 56’548,80 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3’162,83 грн. пені, 789,22 грн. – 3% річних, 235,21 грн. інфляційних збитків.

В судове засідання 16.11.2010 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві.

В судове засідання 16.11.2010 р. представник відповідача з’явився, вимоги ухвали суду виконав. Подав відзив на позов, яким вважає позов безпідставним, та таким що не підлягає задоволенню.

В судове засідання 21.12.2010 р. представник позивача з’явився, подав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 13’029,73 грн. –основного боргу, 3’162,83 грн. –пені, 789,22 грн. –3% річних, 235,21 грн. – інфляційних втрат.

В судове засідання 21.12.2010 р. представник відповідача з’явився, подав заяву якою просить суд розстрочити основний борг в сумі 13’029,73 грн. на три місяці та зменшити розмір пені.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №4274/Ш від 01.07.2008 р. (надалі –Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов’язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3. Договору відповідач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді, якщо тариф на теплову енергію є одноставковим.

Внаслідок несплати відповідачем за надані послуги за період з 01.01.2010 р. по 25.08.2010 р. виникла заборгованість в сумі 56’548,80 грн.

В судовому засіданні 21.12.2010 р. представник позивача повідомив про зменшення позовних вимог у зв’язку із частковою оплатою відповідачем основного боргу, просить стягнути заборгованість в сумі 13’029,73 грн.

В судовому засіданні 21.12.2010 р. представник відповідача подав заяву про розстрочення заборгованості в сумі 13’029,73 грн.

При винсененні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.3. Договору відповідач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді, якщо тариф на теплову енергію є одноставковим. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 13’029,73 грн. заборгованості є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Таким чином, суд задовольняє клопотання відповідача про зменшення розміру пені та визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3’162,83 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в частині стягнення в сумі 200,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовзання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 789,22 грн. –3% річних, 235,21 грн. інфляційних збитків є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, керуючись п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд задовольняє клопотання відповідача та розстрочує виконання рішення суду в сумі 13’029,73 грн. на три місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦКУ країни, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «ЖЕК ВАТ Львівський ДБК-2» (адреса: вул. Творча, 8, м. Львів, 79037; код ЄДРПОУ 32327736) на користь Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго (адреса: вул. Д.Апостола, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 05506460) 13’029,73 грн. заборгованості, 200,00 грн. пені, 789,22 грн. –3% річних, 235,21 грн. інфляційних збитків.

3.          Заяву Дочірнього підприємства «ЖЕК ВАТ Львівський ДБК-2» (адреса: вул. Творча, 8, м. Львів, 79037; код ЄДРПОУ 32327736) про розстрочення заборгованості в сумі 13’029,73 грн. задоволити.

4.          Розстрочити виконання рішення суду зі стягнення заборгованості в сумі 13’029,73 грн. рівними частинами по 4’343,25 грн. на три місяці до 25.03.2011 р.

5.          Стягнути з Дочірнього підприємства «ЖЕК ВАТ Львівський ДБК-2»(адреса: вул. Творча, 8, м. Львів, 79037; код ЄДРПОУ 32327736) в дохід Державного бюджету 142,54 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          В частині стягнення з відповідача 2’962,83 грн. –пені відмовити.

7.          Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Синчук М.М.