Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/36790/23
Провадження № 2/761/1577/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -Мальцева Д.О.,
секретаря судового засідання Губенко О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій, відповідно до якого просив: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 76 619,01 грн., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 5000,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в розмірі 6 834,84 грн. та 3% за користування грошовими коштами у розмірі 478,61 грн., а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.04.2023 року о 13-25 год. м. Миколаїв, по вул. Потьомкінська, 131, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Reno Koleos», д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Fiat Albea», д.н.з. № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспорту пригоду- «Європротокол».
В результаті даної ДТП належний позивачу автомобіль на праві власності зазнав механічних пошкоджень, тобто було завдано матеріального збитку та місце настання події, вказаної вище, було викликано поліцію, яка по прибуттю склала електронний рапорт за допомогою планшетного пристрою, наступного змісту: «По приїзду поліції обидва учасника події вирішили самостійно скласти європротокол, притензій до працівників поліції не мають. Все фіксувалось за допомогою бодікамер. Матеріали ДТП поліцейськими не складались», що підтверджено наданою відповіддю на адвокатський запит від 07.09.2023 року.
На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Fiat Albea», д.н.з. № НОМЕР_2 було забезпечено полісом, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №213393855 у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
28.04.2023 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про дорожньо-транспорту пригоду та заявою про страхове відшкодування та направив пакет необхідних документів на електронну адресу відповідача разом з поясненнями наступного змісту «При повороті наліво, в ліву передню частину мого авто врізався автомобіль Фіат».
08.05.2023 року відповідач повідомив позивача, що належна сума страхового відшкодування за даним страховим випадком становить 17 000,00 грн., на що позивач звісно не погодився та повідомив відповідача, шляхом направлення йому електронного листа про намір проведення експертизи для визначення розміру збитку, який було завдано його автомобілю «Reno Koleos», д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП.
Експертом-оцінювачем ОСОБА_3 , проведено дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Reno Koleos», днз. № НОМЕР_3 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 27.04.2023 року.
За результатами даного дослідження 18.05.2023 року було складено Звіт №035/05-23 за висновками якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Reno Koleos», днз. № НОМЕР_3 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 24.03.2023 року з включенням ПДВ на складові та лакофарбні матеріали складає: 79 119 грн. 01 коп.
Втрата товарної вартості (ВТВ) автомобіля «Reno Koleos», днз. № НОМЕР_3 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 27.04.2023 року складає 23 770,15 грн.
Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Reno Koleos», днз. № НОМЕР_3 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 27.04.2023 року з урахуванням втрати товарної вартості складає: 102 889,16 грн.
18.05.2023 року позивач направив на електронну адресу відповідача електронного листа разом з претензією до відповідача стосовно незгоди розрахованої суми страхового відшкодування до виплати, та вимоги сплатити йому страхове відшкодування у сумі 102 889,16 грн., а також понесені витрати на проведення оцінки у сумі 5 000,00 грн. (електронний лист додаю).
До вказаного вище електронного листа, крім претензії, було додано Звіт про оцінку №035/05-23 від 18.05.2023 року, рахунок фактура № МС000001368 від 17.05.2023 року, акт прийому-передачі виконаних робіт від 18.05.2023 року на суму 5 000,00 грн.
У відповідь на звернення позивача, відповідач 05.06.2023 року направив на електронну адресу позивача лист в якому зазначив, що ним переглянуто Звіт оцінювача №27789 «Про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу» та 01.06.2023 року прийнято рішення про доплату страхового відшкодування в розмірі 1 641,55 грн., також зазначено, що згідно вказаного Звіту відновлювальний ремонт з врахуванням зносу на запасні частини склав 51 382,69 грн. 28%) та виплата була проведена за вирахуванням франшизи (2 500,00 грн. та ПДВ 7 303,78).
Однак, позивач з вказаним не погоджується та зазначає, що у відповідача не було жодних правових підстав застосовувати коефіцієнт фізичного зносу 28% на запасні частини.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач скерував, нараховане ним страхове відшкодування позивачу через систему Аваль-Експрес, в сумі 17 897,91 грн., 1641,55 грн, 3 651, 89 грн., однак позивач вказані суми не отримав.
Таким чином, оскільки в позасудовому порядку відповідач відмовляється відшкодувати позивачу спричинену матеріальну шкоду, він вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх порушених прав.
Також, позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування за полісом цивіль-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не виконав, позивачем на підставі вищевикладеного розраховані грошові кошти по стягненню з відповідача інфляційних втрат, пені та 3% річних, за порушення (прострочення) виконання грошового зобов`язання за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року: інфляційні втрати з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року складає 0,00 грн., та 3% річних з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року складає 478,61 грн., пеня з 26.07.2023 по 09.10.2023 року складає 6834,84 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 матеріали позову передані на розгляд судді Макаренко І.О.
На підставі розпорядження № 01-08-1144 від 16.04.2025 року, щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/36790/23, за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025, матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
17.04.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
01.05.2025 року від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву із викладеними запереченнями проти неї. Зазначив, що позовні вимоги визнає у розмірі 16515,15 грн. страхового відшкодування, пені у розмірі 1 473,24 грн., 3% річних у розмірі 103,16 грн., судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
06.05.2025 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.
06.05.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича надійшло клопотання, про призначення автотехнічної експертизи, проведення якої доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз: 054038, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27.
08.05.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва Мальцева Д.О. вирішено проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за правилами позовного провадження в спрощеному порядку.
19.06.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва Мальцева Д.О. відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явився, 19.08.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, та не оспорювалось сторонами, що 27.04.2023 року о 13-25 год. м. Миколаїв, по вул. Потьомкінська, 131, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Reno Koleos», д.н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Fiat Albea», д.н.з. № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Учасниками даної ДТП було складено повідомлення про ДТП («європротокол»), відповідно до якого винним в настанні ДТП є водій автомобіля «Fiat Albea», д.н.з. № НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який відповідно до вказаного «європротоколу» свою вину визнав.
На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Fiat Albea», д.н.з. № НОМЕР_2 було забезпечено полісом, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №213393855 у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2022 року №108 «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» затверджено за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України, що максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80 000 гривень на потерпілого.
Постанова набрала чинності з 01 липня 2022 року.
Тобто це гранична сума на яку може претендувати позивач у вказаній справі та як вбачається із наданих доказів, керуючись пунктом 2.11 Правил дорожнього руху України та пунктом 33.2 статті Закону №1961-VI та примітки до статті 124 КУпАП, водії скористались правом на складання спільного повідомлення про ДТП - «Європротокол». У вказаному повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_2 визнав себе винним у вказаному ДТП.
Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а п. 1) ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За змістом ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.
Згідно з ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку; невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Судом встановлено, що в позасудовому порядку, позивач зверталась до сторони відповідача для відшкодування завданої їй шкоди, шляхом сплати суми страхового відшкодування.
Однак, 08.05.2023 року відповідач повідомив позивача, що належна сума страхового відшкодування за даним страховим випадком становить 17 000,00 грн.
З вказаним позивач не погодився та повідомив відповідача, шляхом направлення йому електронного листа про намір проведення експертизи для визначення розміру збитку, який було завдано його автомобілю «Reno Koleos», д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП.
Експертом-оцінювачем ОСОБА_3 , проведено дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Reno Koleos», днз. № НОМЕР_3 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 27.04.2023 року.
За результатами даного дослідження 18.05.2023 року було складено Звіт №035/05-23 за висновками якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Reno Koleos», днз. № НОМЕР_3 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 24.03.2023 року з включенням ПДВ на складові та лакофарбні матеріали складає: 79 119 грн. 01 коп.
Втрата товарної вартості (ВТВ) автомобіля «Reno Koleos», днз. № НОМЕР_3 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 27.04.2023 року складає 23 770,15 грн.
Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Reno Koleos», днз. № НОМЕР_3 в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 27.04.2023 року з урахуванням втрати товарної вартості складає: 102 889,16 грн.
18.05.2023 року позивач направив на електронну адресу відповідача електронного листа разом з претензією до відповідача стосовно незгоди розрахованої суми страхового відшкодування до виплати, та вимоги сплатити йому страхове відшкодування у сумі 102 889,16 грн., а також понесені витрати на проведення оцінки у сумі 5 000,00 грн. (електронний лист додаю).
До вказаного вище електронного листа, крім претензії, було додано Звіт про оцінку №035/05-23 від 18.05.2023 року, рахунок фактура № МС000001368 від 17.05.2023 року, акт прийому-передачі виконаних робіт від 18.05.2023 року на суму 5 000,00 грн.
У відповідь на звернення позивача, відповідач 05.06.2023 року направив на електронну адресу позивача лист в якому зазначив, що ним переглянуто Звіт оцінювача №27789 «Про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу» та 01.06.2023 року прийнято рішення про доплату страхового відшкодування в розмірі 1 641,55 грн., також зазначено, що згідно вказаного Звіту відновлювальний ремонт з врахуванням зносу на запасні частини склав 51 382,69 грн. 28%) та виплата була проведена за вирахуванням франшизи (2 500,00 грн. та ПДВ 7 303,78).
Приватним акціонерним товариством «Страховою компанією «ПЗУ Україна» виплачено страхове відшкодування у загальному розмірі 23 191,35 грн., що підтверджується: платіжною інструкцією від 30.05.2023 №00095645 на суму 17 897,91 грн., платіжною інструкцією від 04.10.2023 р. №00102815 на суму 3651,89 грн., платіжною інструкцією від 02.06.2023 р. №00095916 на суму 1 641,55 грн.
Як зазначено вище позивач вважає, що визначена сума страхового відшкодування занижена з підстав того, що вина водіїв визнана відповідачем обопільна, а визначений розмір відновлювального ремонту з урахуванням зносу є також заниженим та таким, що не може бути застосований до автомобіля 2020 року, а саме до замінених деталей.
Однак, відповідачем не надано жодних запитів на отримання відповідних відомостей, які б підтвердили його позицію в тому, що вина водіїв є обопільна не здійснив, жодних дій по встановленню причин настання страхового випадку у формі обопільної вини не зробив.
Крім того, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо- транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо- транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат (J на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Так, відповідно до положень п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України 24.07.2009 р., значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
Відповідно до положень п. в), г) 7.39 Методики, винятками стосовно використання зазначених вимог є: складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; складові частини кузова, -кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу І цієї Методики.
Враховуючи вказане вище у відповідача не було жодних правових підстав застосовувати коефіцієнт фізичного зносу 28%на запасні частини.
Отже сума страхового відшкодування має становити 54 308,65 грн. = 80 000, 00 грн. (максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України) - 23 191,35 грн. виплаченого страхового відшкодування -2500,00 грн. (франшиза, що передбачена полісом 213393855).
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення матеріальних збитків підлягають частковому задоволенню в сумі 54 308,65 грн.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися от певної дії, а стягувач має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Приписи ст. 625 ЦК України застосовуються у деліктних зобов`язаннях щодо відшкодування шкоди, що підтверджується постановою Великої Палати Верховного суду України по справі №686/21962/15-п прийнятою 16.05.2018 р., постановою Верховного суду України по справі №456/3525/15 прийнятою 13.02.2019 р., постановою Верховного суду України по справі №758/9445/16-ц прийнятою 11.02.2019 р.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Така правова позиція була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року (справа № 686/21962/15-ц, пр. № 14-16цс18).
Частиною першою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до частин другої та третьої статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, встановивши що відповідач свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у сумі 54 308,65 грн. не виконав, суд дійшв висновку, що за порушення (прострочення) виконання грошового зобов`язання за період з 26.07.2023 року по 0910.2023 року з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 3% річних за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 339,24 грн. та пеня за період з 26.07.2023 року по 09.10.2023 року у сумі 4 844,63 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України; ст. ст. 3, 9, 22, 29, 32, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій,- задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 54 308,65 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на проведення експертного дослідження 12 213 грн. 50 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на проведення Звіту про оцінку у сумі 5000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
The court decision No. 130093893, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 20.08.2025. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 761/36790/23. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: