Decision № 130054081, 01.09.2025, Marhanets City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 180/980/25

2/180/564/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2025 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Тананайської Ю.А., за участю секретаря судового засідання Павлович Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/980/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , через представника адвоката Негробова О.В., звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_3 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків, 3% річних та відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 1.06.2024 на вул.Київська в м.Марганець сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а позивачу завдані збитки, які виразились у заподіянні матеріальної та моральної шкоди.

На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , згідно полісу № АP- 6978681 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована у ПАТ «СК «Євроінс Україна». Розмір франшизи становив 3200 грн.

ПАТ «Євроінс Україна» 18.10.2024 року виплатило страхове відшкодування в розмірі 45659 грн.97 коп. на підставі Звіту № 38983 від 11.07.2024 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що виконана ФОП « ОСОБА_4 » на замовлення ПАТ «СК «Євроінс Україна».

Вважає, що розмір страхового відшкодування здійснено неправильно, оскільки ФОП « ОСОБА_4 не оглядав пошкоджений автомобіль, розмір відшкодування не узгоджувався, ОСОБА_5 , який оглядав автомобіль не є працівником СК та експертом.

Відповідно до висновку експерта № 4208/24 від 210.08.2024 за результатами проведеного експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, що складений судовим експертом-автотоварознавцем на замовлення ОСОБА_6 вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 71121 грн.34 коп., тому сума яка б підлягала виплаті ОСОБА_7 становила 67921 грн.34 коп.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» на його користь недоплачене страхове відшкодування в розмірі 22261 грн. 63 коп., пеню в розмірі 223 грн.98 коп., інфляційні в розмірі 1202 грн. 79 коп., 3 % річних в розмірі 243 грн.04 коп, а також судові витрати по справі.

З відповідача ОСОБА_2 позивач просив суд стягнути відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн. та франшизу, згідно страхового полісу в розмірі 3200 гривень та судові витрати по справі.

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06.06.2025 відкрито провадження по даній цивільній справі та визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

7 липня 2025 року відповідачем ПАТ «СК « Євроінс Україна» надано відпив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнано в повному обсязі, автомобіль було оглянуто за участі позивача, ФОП ОСОБА_8 складено звіт на підставі якого визначено матеріальний збиток. Страхове відшкодування виплачено за вирахуванням франшизи. У разі задоволення позовних вимог зменшити розмір витрат на правову допомогу. Розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

19 серпня 2025 року представником позивача надано відповідь на відзив.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Негробов О.В. позовні вимоги пітримав, просив задовольнити в повному обсязі. Заявив, що ним буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 суду пояснив, що ДТП відбулася з його участі, його визнано винним, бажає, щоб рішенням суду був визначений розмір відшкодування.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 1.06.2024 о 8 год. в м.Марганець по вул.Київська 23, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а позивачу завдані збитки, які виразились у заподіянні матеріальної та моральної шкоди.

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно полісу серії АP № 6978681 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована у ПАТ «СК «Євроінс Україна». Розмір франшизи становить 3200 грн., ліміт за шкоду майна 160000 гривень.

Відповідно до Звіту № 38983 від 11.07.2024 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що виконана ФОП ОСОБА_9 на замовлення ПАТ «СК «Євроінс Україна» вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження, станом на дату оцінки, становить 54276 грн. 97 коп.

12 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про страхове відшкодування.

23 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Правління ПАТ «Євроінс Україна» із заявою про визнання недійсною заяви від 12 червня 2024 року та надав нову заяву про страхове відшкодування, повідомив, що 30 липня 2024 року о 14 год. відбудеться огляд автомобіля експертом та запропонував направити представника, яка направлена рекомендовиним листом.

23 липня 2024 року направлено лист ОСОБА_2 щодо огляду транспортного засобу.

21 серпня 224 року судовим експертом Дроздовим Ю.В. складено висновок експерта № 4208/24 відповідно до якого вартість відновлювального ремонту, з урахуванням фізичного зносу замінюваних складових частин , колісного транспортного засобу автомобіль Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в наслідок ДТП , складає 71121 грн. 34 коп. без урахування ПДВ. 31 серпня 2024 року висновок експерта направлено СК та отримано нею 2 вересня 2024 року.

18 жовтня 2024 року ПАТ «СК «Евроінс Україна » здійснила страховий платіж на користь ОСОБА_1 в розмірі 45609 грн. 97 коп., що підтверджується випискою з картки НОМЕР_3 .

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ЦК України та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Сторонами у справі не оспорюється факт дорожньо-транспортної пригоди, вина відповідача ОСОБА_2 , підстави для відповідальності.

Спірним є визначений розмір страхового відшкодування, який, на думку позивача, є належною сумою, що підлягає відшкодуванню.

Згідно з вимогами статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльностісуб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.

10 вересня 2003 року постановою Кабінету Міністрів України №1440 затверджено Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Пунктами 50-55 вказаного Національного стандарту №1, зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Приписами частини шостої статті 9 Закону України«Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна (незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу його оцінки) передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до вимог пункту 51 Національного стандарту №1, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Разом із цим, вимогами пункту 56 Національного стандарту №1 визначено, що звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого оглядувідповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість, а також додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потребиінші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092, встановлено механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Відповідно до п.4.4. Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається, серед іншого, така інформація: и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки; н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів.

Згідно п.5.1. Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Пунктом 5.2. Методики визначено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку. Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо).

Згідно п.5.3. Методики до початку технічного огляду оцінювач (експерт) ознайомлюється з наданими документами і фіксує такі дані (якщо вони необхідні для складання висновку): а) прізвище, ім`я та по батькові власника КТЗ (довіреної особи) або найменування власника - юридичної особи; б) місце проживання (місцезнаходження) власника КТЗ; в) дані з свідоцтва про реєстрацію КТЗ (технічного паспорта): серія, номер, ким і коли видане, з яких підстав; г) ідентифікаційні дані КТЗ згідно з наданими документами: тип, марка, модель (модифікація), виробник, країна-імпортер (для КТЗ іноземного виробництва, що ввозиться на митну територію України), колір кузова (кабіни - для вантажних автомобілів, платформи - для причепів, рами, паливного бака та оперення - для мототехніки), рік виготовлення, номери двигуна, кузова, шасі (рами), ідентифікаційний номер КТЗ, реєстраційний номер КТЗ, відмітки про дату заміни номерних складників.

Відповідно до п.5.5. Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Судом встновлено , що огляд автомобіля Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , 25 червня 2024 року ОСОБА_5 , при цьому не заначено статус зазначеної особи.

На підставі договору про надання послуг з оцінки матеріального збитку та регулювання збитків від 19 червня 2024 року між ФОП ОСОБА_4 та ПАТ «СК «Євроінс Україна», ФОП ОСОБА_4 проведено оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, про що складено 11 липня 2024 року Звіт № 38983.

Нормативно-правовими актами, якими має керуватися оцінювач при проведенні оцінки (визначення розміру вартості відновлювального ремонту), передбачено його обов`язок особистого огляду транспортного засобу, чого, у порушення таких вимог, не було здійснено оцінювачем ОСОБА_4 . Оцінка оцінювачем проведена на підставі протоколу (акту) огляду ТЗ від 25.06.2024 року, безпосереднім учасником якого оцінювач не був.

Пунктом 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

При виплаті страхового відшкодування страхова компанія (відповідач) керувалась звітом № 38983 від 11.07.2024 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що виконаний ФОП ОСОБА_4 .

Отже висновок вказаного оцінювача складений з очевидним порушенням вимог п.п. 1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки оцінювач ОСОБА_4 , який складав звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, особисто пошкоджений транспортний засіб не оглядав.

Матеріали справи містять лише протокол огляду від 25.06.2024.

Доказів того, що вказаний оцінювач ОСОБА_4 має свідоцтво судового експерта, яке надавало б йому право складати висновки експертного дослідження без особистого огляду об`єкта дослідження, суду не надано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 по справі №752/16797/14-ц (п.п. 44, 45) сформувала правовий висновок про неналежність такого доказу, як звіт про оцінку майна, при якому оцінювачем особисто не оглядався пошкоджений транспортний засіб.

Варто також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Відповідно ч. 2 ст. 11 вказаного Закону замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.

Так як власник пошкодженого майна не ініціював проведення оцінки свого майна іншим суб`єктом оціночної діяльності, окрім ОСОБА_5 , який безпосередньо оглядав пошкоджений транспортний засіб позивача, дії страхової компанії щодо використання Звіту про оцінку майна, який був складений оцінювачем ФОП ОСОБА_4 при розрахунку страхового відшкодування порушують вимоги діючого законодавства.

Таким чином, оскільки страховиком при виплаті позивачу страхового відшкодування було взято за основу Звіт про оцінку майна, який складено з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому звіт № 38983 від 11.07.2024 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що виконаний ФОП ОСОБА_4 на замовлення ПАТ «СК «Євроінс Україна» не є належним та допустимим доказом у розумінні статей 77,78 ЦПК України.

Суд приймає до уваги наданий стороною позивача висновок експерта № 4208/24 від 21 серпня 2024 року, оскільки його дослідження проведено без порушення Методики товарознавчої експертизи, він має досвід і стаж, відповідну ліцензію і посвідчення експерта, він попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

У зв`язку з вищевикладеним, оскільки розмір страхового відшкодування не перевищує встановлені ліміти відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілим особам, то з відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» слід стягнути на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 22 261 грн. 37 коп. (71121 грн.34 коп. 3200 грн. (франшиза) 45659 грн.97 коп. (сума виплаченого страхового відшкодування).

З приводу позовних вимог позивача про стягнення з відповідача ПАТ «СК «Євроінс Україна» інфляційних втрат в розмірі 1202 грн. 79 коп., 3 % річних в розмірі 243 грн.04 коп., пені в розмірі 223 грн.98 коп., суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово доходив висновку, що оскільки за своєю правовою природою зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування є грошовим, то застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України є обґрунтованим. За змістом аналізованої норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Такі правові висновки містяться, зокрема у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 757/26834/15-ц.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 у справі № 758/16044/16-ц вказано, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Крім того, у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.10.2019 у справі № 200/4309/14-ц та від 16.10.2019 у справі №452/3519/15.

23 липня 2024 року ОСОБА_1 направив ПАТ СК «Євроінс Україна» заяву про страхове відшкодування, виклик на огляд транспортного засобу, повідомив про відкликання раніше поданної заяви, 31.08.2024 року направив висновок експерта, утім, страховик своєчасно виплатив позивачу страхове відшкодування в межах страхової суми згідно Звіту № 38983 від 11.07.2024 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що виконаний ФОП ОСОБА_8 , а доказів розгляду заяви від 23.07.2024 року з урахуванням висновку № 4208/24 від 21 серпня 2024 року за результатами проведеного експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, що складений судовим експертом - автотоварознавцем Дроздовим Ю.В. на замовлення ОСОБА_1 , до суду не надано. Як зазначено ПАТ СК «Євроінс України» розмір відкодування не узгоджувався, то суд приходить до висновку задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача франшизи та моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (ст.22 Закону).

Поняття «франшиза» міститься в ст. 9 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96-ВР відповідно до якої франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено,що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (п. 36.6 ст.36 Закону №1961-ІУ).

Таким чином, в ідеальному значенні франшиза - це частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку.

Отже сума франшизи підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Відповідно до п. п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд враховує, що захист порушеного права забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з порушенням її прав. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

У постанові від 03.10.2019 у справі №709/1173/17 Верховний суд зазначив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що позивач є володільцем транспортного засобу, який був пошкоджений в результаті ДТП.

При визначені розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу, судом враховується характер порушення прав позивача, його наслідки та інші обставини справи, а тому суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди відповідачем ОСОБА_2 , із врахуванням розміру, заявленого позивачем, повинен бути встановлений судом у розмірі 2 000,00 грн., що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідачів на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір : з ПАТ СК «Євроінс Україна» 1211 грн.20 коп., з ОСОБА_2 у розмірі 2422 грн. 40 коп. ( дві вимоги - майнового та немайнового характеру) .

Керуючись ст. ст.259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 22261 грн. 63 коп., пеню в розмірі 223 грн.98 коп., інфляційні в розмірі 1202 грн. 79 коп., 3 % річних в розмірі 243 грн.04 коп., а всього 25931 грн. 18 коп.; та 1211 грн.20 коп. - сплачений судовий збір.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3200 гривень франшиза за договором страхування, 2000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, судовий збір у сумі 2 422 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 5 вересня 2025 року.

Відомості про учасників справи, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», адреса місцезнаходження: 03150, м.Київ, бул. Велика Васильківська , 102.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 .

Суддя: Ю. А. Тананайська