Decision № 129867021, 28.08.2025, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/6215/25

категорія 114000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного підприємства "Інфоресурс", у якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині відмови у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту";

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" ОСОБА_1 і сформувати на підставі виправлених даних ЄДЕБО довідку про здобувача освіти із зазначенням в полі довідки "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" - "Так, не порушує".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження). Також залучено до участі у цій справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Інфоресурс".

Позов обґрунтований посиланням на те, що під час оформлення довідки №535913 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) у графі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", зазначено недостовірну/хибну інформацію про порушення позивачем послідовності навчання.

Позивач переконаний, що зазначення у довідці про здобувача освіти відомостей про порушення ним послідовності навчання є безпідставним, оскільки ним не завершено навчання у Національному авіаційному університеті з метою здобуття вищої освіти.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти доводів позовної заяви та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у відзиві.

Третя особа правом на викладення своєї позиції щодо цього спору не скористалась.

Згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно наданої представником позивача інформації, після закінчення Лугинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та отримання атестату про повну загальну середню освіту позивач з 01.09.2016 року був зарахований на навчання до Національного авіаційного університету за спеціальністю: комп`ютерна інженерія, освітній рівень: бакалавр, однак, до завершення навчання позивача із зазначеного навчального закладу було відраховано з 01.02.2021 року. Відповідно, позивач втратив статус здобувача вищої освіти.

Наказом № 1046 від 17.08.2023 року позивач був зарахований на 1 курс для здобуття освітньо-професійного ступеня бакалавра за спеціальністю "журналістика" до Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, де продовжує навчання, що підтверджується довідкою вказаного навчального закладу № 59/25 від 20.03.2025 року.

Для підтвердження підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з метою витребування інформації про здобувача освіти позивач звернувся до Українського державного університету імені Михайла Драгоманова для отримання довідки за даними Єдиної електронної бази з питань освіти.

28.11.2024 року на ім`я позивача було сформовано довідку № 535913 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО), яка в полі довідки "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" містить наступну інформацію: "НІ, ПОРУШУЄ".

Посилаючись на безпідставність зазначення у згаданій довідці інформації про порушення позивачем порядку здобуття освіти, представник позивача звернулась до Міністерства освіти і науки України (далі Міносвіти). Директорат фахової передвищої, вищої освіти Міносвіти України у відповіді за №3/10163-24 від 12.12.2024 року повідомив, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, оскільки повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем "бакалавр". Крім того, звернув увагу, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО та її коригування належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Не погоджуючись із вказаною відповіддю, представник позивача звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спірним питанням у даній справі є наявність порушення чи відсутності порушення послідовності здобуття рівнів освіти позивачем.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенція державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти урегульовані Законом України від 05.09.2017 року № 2145-VIII "Про освіту" (далі - Закон № 2145-VIII).

Як встановлено частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII, рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України від 01.07.2014 року № 1556-VII "Про вищу освіту" (далі - Закон № 1556-VII) молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Частина 4 статті 5 Закону № 1556-VII передбачає: бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону № 1556-VII магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону № 1556-VII здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Отже, після одержання повної загальної середньої освіти особа має право вступити до закладу вищої освіти для здобуття початкового рівня (короткий цикл) вищої освіти, після цього має право вступити до закладу вищої освіти для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, після здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти особа має право вступити до закладу вищої освіти для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Відтак, після відрахування з Національного авіаційного університету, позивач не мав змоги вступити до закладу вищої освіти для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти, оскільки не здобув ступінь бакалавра на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти.

Згідно з частинами 1, 2 статті 7 Закону № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Тобто, для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий і підтверджують здобутий рівень освіти.

Як визначено частиною 23 статті 1 Закону України "Про освіту", рівень освіти - це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Відповідно до пункту 3 розділу І "Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки", затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 09.05.2024 року, відрахування зі складу здобувачів освіти - це втрата особою статусу здобувача вищої освіти в порядку, визначеному цим Положенням, що має наслідком припинення прав та обов`язків здобувача вищої освіти.

Як свідчить довідка № 535913 від 28.11.2024 року, а також виписка з ЄДЕБО щодо документів про освіту та інформації про навчання позивача у 2016 році позивач здобув повну загальну середню освіту, отримавши атестат. У 2023 році вступив до Українського державного університету імені Михайла Драгоманова для здобуття освітнього ступеня бакалавра, оскільки з 01.02.2021 року був відрахований із закладу вищої освіти Національного авіаційного університету - при здобутті першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, та відповідно не здобув перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

На переконання суду, в даному випадку процес здобуття позивачем освіти є послідовним у розумінні пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту", оскільки позивач здобув лише повну загальну середню освіту.

З урахуванням викладеного суд критично ставиться до посилання Директорату фахової передвищої, вищої освіти Міносвіти України у листі від 12.12.2024 року щодо того, що попереднє навчання позивача за освітнім рівнем бакалавра У Національному авіаційному університеті свідчить про порушення послідовності здобуття ним освіти.

Ключовим є розуміння терміну "здобутий", що означає "вже завершений". У свою чергу "здобуває" вказує на процес, який триває. Законодавство України про освіту, зокрема Закон України "Про освіту", чітко визначає, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням диплома. На переконання суду, законодавець однозначно використовує термін "здобутий" для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.

Так, незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння.

Аргументи Директорату фахової передвищої, вищої освіти Міносвіти України про те, що внесення інформації до ЄДЕБО, а також надання довідки, яка формується за даними ЄДЕБО і має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності суд вважає непереконливими, зважаючи на таке.

На сайті Міністерства освіти і науки України оприлюднено лист від 03.06.2024 року № 1/9758-24, адресований керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству "Інфоресурс", у якому роз`яснено особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Основна мета цього листа полягає в уточненні процесу формування довідок на підставі інформації, що надається закладами освіти.

У своїх роз`ясненнях Міносвіти щодо формування довідки з ЄДЕБО прирівнює "відрахування" до "здобутого рівня освіти", що є порушенням Закону.

Однак, суд зазначає, що лист Міністерства освіти і науки України не є нормативно-правовим актом, а має лише роз`яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж лист Міносвіти №1/9758-24 від 03.06.2024 року. При цьому, Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях те, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами.

Зважаючи на те, Міністерство освіти і науки надало закладам освіти офіційний алгоритм заповнення таких довідок, який містить вказівки, що суперечать законодавству, у такому випадку логічним є покладання відповідальності на орган, який затвердив або розіслав такий алгоритм, тобто Міносвіти як розпорядника ЄДЕБО, або на ДП "Інфоресурс" у межах їхньої компетенції. Заклад освіти, який діяв згідно з офіційно отриманими вказівками, не має нести відповідальність за наслідки, спричинені недоліками в самому алгоритмі.

Отже, зазначення у довідці від 28.11.2024 року № 535913 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 інформації про те, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", є протиправним, відповідно, дії Міністерства освіти і науки України в частині визначення такого алгоритму визначення послідовності навчання є протиправними.

Згідно загальних засад права, бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

В свою чергу, дії - це юридично значуща активна (тобто врегульована нормами права) поведінка суб`єкта владних повноважень, що спричиняє юридичні наслідки.

Суд зауважує, що ДП "Інфоресурс", належне до сфери управління відповідача, здійснюючи верифікацію внесеної щодо позивача інформації, не забезпечило внесення змін до системи ЄДЕБО щодо позивача в частині послідовності навчання, тобто не вчинило дії.

Визначаючись щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1-3 статті 74 Закону № 2145-VIII у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база). Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти). Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 статті 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до пункту 1 розділу І "Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення № 620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення. Розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Виходячи з цього, Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "Інфоресурс" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.

З аналізу наведених норм слідує, що саме на відповідача покладено повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII.

Натомість, суб`єкв освітньої діяльності виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.

Пунктом 9 розділу ІV Положення № 620 встановлено, що інші уповноважені суб`єкти вносять до ЄДЕБО інформацію та здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Вищезазначене спростовує доводи відповідача про те, що Міносвіти та ДП "Інфоресурс" не уповноважені на внесення змін до ЄДЕБО, а питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО та її коригування належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Отже, з урахуванням приписів розділу ІV Положення № 620, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Міністерства освіти і науки України вчинити дії щодо внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: щодо зазначення в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що позов слід задовольнити шляхом зобов`язання Міністерства освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.

Решта доводів та заперечень відповідача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позовну заяву подано за допомогою підсистеми "Електронний суд" в електронній формі, то позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028,00 * 0,4 * 0,8).

Позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 1211,20 грн.

Таким чином, позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі.

Суд зазначає, що позивач має право відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного підприємства "Інфоресурс", про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині відмови у внесенні відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 не порушує послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту".

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії щодо внесення змін до даних, які містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти про порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеноїстаттею 10 Закону України "Про освіту" шляхом зазначення в розділі довідки "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту": "Так, не порушує".

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко