Court ruling № 12984192, 13.12.2010, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 грудня 2010 р. № К9/006-09/13/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О.В.- головуючого

Кривди Д.С.

Полянського А.Г.

розглянувши матеріали касаційної скаргиОСОБА_1

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року

у справі№ К9/006-09/13/17 господарського суду Київської області

за позовомОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новоселець"

провизнання недійсним рішення В С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 "Про державне мито" державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів. Таким чином, державне мито, із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинно бути перераховане наступним чином:

Одержувач: ВДК у Печерському районі;

Ідентифікаційний код: 26077922;

Банк одержувача: управління Державного казначейства в м. Києві;

МФО: 820019;

Розрахунковий рахунок №31113095700007;

Код економічної класифікації доходів: 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій”;

Символ звітності банку (095)

Додана до касаційної скарги квитанція №14/18 від 01.11.2010 року не може слугувати належним доказом оплати державного мита у встановленому порядку, оскільки реквізити отримувача зазначено невірно, державне мито перераховано на інший рахунок.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 45-47, 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року у справі № К9/006-09/13/17 господарського суду Київської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий О. Муравйов

Судді Д. Кривда

А. Полянський