Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2025 рокуСправа №160/9593/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15 м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
02.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії за № 045650021417 від 03 лютого 2025 року, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності з 01.01.1992 по 01.11.1994, повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 27.01.2025 та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 27.01.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою 557/215 про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.02.2025 045650021417 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Підставою такої відмови зазначено незарахування відповідачем до страхового стажу періоду з 01.01.1992 по 01.11.1994 відпрацьованого на території Республіки Казахстан. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
29.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. 33914/25).
В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 11.11.1981 до страхового стажу не враховано період з 01.01.1992 по 01.11.1994 на території Республіки Казахстан, так як 19.06.2023 для України припинена дія Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 в м. москві. Починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік здійснюватиметься відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. На сьогодні угода/договір в галузі пенсійного забезпечення з Республікою Казахстан не укладена. Через це немає підстав для врахування при призначенні пенсії, стажу, який набутий в Казахстані. На території такої держави враховується по 31.12.1991. На підставі зазначеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
05.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надішла відповідь на відзив (вх.23138/25), в якій позивачем заперечувалися доводи, викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву, з урахуванням доводів позовної заяви, позивач просить позов задовольнити повністю.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №557/215 про призначення пенсії в порядку ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
03.02.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності розглянуло заяву ОСОБА_1 від 27.01.2025 та рішенням 045650021417 відмовило в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
В означеному рішенні відповідачем зазначено, що до страхового стажу ОСОБА_1 не враховано період з 01.01.1992 по 01.11.1994 на території Республіки Казахстан, у зв`язку із припиненням з 19.06.2023 для України дії Угоди про гарантії прав держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року 637 (далі - Порядок 637, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як встановлено судом в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 містяться наступні записи (далі мовою оригіналу):
-30.10.1981 принята швеей-ученицей в цех 2;
-30.03.1982 присвоен 1 разряд швеи матористки;
-10.09.1982 переведена швеей 1 разряда в цех 6;
-04.02.1983 уволена по собственному желанию (ст. 32 КЗОТ РК);
-08.04.1983 принята учеником приемщика поездов пункта коммерческого осмотра;
-27.04.1983 назначена приемщиком поездов пункта коммерческого осмотра;
-27.08.1988 переведена практикантом помощника начальника пункта обслуживания перевозок скоропортящих грузов и живности;
-06.09.1988 переведена помощником начальника обслуживания перевозок скоропортящих грузов и живности;
-01.04.1989 на основании изменения штатного расписания професию техник второй категории, считать оператор по обработке поездной информации и перевозочных документов;
-01.01.1992 переведена оператором перевозочных документов (информатор);
-11.04.1994 переведена приемщиком поездов;
-01.11.1994 уволена по собственному желанию (ст. 32 КЗОТ РК);
-01.01.1995 принята на должность подсобной кухонной рабочей в кафе;
-20.03.1995 уволена по собственному желанию (ст. 38 КЗОТ Украины);
-05.04.1995 принята в бухгалтерию хозяйственного отдела старшим касиром;
-01.07.1998 переведена білетним касиром 1 кат. в відділ розподілу і техногологічного контролю ОДБ;
-17.10.2002 звільнена у зв`язку з переведенням в відособлений структурний підрозділ вокзал Дніпропетровськ (п.5 ст. 36 КЗПП України);
-18.10.2002 прийнята по переводу на вокзал Дніпропетровськ квитковим касиром 1 категорії ОДБ за контрактною формою трудового договору;
-07.07.2008 звільнена у зв`язку з переведенням до управління ДП "Придніпровська залізниця" (п.5 ст. 36 КЗПП України);
-08.07.2005 прийнята інженером відділу контрольно-ревізійної роботи служби статистики в порядку переведення на час відсутності основного працівника;
-16.03.2009 переведена ревізором відділу контрольно-ревізійної роботи служби статистики;
-22.07.2013 переведена інженером 2 кат. відділу контрольно-ревізійної роботи служби статистики;
-16.12.2013 звільнена у зв`язку з переведенням до відокремленного структурного підрозділу "Дніпропетровське моторвагонне депо" ДП "Придніпровська залізниця" ;
-17.12.2013 прийнята на посаду інженера з нормування праці 2 кат. в порядку переведення з державного підприємства " Придніпровська залізниця";
-11.02.2014 присвоєна кваліфікація інженера з нормування праці 1 кат.;
-30.09.2014 звільнена за власним бажанням, згідно до ст. 38 КЗПП України.
Як встановлено судом, підставою для не врахування періоду роботи позивача з 01.01.1992 по 01.11.1994 слугував той факт, що позивач в даний період працював на території держави, з якою розірвано дипломатичні відносини, а саме: в Республіці Казахстан.
13.03.1992 набула чинність Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення (далі Угода).
Відповідно до статті 1, 4, 5, 6, 11, 13 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Держави - учасниці Співдружності проводять політику гармонізації законодавства про пенсійне забезпечення.
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
29.11.2022 постановою Кабінету Міністрів України 1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Постанова Кабінету Міністрів України 1328 від 29.11.2022 набрала чинності 02.12.2022.
Суд зазначає, що позивач працював в Республіці Казахстан з 01.01.1992 по 01.11.1994 тобто до виходу України з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Таким чином відповідач протиправно не врахував означений період до страхового стажу позивача із посиланням на той факт, що позивач працював в державі, з якою розірвано дипломатичні відносини.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15 м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії за №045650021417 від 03 лютого 2025 року, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відносно ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності з 01.01.1992 по 01.11.1994.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 27.01.2025 та прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, наведених в даному рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15 м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 11.06.2025.
Суддя О.В. Царікова
The court decision No. 129784430, Dnipropetrovsk District Administrative Court was adopted on 11.06.2025. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 160/9593/25. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: