Sentence № 129782866, 26.08.2025, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Справа № 711/4687/24

Номер провадження 1-кп/711/190/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2025 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023100140000440 від 22.08.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вільшана, Черкаської області, громадянина України, українця, військовослужбовця НОМЕР_1 батальйону резерву ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), призваний на військову службу під час мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ (військова частина НОМЕР_3 ), у військовому званні «солдат», РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовому звані «солдат», діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, 14.06.2023 близько 17 год. 00 хв. не з`явився вчасно на службу у розташування військової частини в умовах воєнного стану, а саме розташування військової частини НОМЕР_2 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки 09.05.2024 не прибув до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за адресою: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 17 та заявив про себе і вчинений злочин.

Вказаними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України нез`явлення вчасно на службу без поважних причин в умовах воєнного стану, вчинене особою зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України не визнав та пояснив, що у військову частину НОМЕР_2 він попав через його стан здоров`я, після проходження ВЛК, під час проходження якого загубив свої документи. В кінці травня 2022 року йому сказали звернутися у військомат, а коли він туди звернувся, там йому повідомили, що він вибув з обліку, а тому може їхати додому. Він поїхав додому. Через деякий час він знову звернувся до військомату, але там йому сказали, що якщо його будуть шукати, то йому про це повідомлять, а поки він має чекати вдома. Через його знайомого він дізнався, що його закріпили за в/ч НОМЕР_2 , яка знаходиться у АДРЕСА_1 . Тому він знову звернувся до військомату, і вони два дні намагалися розібратися із в/ч НОМЕР_2 чи є він у їх списках. Потім він поїхав в АДРЕСА_1 . У військову частину НОМЕР_2 він прибув 05.12.2022, і там йому провели ВЛК в обласній лікарні і йому було діагностовано розрив діафрагми, проте визнали придатним для проходження військової служби, оскільки він не захотів сплачувати кошти. Після проходження ВЛК їх відвезли в Донецьку область у 63 бригаду. А в 63 бригаді подивилися його медичні документи і сказали, що за його станом здоров`я його треба списувати і перевели до в/ч НОМЕР_2 . 29.12.2022 коли їх привезли до в/ч НОМЕР_2 їх витягли з автобуса та потягли у приміщення в якому їх били та психологічно на них тиснули. Коли його дружина намагалась з`ясувати де він знаходиться, то у в/ч НОМЕР_2 їй повідомили що він перебуває у карцері за вживання алкоголю. Проте вона не могла із цим погодитися, оскільки знала, що він не вживає алкогольні напої. Коли приїхала дружина, його відпустили. Він писав оскарження висновків ВЛК і починаючи із березня 2023 його 4 рази направляли на повторне ВЛК в м. Біла Церква. Однак за вказівкою його визнали придатним. Потім його направили до м. Київ, і там його було визнано обмежено придатним. Приблизно в квітні-травні 2023 року коли він в черговий раз їхав у м. Біла Церква, йому стало погано в м. Городище і на швидкій його забирали до лікарні, бо в нього хвора печінка чи підшлункова. Йому ставили крапельниці. Проте у в/ч НОМЕР_2 йому сказали повертатися, хоча він лежав на лікуванні, а коли він після проходження лікування повернувся до в/ч, йому інкримінували невиконання наказу. Коли в нього знову погіршилося здоров`я, він звернувся до лікаря-невропатолога, який написав, що йому рекомендована госпіталізація, однак він не міг його госпіталізувати без відповідного направлення. Тому він повернувся до в/ч НОМЕР_2 та попросив таке направлення, проте йому відмовили бо не вважали його хворим, а через декілька днів направили в наряд. Хоча через стан свого здоров`я він не міг бути в наряді, тому він відмовився. Через це його закрили в шизо. У зв`язку із цим до в/ч приїжджала поліція і після цього його випустили. Коли він написав рапорт з метою з`ясування до якої в/ч він закріплений, йому видали витяг із наказу, з якого він зрозумів, що він знаходиться у розпорядженні командира в/ч НОМЕР_3 , а відтак він не розумів чому він перебуває у в/ч НОМЕР_2 . Потім 14.06.2023 він взяв направлення до лікарні та звільнення до вечора, у зв`язку із цим. Після того як він взяв звільнення, він поїхав додому, а потім звернувся до військомату, де подзвонили на гарячу лінію ДБР, щоб вони приїхали з метою з`ясування причин його затримання у в/ч НОМЕР_2 та порушення його прав. На його запити, йому повідомили, що він не рахується у в/ч НОМЕР_3 , а є у списках в/ч НОМЕР_2 . Коли він намагався звернутися до ДБР та поліції, щодо порушення його прав, йому відмовляли у прийомі чи іншим чином відмовлялися вирішувати його питання. Коли в черговий раз дали направлення на проходження ВЛК, йому зробили МРТ де виявили грижі, протрузії, однак ВЛК написало, що він обмежено придатний до проходження військової служби.

На уточнюючі запитання прокурора обвинувачений пояснив, що в період часу з 14.06.2023 по 05.09.2023 він не прибував до в/ч НОМЕР_3 або в/ч НОМЕР_2 . В цей же період він не лежав в лікувальних закладах на стаціонарному лікуванні. Також у цей період він не звертався письмово до державних органів щодо свого статусу тощо. Будь-яких дій щоб повернутися на військову службу він не вчиняв, оскільки вважав, що у в/ч НОМЕР_2 він фактично не проходив військову службу, бо не був на посаді і не входив у штат. Він не вважає себе військовослужбовцем, тому намагався звертатися до ДБР, поліції та прокуратури задля вирішення цього питання, проте йому кожного разу відмовляли.

На уточнюючі запитання захисника обвинувачений пояснив, що у нього у військовому квитку є запис про те, що з 27 червня 2024 року він є військовозобов`язаним, тобто не військовослужбовцем. Це його на облік взяв ІНФОРМАЦІЯ_3 , а перед цим вони направили його на ВЛК, яке було проведено 04.07.2024. Він не знає чому у висновку ВЛК від 04.07.2024 зазначено що він військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 , хоча він вже стоїть на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 . З 27.06.2024 він цивільна особа, яка є військовозобов`язаною, а не військовослужбовець. Після цього в ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомили, що йому треба розібратися із СЗЧ, а вже потім приходити до них щодо його подальшого проходження служби з урахуванням стану його здоров`я. Він частково погоджується із висновком ВЛК від 2024 року, оскільки з урахуванням стану його здоров`я він може виконувати обов`язки, які не пов`язані із навантаженням. Він не відмовляється від проходження служби. Він може проходити службу на посаді, на якій буде враховано стан його здоров`я, однак у військовій службі немає таких посад без навантажень. Він не може знайти таких.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він проходить військову службу у в/ч НОМЕР_5 на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. ОСОБА_6 14.06.2023 отримав звільнення зі служби для проходження консультації у КНП «Перша Черкаська міська лікарня». Він виїхав і не повернувся. Причину консультації у лікаря він не знає, але ОСОБА_6 часто скаржився на погіршення стану свого здоров`я, тому йому було надано звільнення для проходження консультації у лікаря та встановлення причин погіршення здоров`я. Діагноз йому невідомий. ОСОБА_6 прибув до них в частину наприкінці грудня 2022 року із 60 окремої бригади. І знаходився в їх частині до 14.06.2023 року. Особистих відносин між ним та обвинуваченим не було, тільки службові відносини. ОСОБА_6 неодноразово звертався до медиків військової частини, проходив лікування. Скаржився на погіршення стану здоров`я та болі в спині. Він не пам`ятає чи лежав у лікарні ОСОБА_6 під час проходження військової служби. З висновком ВЛК щодо придатності ОСОБА_6 до проходження військової служби він знайомий. ОСОБА_6 оскаржував ці висновки. Він намагався зв`язатися із ОСОБА_6 , після того як він не повернувся до військової частини після звільнення, у телефонній розмові. ОСОБА_6 повідомив, що не збирається повертатися до військової частини, оскільки знаходиться в розпорядженні іншої частини, а вони не мають до нього ніякого відношення. Крім того, повідомив, що стан його здоров`я погіршився і йому треба лікуватися, і взагалі в нього немає планів повертатися до в/ч НОМЕР_2 . ОСОБА_6 рахувався у них (в/ч НОМЕР_2 ). Просто він був в розпорядженні командира корпусу резерву, у зв`язку із тим, що їх штатна кількість 150 чоловік на роту, але в них був надлишок, фактично 260 чоловік на роту. Тому на протязі 60 днів людину ставлять на посаду, виплачують зарплату, а потім перекидують в розпорядження, а в цей момент ставлять на посаду інших 60 людей, для виплати їх заробітної плати. Таким чином, не могли одночасно всіх 260 чоловік ставити на посаду та виплачувати заробітну плату. В списках військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 рахувався, тому він мав проходити військову службу у цій військовій частині.

На запитання сторони захисту свідок пояснив, що він надавав характеристику на обвинуваченого. За час проходження служби ОСОБА_6 , останній був запальним, завжди з усіма сварився, але не з ним, відстоював свою думку у такій формі. Він не може точно сказати чи така поведінка була у ОСОБА_6 з перших днів, бо в його відані було багато людей, і він не міг кожному окремо приділяти багато уваги. Йому відомо, що відносно ОСОБА_6 було внесено відомості до ЄРДР, але він не знає який стан того кримінального провадження на даний час. В/ч НОМЕР_6 це корпус резерву їхнього, основний корпус. Але ОСОБА_6 знаходиться у списках в/ч НОМЕР_2 і саме в цій частині має проходити військову службу. ОСОБА_6 не переводили на військову службу у в/ч НОМЕР_6 , його просто зняли з посади у в/ч НОМЕР_2 , але він залишається рахуватися за цією частиною. ОСОБА_6 був зарахований до їхньої частини наказом, але реквізити цього наказу він не пам`ятає. Він бачив цей наказ. Крім того, на підставі цього наказу він проводив службове розслідування за те, що ОСОБА_6 невчасно з`явився до в/ч НОМЕР_2 для проводження військової служби, відносно цих подій було внесено відомості до ЄРДР. Також він проводив службове розслідування відносно ОСОБА_6 по обставинах, що є підставою даного судового розгляду. Він точно не пам`ятає який наказ міститься в тих матеріалах службового розслідування.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він проходить військову службу у в/ч НОМЕР_5 на посаді командира взводу. Станом на 14.06.2023 року він перебував на посаді командира взводу роти резерву солдатського складу в/ч НОМЕР_2 . Військовослужбовець ОСОБА_6 проходив військову службу у його взводі і 14.06.2023 він поїхав на консультацію до лікаря, але в частину не повернувся. На наступний день свідок зателефонував ОСОБА_6 , але останній повідомив, що він не збирається повертатися у в/ч НОМЕР_2 , залишається вдома. Конкретної причини відмови повертатися у в/ч ОСОБА_6 не назвав. Особисто йому невідомо, чи намагався в цей період ОСОБА_6 повернутися до в/ч і чи надавав він будь-які довідки на підтвердження поважності причин його відсутності у в/ч. Влітку 2022 року в його штатному розписі в/ч з`явилось прізвище ОСОБА_6 , без зазначення його контактних даних (номеру телефону, адреси, тощо), тому він не міг з ним зв`язатися. Так ОСОБА_6 рахувався у його списках, але фактично його у в/ч не було. На початку грудня 2022 року йому став відомий номер телефону ОСОБА_6 . За цим номером він зв`язався із ОСОБА_6 , пояснив йому, що він має проходити службу у його взводі і приблизно через 1-2 дня ОСОБА_6 прибув до в/ч НОМЕР_2 для проходження військової служби. Йому зі слів ОСОБА_6 відомо, що останнього перевили служити до в/ч НОМЕР_2 у зв`язку із тим, що в травні 2022 року його ( ОСОБА_6 ,) відправили проходити ВЛК і під час його проходження загубив свої документи, а коли він зателефонував до своєї в/ч в якій служив попередньо, йому повідомили, що він більше в них не служить і його перевели до в/ч НОМЕР_2 . Але він не знав де знаходиться ця в/ч, тому приїхав додому. Потім він звернувся до військомату і з цих пір чекав, допоки до нього не зателефонували і не повідомили куди необхідно з`явитися для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 . Все це зі слів ОСОБА_6 , але причини переведення його до в/ч НОМЕР_2 йому невідомі. Станом на 14.06.2023 ОСОБА_6 перебував в розпорядженні командира корпусу в/ч НОМЕР_3 . В/ч НОМЕР_3 це корпус їхньої військової частини НОМЕР_2 , до якого відноситься їх батальйон. Він не один перебував у розпорядженні командира корпусу в/ч НОМЕР_3 , але всі вони проходили військову службу у в/ч НОМЕР_2 . ОСОБА_6 рахувався у списках в/ч НОМЕР_2 . За час перебування на військовій службі ОСОБА_6 часто скаржився на стан здоров`я, вважав, що він не мав взагалі бути на службі, а бути вдома, оскільки він був в розпорядженні командира корпусу. В нього був запальний характер. Йому роз`яснювалося, що незалежно від того чи перебуває він у розпорядженні командира корпусу, він має проходити службу у в/ч НОМЕР_2 . За час перебування у взводі, ОСОБА_6 двічі проходив ВЛК і обидва рази був визнаним придатним до проходження військової служби.

На запитання сторони захисту свідок пояснив, що в/ч НОМЕР_2 це батальйон, який є складовою корпусу в/ч НОМЕР_3 , і тому всі хто перебував у розпорядженні командира корпусу проходили військову службу у в/ч НОМЕР_2 . ОСОБА_6 переводили в 60 бригаду, але вона також є частиною їхнього корпусу. Є наказ про зарахування ОСОБА_6 до їх військової частини, оскільки він є у списку штатного розпису їх частини. Він не пам`ятає чи бачив він наказ, яким ОСОБА_6 було зараховано до їх частини, але він рахувався у списках їх частини із посиланням на наказ.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він проходить військову службу у в/ч НОМЕР_5 на посаді солдата резерву. В червні 2023 ОСОБА_6 отримав направлення в Першу Черкаську міську лікарню та поїхав на консультацію до лікаря, зі слів командира знає, що ОСОБА_6 подзвонив та сказав, що не повернеться до в/ч. З того часу він не повертався. Під час служби ОСОБА_6 не виконував військові обов`язки покладені на нього, не ходив у наряди, не виконував накази, постійно скаржився на стан здоров`я. В їх частині були військовослужбовці, які перебували у розпорядженні командира резерву. Особисто він також перебував у розпорядженні командира корпусу резерву, коли його перевели із 60 бригади після поранення. В цей час він знаходився в розташуванні в/ч НОМЕР_2 , тому що ця в/ч є частиною резерву корпусу в/ч НОМЕР_3 .

На запитання сторони захисту свідок пояснив, що 24.05.2022 він приїхав в розташування в/ч НОМЕР_3 , потім в них зібрали військові квитки та переводили їх в розпорядження в/ч НОМЕР_2 . Його перевели за наказом, але особисто наказ він не бачив. У його військовому квитку не зроблений запис про його переведення до в/ч НОМЕР_2 , лише наявний останній запис про його переведення до в/ч НОМЕР_3 від 22.05.2022. Йому нічого невідомо щодо побиття ОСОБА_6 . Чув про те, що його викликали до ДБР. До нього застосовувались дисциплінарні заходи командиром роти за невиконання обов`язків. Під час відсутності командира роти, він «на словах» (усним наказом командира роти) виконував його обов`язки. Оскільки солдат ОСОБА_6 перед усім строєм сказав, що він не піде в наряд, бо в нього болить спина, то він (свідок) звернувся з цього приводу до командира роти. Командир роти дав йому наказ сходити із ОСОБА_6 до медпункту, для з`ясування чи дійсно в нього болить спина. Після огляду, лікар сказав, що в ОСОБА_6 немає нічого серйозного і він може іти в наряд. Після того, як він доповів про це командиру роти, той про це подав рапорт. Такий випадок між ними був один.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що наразі він проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді солдата, заступника командира взводу. 14.06.2023 ОСОБА_6 пішов до Першої Черкаської міської лікарні на консультацію до лікаря і не повернувся до військової частини. Про ці обставини йому відомо від командира взводу. До сьогодні ОСОБА_6 на службу не з`являвся. Із ОСОБА_6 він особисто не спілкувався, тому не може його якось характеризувати. Йому невідомо чи притягався ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді заступника командира військової частини з військової психологічної підтримки персоналу. В червні 2023 року ОСОБА_6 у зв`язку із його скаргами на здоров`я було надане консультативне направлення до КНП «Перша Черкаська міська лікарня», після якого він не повернувся. В телефонній розмові із його безпосереднім командиром роти, він сказав, що він вдома і до військової частини повертатися не збирається. Він не знає через які причини ОСОБА_6 не мав бажання повертатися до в/ч. Командир взводу доповів, що він не хотів повертатися «із власних переконань». На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 був у розпорядженні командира корпусу резерву в/ч НОМЕР_3 . ОСОБА_6 перебував на території в/ч НОМЕР_2 через те, що всі військовослужбовці, які перебувають у розпорядженні командира корпусу резерву в/ч НОМЕР_3 , по наказу зараховуються у списки в/ч НОМЕР_2 і ставляться у всі списки забезпечення цієї військової частини. ОСОБА_6 перебував у списках в/ч НОМЕР_2 . В період червня 2023 і по сьогоднішній день ОСОБА_6 не намагався повернутися на службу у вказану військову частину, але звертався за грошовою винагородою. На момент вчинення кримінального правопорушення йому відомі результати ВЛК стосовно ОСОБА_6 , відповідно до яких останній був придатним для проходження військової служби. Консультативне направлення до лікарні йому було видане у зв`язку із його скаргами на погіршення стану його здоров`я. Йому неодноразово видавалися такі направлення до лікарів, давали можливість пролікуватися та поправити стан його здоров`я. Крім того, у зв`язку із тим, що ОСОБА_6 сказав що не довіряє лікарям в м. Черкаси, тому його було направлено до м. Біла Церква, де йому було видано висновок ВЛК відповідно до якого, його було визнано придатним для проходження військової служби. Також ОСОБА_6 неодноразово скаржився на командування в/ч НОМЕР_2 , у зв`язку із чим проводились перевірки та ці скарги було визнано необґрунтованими. Також за цими скаргами приїжджали працівники поліції м. Черкаси, представники військової служби м. Черкаси. Також були неодноразові звернення до ВСП, навіть коли він перебував у СЗЧ, і ці представник приїжджали до них та допитували їх на рахунок його скарг. Зміст цих скарг був різний: щодо не надання командирами йому лікуватися; щодо його перебування у розпорядженні командира корпусу резерву, тощо. ОСОБА_6 був переведений до них із попередньої бригади у розпорядження. Тобто, він прибув до них і вони визначали йому посаду відповідно до їхнього штатного розпису, за наявності вільної. Коли в штатному розписі відсутні вільні штатні посади, особа може бути перебувати у розпорядженні до 2-х місяців. Також, після скоєння кримінального правопорушення або СЗЧ весь особовий склад виводиться у розпорядження, щоб не займати місце у штатці. Він особисто знайомий із ОСОБА_6 і може його характеризувати вкрай негативно, оскільки він є недисциплінованою людиною, яка своїм негативним прикладом показує як можна ухилятися від проходження військової служби іншим військовослужбовцям. Також він є підбурювачем, оскільки він неодноразово сам собі діагнози ставив, хоча висновки лікарів кажуть протилежне, наводить наклепи на командування, ставить під сумніви їх накази тощо. Йому невідомі причини переведення ОСОБА_6 до їх частини із попередньої бригади.

На уточнюючі запитання сторони захисту свідок пояснив, що відповідно до наказу він контролював проведення службових розслідувань відносно ОСОБА_6 . Оскільки ці події відбувались більше року, тому наразі він не може сказати які і ким саме подавались рапорти. Військова частина НОМЕР_3 є вищим командуванням, штабом, військової частини НОМЕР_2 . В/ч НОМЕР_3 це верхівка. Потім йдуть гілки, це різні частини, які є різними підрозділами. Всі накази і всі переміщення відбуваються через погодження командира в/ч НОМЕР_3 . Тобто 4-а танкова надає подання про переведення ОСОБА_6 до них (в/ч НОМЕР_2 ), командир в/ч НОМЕР_3 затверджує таке подання, і відповідно ОСОБА_6 , переміщується до в/ч НОМЕР_2 , або у розпорядження командира корпусу резерву НОМЕР_3 із внесенням його в штатні списки і поставленням на забезпечення в/ч НОМЕР_2 , або напряму із поставленням його на посаду у в/ч НОМЕР_2 . На даний час він не пам`ятає як саме було переведено ОСОБА_6 . Проте вказав, що якщо ОСОБА_6 перейшов у розпорядження, він все одно був внесений у списки штатного розпису та поставлений на забезпечення у в/ч НОМЕР_2 , тобто мав проходити військову службу у цій військовій частині. Він не знає, чому ОСОБА_6 було не зрозуміло, що він, перебуваючи у розпорядженні, мав проходити військову службу саме у в/ч НОМЕР_2 , а не у будь-якій іншій. Всі посадові обов`язки, а також цей порядок був неодноразово роз`яснений ОСОБА_6 як ним, так і командиром роти. Про перевід ОСОБА_6 із 4-ї танкової бригади до в/ч НОМЕР_2 , його мала ознайомити з цим наказом саме НОМЕР_7 танкова бригада. До них він тільки прибув. Тому в них має бути є тільки наказ командира в/ч НОМЕР_3 про перевід ОСОБА_6 із НОМЕР_8 танкової бригади до в/ч НОМЕР_2 . ОСОБА_6 не проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 , оскільки він зарахований до штатного списку їх військової частини, тобто А4018. В наказі командира корпусу резерву в/ч НОМЕР_3 чітко зазначено, що ОСОБА_6 знаходиться в розпорядженні із залишенням в списках та на забезпеченні в/ч НОМЕР_2 .

Свідок ознайомившись із витягом із наказу №44 від 13.02.2023, а саме із п. 3.19, пояснив, що якщо ознайомитись із повним наказом №44 командира в/ч НОМЕР_3 , там буде видно, що військовослужбовця ОСОБА_6 увільнено від займаної посади із залишенням його у списках особового складу в/ч НОМЕР_2 . Також свідок пояснив, що він не пам`ятає чи застосовувались до ОСОБА_6 якісь дисциплінарні стягнення.

На уточненні запитання прокурора свідок пояснив, що одна й та сама людина може проходити по різних питаннях у наказі, відповідно у витягах будуть різні номери. Якщо говорити про зарахування людини, то у витягу так і у самого наказу мають бути одні й ті самі номери, але вони можуть бути різні по тексту через людський фактор.

На підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, стороною обвинувачення надані наступні докази, які були досліджені, оголошені та перевірені на предмет їх достовірності в судовому засіданні.

Згідно повідомлення про кримінальне правопорушення від 17.07.2023, командир в/ч НОМЕР_2 під час проведення службового розслідування ознак кримінального правопорушення за фактом відсутності на службі у військовій частині НОМЕР_2 рядового ОСОБА_6 встановив, що ОСОБА_6 , якому було надано звільнення 14.06.2023 до 17.00 год. за межі розташування військової частини НОМЕР_2 для консультації у лікаря КПН «Перша міська лікарня» м. Черкаси станом на 28.06.2023 не прибув до розташування військової частини НОМЕР_2 , та повідомив керівника Четвертого СВ (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР у м. Києві про виявлення в діях рядового ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, для внесення їх до ЄРДР та проведення досудового розслідування. (Т.1 а.с. 61)

Відповідно до акту службового розслідування за фактом самовільного залишення місця проходження військової служби від 28.06.2023 встановлено, що 14.06.2023 на вечірньому шикуванні особового складу заступник командира 4 роти з морально-психологічного забезпечення резерву солдатського складу ОСОБА_8 усно доповів про відсутність на шикуванні рядового ОСОБА_6 , якому надано звільнення 14.06.2023 до 17.00 год. (№ 10 в журналі обліку звільнень за 14.06.2023) за межі розташування військової частини НОМЕР_2 для консультації у лікаря у КНП «Перша міська лікарня» м. Черкаси. На телефонні дзвінки не відповідає. Розшукові заходи результатів не дали. Фактичне місцезнаходження ОСОБА_6 невідомо. Станом на 28.06.2023 до розташування в/ч НОМЕР_2 рядовий ОСОБА_6 не повернувся. Випадків нестатутних відносин у підрозділі по відношенню до рядового ОСОБА_6 допущено не було. Вирішено: службове розслідування завершити. Повідомлення про кримінальне правопорушення, скоєне рядовим, призваним за мобілізацією, ОСОБА_6 , разом з копією матеріалів цього службового розслідування надіслати до Четвертого територіального управління Державного бюро розслідувань для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування. (Т.1 а.с. 64-67)

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 14.06.2023 № 241, провести службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли не поверненню із звільнення за межі розташування військової частини 14.06.2023 рядового ОСОБА_6 . Проведення службового розслідування доручено заступнику командира роти з морально-психологічного забезпечення роти резерву солдатського складу старшому лейтенанту ОСОБА_8 (Т.1 а.с. 68)

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.05.2022 № 42, солдата ОСОБА_6 , 1977 р.н., солдата змінного складу 39 запасної роти військової частини НОМЕР_9 зарахувати солдатом резерву взводу роти резерву солдатського складу батальйону резерву (шпк «солдат резерву»). (Т.1 а.с. 69)

Згідно доповіді про СЗЧ, що трапилось від 14.06.2023 № 3346, командир військової частини НОМЕР_2 повідомив начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про наступне: 14.06.2023 на вечірньому шикуванні особового складу заступник командира 4 роти з морально-психологічного забезпечення резерву солдатського складу ОСОБА_8 усно доповів про відсутність на шикуванні рядового ОСОБА_6 , якому надано звільнення в м. Черкаси 14.06.2023 до 17.00 год. на консультацію до лікаря в КНП «Перша міська лікарня». В зазначений термін до розташування військової частини не прибував. В телефонній розмові повідомляє, що знаходиться вдома і повертатись до розташування військової частини НОМЕР_2 намірів немає. Вважати таким, що з 14.06.2023 знаходиться в СЗЧ. (Т.1 а.с. 70-71)

Відповідно до журналу обліку звільнених, ОСОБА_6 надано звільнення 14.06.2023 до 17.00 год, але в розташування в/ч НОМЕР_2 він не повернувся, про що зроблений запис під № 10. (Т. 1 а.с. 72-73)

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 28.06.2023 № 169, за результатами службового розслідування з метою притягнення винного до відповідальності та недопущення подібних випадків у майбутньому наказано: повідомлення про кримінальне правопорушення, скоєне рядовим, призваним за мобілізацією, ОСОБА_6 , разом з копією матеріалів службового розслідування надіслати до Четвертого територіального управління ДБР для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування; командирам (начальникам) підрозділів (груп, служб) військової частини НОМЕР_2 провести заняття з підлеглим особовим складом щодо кримінальної відповідальності, яка настає за скоєння військових злочинів. (Т.1 а.с. 75-76)

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.06.2023 № 165, рядового ОСОБА_6 вважати таким, який самовільно залишив частину та відсутній на службі з невідомих причин, зняти з котлового забезпечення та вважати таким, що увільнений від виконання службових обов`язків. (Т.1 а.с. 77)

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.02.2023 № 44, рядовий ОСОБА_6 зарахований у розпорядження командира військової часини НОМЕР_3 з 01.02.2023. (Т.1 а.с. 78)

Згідно довідки № 2200 військово-лікарської комісії від 19.12.2022 № 2200, солдат ОСОБА_6 призваний у Збройні сили України ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проведений медичний огляд ВЛК КНП «ЧОЛ ЧОР» 19.12.2022. Захворювання не пов`язані з проходженням військової служби, придатний до військової служби. (Т.1 а.с. 85)

Згідно довідки № 1432 від 09.05.2024 військово-лікарської комісії, солдат ОСОБА_6 проведено медичний огляд ВЛК КНП «ЧОЛ ЧОР» 09.05.2024, за результатами якого останній придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Непридатний до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. (Т.1 а.с. 89)

Всі вище перелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

При цьому, при аналізі інших зібраних доказів, суд вважає, що заявлені прокурором в якості доказів витяг є ЄРДР, постанова про доручення проведення досудового розслідування, постанова про визначення групи прокурорів, супровідні листи не є джерелом доказів, частина з них є процесуальними рішеннями прийнятими під час досудового розслідування, а відтак вони не мають жодного доказового значення у даному кримінальному провадженні в межах інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 кримінального правопорушення. Так, реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно зчастиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР та супровідні листи не є процесуальними джерелами доказів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 761/28347/15-к (провадження № 51-500 км 18).

Судом в межах повноважень, визначених ч. 3ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об`єктивного з`ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 23 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні обвинуваченим та захисником не надано суду жодного доказу у частині його заперечень щодо вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення.

Крім того, стороною захисту було заявлене клопотання про відмову від допиту свідків зі сторони захисту ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яке за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст. ст. 22, 26 КПК України, було задоволено.

Невизнання ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, суд розцінює як обрану обвинуваченим позицію свого захисту. Проте така позиція обвинуваченого повністю спростовується показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , допитаними безпосередньо під час судового розгляду під присягою, сумнівів у правдивості яких суд не має, оскільки вони послідовні, логічні та узгоджуються між собою та з іншими письмовими доказами кримінального провадження, дослідженими судом.

Стосовно доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_6 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , а не з`явився вчасно на службу до в/ч НОМЕР_2 , як зазначено у обвинувальному акті, тобто фактично не проходив військову службу, суд наголошує на наступному.

Як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_6 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 . З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.02.2023 № 44, який знаходиться в матеріалах справи вбачається, що рядовий ОСОБА_6 наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 15 травня 2022 року № 38-РС зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 з 01 лютого 2023 року. Згідно копії відповіді на запит від 12.05.2024 № 11/514, яку надав в судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 вбачається, що солдат ОСОБА_6 в списках особового складу військової частини НОМЕР_3 не значиться, військову службу не проходив. У витязі із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 240 від 28.08.2023 зазначено, що призупинена військова служба рядового ОСОБА_6 , який перебуває у розпорядженні командира в/ч НОМЕР_3 , згідно наказу від 28.08.2023 № 144-РС - з 22.08.2023, та він виключений із списків особового складу в/ч НОМЕР_2 , але не звільнений з лав ЗСУ. Тобто весь цей час ОСОБА_6 проходив військову службу та підпорядковувався статутам ЗСУ. Крім того, як зазначив в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , військова частина НОМЕР_3 це основний корпус їх резерву, а в/ч НОМЕР_2 входить до складу основного корпусу - в/ч НОМЕР_3 , тобто є її складовою частиною та підрозділом, хоча й має своє кодове найменування. Таким чином хоч накази стосовно Зяткевича видавалися обома військовими частинами, фактично військову службу він проходив у в/ч НОМЕР_2 , яка знаходиться у підпорядкуванні в/ч НОМЕР_3 , як основного корпусу. Тому суд зазначає, що дані неспівпадіння у нумерації військових частин при складанні наказів, одна з яких підпорядкована іншій, не впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 .

Надаючи правову оцінку поясненням обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо застосуваннястосовно ньогоз бокукерівництва військовоїчастини тавійськових службовихосіб нестатутнихзаходів впливу чи насильства щодо підлеглого, що виразилися у перевищенні військовою службовою особою влади чи службових повноважень та образі честі і гідності військовослужбовця,у зв`язкуз чимвін буввимушений вчинити дане кримінальне правопорушення, суд зазначає наступне.

Так з метою перевірки вищевказаних доводів обвинуваченого, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.01.2025, в порядку ст. 333 КПК України було призначено перевірку, організацію якої доручено Четвертому слідчому відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Києві.

Згідно постанови слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Києві про закриття кримінального провадження вбачається, що кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Отже, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо застосування стосовно нього впливу чи насильства щодо підлеглого, що виразилися у перевищенні військовою службовою особою влади чи службових повноважень та образі честі і гідності військовослужбовця, не знайшли свого підтвердження, в зв`язку з чим критично оцінюються судом.

Таким чином, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд прийшов до висновку що винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині доведена і суд кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин в умовах воєнного стану, вчинене особою зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь тяжкостівчиненого злочину,який відповіднодо ст.12КК Українивідноситься докатегорії тяжкихзлочинів,особу обвинуваченого,який замісцем службихарактеризується задовільно,одружений,на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не являється особою з інвалідністю, не судимий.

Обставин, які пом`якшуютьпокарання обвинуваченого,згідно ст.66КК Українита обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 5 ст. 407 КК України.

При цьому суд враховує, що у зв`язку із набранням 27.01.2023 чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022 № 2839-IX, посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень, та обмежено застосування ст. 69, 75 КК України у випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК, вчинене в умовах воєнного стану.

Слід зазначити, що відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України в період з 14.06.2023 по 09.05.2024.

З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України. Підстави для застосування ст. 69-1 КК України судом також не встановлені.

Суд вважає, що таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня його фактичного затримання після набрання вироком законної сили, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Цивільний позов не заявлено. Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1