Decision № 129751123, 26.08.2025, Kozelshchyna District Court of Poltava Oblast

26.08.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №533/582/25

Провадження №2/533/350/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

26 серпня 2025 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,

за участю: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ

14.07.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що

05.01.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №10288-01/2025, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу фінансовий кредит в розмірі 20000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надано строком на 120 днів, в останній день вказаного строку, тобто 04.05.2025, клієнт зобов`язаний погасити наданий кредит. Денна процентна ставка 0,90% та застосовується у межах строку кредитування.

Позивач виконав зобов`язання передбачені вказаним договором, надавши грошові кошти відповідачу, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 09.05.2025 у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 53600,00 грн, яка складається: 20000,00 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 21600,00 грн заборгованість за простроченими відсотками, 2000,00 грн - заборгованість по простроченій комісії, 10000,00 грн - заборгованість по штрафам.

Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором в загальному розмірі 53600,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу 8500,00 грн.

Згідно ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 15.07.2025, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, але направила заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але направив заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає, оскільки дійсно уклав кредитний договір, своєчасно не погасив через складне матеріальне становище, кошти відсутні.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов позивача підлягає до задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05.01.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №10288-01/2025, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу фінансовий кредит в розмірі 20000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором (п.1.1.). Відповідно до п.1.2. тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - власні потреби клієнта, кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 05.01.2025, клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, дата погашення кредиту 04.05.2025. Процентна ставка в розмірі - 0,90% в день на залишок заборгованості (п.1.4.), денна процентна ставка становить - 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, денна процентна ставка розрахована за формулою: ДПС=(ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка, ЗВСК - загальні витрати за кредитом (сума всіх нарахувань згідно Графіку платежів), ЗРК - загальний розмір кредиту, t - строк кредитування у днях (п.1.4.1.).

Відповідно до п.1.6. кредит надається клієнту в безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5355-28хх-хххх-7611.

Згідно з графіком платежів, який є додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №10288-01/2025 від 05.01.2025 загальна вартість кредиту становить 43600,00 грн, реальна річна процентна ставка 2572,74%, проценти за користування кредитом - 21600,00 грн (а.с.20).

Договір укладено у електронній формі та підписано ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_1 ( а.с.12-19).

Про вказане також свідчить паспорт споживчого кредиту (а.с.28-30).

Відповідно до листа №3426_250617112029 від 17-06-2025 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта, а саме: 05.01.2025 19:35:01 на суму 20000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 616093169, призначення платежу: зарахування 20000,00 грн на картку НОМЕР_2 (а.с.11).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №10288-01/2025 від 05.01.2025 станом на 09.05.2025 загальна сума заборгованості становить 53600,00 грн, та складається із: 20000,00 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 21600,00 грн заборгованість за простроченими відсотками, 2000,00 грн - заборгованість по простроченій комісії, 10000,00 грн - заборгованість по штрафам (а.с.31-32).

Згідно з повідомленням про повернення кредиту (досудова вимога), 15.05.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надіслало ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту за договором про надання фінансового кредиту №10288-01/2025 від 05.01.2025 та сплату всіх нарахованих процентів за користування кредитом, неустойку у вигляді пені/штрафу, у розмірі 53600,00 грн (а.с.24).

Згідно з інформацією АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/9383БТ від 16.07.2025, наданої на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 в АТ «ПУМБ» була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 у гривні. За ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) закріплений фінансовий номер телефону: НОМЕР_6 , який було змінено на НОМЕР_7 та 28.10.2020 було змінено на НОМЕР_8 , на який відправляється інформації про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 04.01.2025 по 06.01.2025. В результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), за період з 04.01.2025 по 06.01.2025 - була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 20000,00 грн через сервіс іншого банку (що підтверджуються випискою по рахунках та звітом по транзакціям) (а.с.45-48).

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст.639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем у відповідності до вимог ч.1 ст.638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають чинному законодавству.

Так, відповідач через особистий кабінет на вебсайті Позивача (https://starfin.com.ua) подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого позивачем було надіслано за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS- коду, який Відповідач використав дію в підтвердження підписання Договору про надання фінансового кредиту.

У Розділі 8 Договору про надання фінансового кредиту «Реквізити та підписи сторін» та додатках до нього зазначено електронний підпис фізичної особи Відповідача: Y657.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі №234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21), що враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК України, було укладено.

За правилами, встановленими статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або

розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до умов кредитного договору про надання фінансового кредиту денна процентна ставка становить 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.4.1. цього Договору.

Таким чином, суд вважає правомірним нарахування процентів за користування кредитом в межах строку дії кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд не погоджується із нарахуванням заборгованості по штрафу в сумі 10000,00 грн. за договором №10288-01/2025 від 05.01.2025 з огляду на таке.

Згідно із п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено по теперішній час.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування неустойки, слід відмовити.

Оскільки відповідачем порушено зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, то на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №10288-01/2025 від 05.01.2025 в сумі 43600,00 грн, та складається із: 20000,00 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 21600,00 грн заборгованість за простроченими відсотками, 2000,00 грн - заборгованість по простроченій комісії.

Щодо розподіл судових витрат.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 53600,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 43600,00 грн, що становить 81,34% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1970,38 грн.

Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: договір про надання правничої допомоги від 01.05.2025, укладеного між Адвокатським об`єднанням «КН ПЕРШИЙ ЮРИДИЧНИЙ ОФІС» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»; витяг з Реєстру (позичальників/боржників) Додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 01.05.2025; ордер на надання правничої допомоги серія ВН №1319721; платіжну інструкцію №3688 (а.с.33-36, 10, 9, 37).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: вулиця Фізкультури, буд.30-В, місто Київ, 01350) заборгованість за кредитним договором №10288-01/2025 від 05.01.2025, станом на 09.05.2025 в загальному розмірі 43600,00 грн (сорок три тисячі шістсот гривень 00 копійок), з яких: 20000,00 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 21600,00 грн заборгованість за простроченими відсотками, 2000,00 грн - заборгованість по простроченій комісії.

У іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 1970,38 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, а всього у розмірі 4970,38 грн.

Рішення може бути оскаржене впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Оксенюк