№ 129720949, 25.08.2025, Khmelnytskyi City and District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 686/21041/25

Провадження № 3/686/6108/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2025 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

установив:

18 липня 2025 року о 02 год. 10 хв. в м. Хмельницькому по вул. Козацькій,6, водій ОСОБА_1 керував електричним самокатом, потужністю до 3 кВт, з ознаками алкогольного сп`яніння ( виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота) та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

У судове засідання ОСОБА_1 25.08.2025 не з`явився, надав пояснення у судовому. засіданні, яке відбулося 05 серпня 2025 року, за якими він займається спортом, алкоголь не вживає та 18.07.2025 під час керування електросамокатом хворів , у нього боліли легені та він не міг пройти огляд за допомогою алкотестера, бажав здати кров для проведення огляду на стан сп`яніння.

У зв`язку із наведеним, суд уважає, що відсутні перешкоди для продовження розгляду справи.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Гандзьошин М.В. не заперечуючи факту керування ОСОБА_1 електросамокатом у дату та час, вказану у протоколі, висловив заперечення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Узагальнені доводи сторони захисту полягають у тому, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, наполягаючи на використанні у якості біологічного середовища крові, проте медичні працівники неправомірно йому у цьому відмовили, повідомивши, що такий аналіз є платним, чим порушення процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім цього, з посиланням на п.5 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС 07.11.2015 № 1395 захисник стверджує, що висновок про проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я долучається до протоколу про адміністративне правопорушення лише у разі підтвердження стану сп`яніння. Тому долучений до матеріалів справи висновок щодо результатів медичного огляду КНП Хмельницький обласний центр з надання психіатричної допомоги» , згідно з яким ОСОБА_1 нібито відмовився від проходження тесту Драгер, є недопустимим доказом. У матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, а також докази наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

протоколом серії ЕПР1 №394961 від 18 липня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП, якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, до ХОЗ з НПД ХОР від 18.07.2025 о 03 год. 25 хв, згідно з яким підставою огляду є виявлені ознаки: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота;

- відеозаписами, на яких зафіксовані обставини складання відносно ОСОБА_1 матеріалів про притягнення до адмінвідповідальності, з яких видно у тому числі рух електричним самокатом, зупинка його працівниками поліції, спілкування останніх з ОСОБА_1 після зупинки та фіксація неодноразових пропозицій останньому пройти огляд на стан сп`яніння , пояснення працівниками поліції принципу дії алкотестера та вчинення ОСОБА_1 дій щодо припинення видихання у мундштук алкотестера повітря , внаслідок чого фіксувався недостатній об`єм повітря для проведення тесту як на місці зупинки , так і в медичному закладі.

Така поведінка ОСОБА_1 свідчить відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.При цьому матеріали справи не містять відомостей про фізіологічні особливості організму ОСОБА_1 чи такий хворобливий його стан, згідно з якими він не спроможний був здійснити видих повітря у мундштук протягом певного періоду часу для проведення тестування алкотестером на місці зупинки та в медичному закладі.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із ч.3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Суд зазначає, що проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 р. №1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (зі змінами) (далі Порядок), відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Так, згідно з п.7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Аргументи захисника щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння спростовуються дослідженими відеозаписами, на яких видно, що працівники поліції повідомляють йому про них на місці зупинки, а також повідомляють про них медичні працівники, у тому числі щодо запаху алкоголю з порожнини рота.

З урахуванням застосування під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 технічного засобу відеозапису, на якому зафіксований факт відмови від проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, який долучений до матеріалів справи, суд вважає протокол та зафіксований у висновку результат огляду належним та допустимим доказом.

Щодо доводів захисника про порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння суд зазначає, що згідно з п. 11 Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

За положеннями п.12 Інструкції для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Як вбачається із досліджених відеозаписів, ОСОБА_1 відповідно до вимог Інструкції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі найменш травматичним шляхом за допомогою алкотестера, у тому числі в медичному закладі, про те він своїми діями від такого проходження ухилився, що є порушенням вимог указаної Інструкції та встановленого законом порядку. Буд-якого належного пояснення такої поведінки ОСОБА_1 , яке свідчило про об`єктивну неможливість установити наявність чи відсутність у ОСОБА_1 стану сп`яніння за допомогою алкотестера сторона захисту не надала, не встановлено такого і під час дослідження доказів у справі.

А тому посилання захисника на незаконність відмови лікаря ОСОБА_1 за його наполяганням здати у якості біологічного середовища кров суд відхиляє та не вважає таку обставину порушенням процедури огляду.

Крім цього, жодним положенням Інструкції не визначено можливість особи на власний розсуд змінювати пропонований відповідно до положень пунктів 11-12 Інструкції порядок проходження огляду чи порядок використання біологічного середовища.

У зв`язку із цим, роз`яснення ОСОБА_1 можливості у порядку самозвернення проходження огляду на стан сп`яніння у якості платної послуги із використанням у якості біологічного середовища крові, що за встановленої відсутності законодавчих підстав для використання крові, перебуває поза межами процедури медичного огляду, ініційованої працівниками поліції та не свідчить про незаконність її проведення.

Щодо посилання сторони захисту на відсутність законодавчо визначеної можливості долучати висновок щодо медичного огляду на стан сп`яніння без встановленого позитивного результату, суд уважає зазначити таке.

Відповідно до п.5 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС 07.11.2015 № 1395 у разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння).

Указане положення Інструкції свідчить про обов`язковість долучення висновку у разі підтвердження стану сп`яніння, проте, з урахуванням використаної законодавчої техніки не свідчить про заборону долучати висновок у разі іншого результату чи відмови водія від проходження огляду.

Крім цього, згідно з п.9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 р. №1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Отже, посилання захисника на незаконність долучення висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння ОСОБА_1 без установленого позитивного результату сп`яніння не ґрунтується на вимогах закону та не свідчить про недопустимість цього доказу.

Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них (ст.2). У статті 1 згаданого Закону, серед інших понять визначено, що : 1) легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; 2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Отже, цим нормативно-правовим актом визначено, що легкі електричні транспортні засоби є транспортними засобами і вони поділяються на дві категорії:

1) легкий персональний електричний транспортний засіб: має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год. (до цієї категорії підпадають всі прокатні самокати);

2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб: має від двох коліс та може їхати зі швидкістю 10-50 км/год. (пристрої, які їдуть зі швидкістю понад 50 км/год не підпадають в ці категорії й розглядатимуться як мотоцикли).

Аналогічні поняття легких електричних транспортних засобів визначені і у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (закон в редакції Закону №3492-ІV від 23 лютого 2006 зі змінами).

Відтак, з набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023), керування легким електричним транспортним засобом (елетросамокатом) в стані алкогольного сп`яніння тягне відповідальність встановлену ст.130 КУпАП.

Поняття «транспортний засіб», яке визначене у п.1.10 Правил дорожнього руху України (затверджені Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами), не суперечить поняттям, визначеним у Законі України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).

Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).

Згідно з ПДР: «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону України «Про правотворчу діяльність», закони України (в т.ч. Закон № 2956-IX від 24 лютого 2023 року із змінами) в ієрархії нормативних актів мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (в т.ч. ПДР), а тому суд при визначенні поняття «транспортний засіб» у даному випадку враховує вимоги Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).

У даному випадку не береться до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до ст.121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (121-126, 1271 - 1281, частинах першій і другій ст.129, ст.ст.1321, 1331, 1332, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня ст.130 КУпАП.

З урахуванням того, що диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_1 у даному випадку, підлягає притягненню до відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд вважає, що надав відповіді на усі вагомі аргументи сторони захисту, які б могли на її думку вплинути на результат розгляду справи, а тому клопотання захисника про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення слід відхилити.

Згідно з довідкою за підписом інспектора відділу адміністративної практики УПП в Хмельницькій області О.Тодосійчука, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 від 02.06.2021.

Згідно з цією ж довідкою ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відтак суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу на у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави.

Керуючись ст.ст.40-1, 124, 130,276-280,283-285,294 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: УПП в Хмельницькій області, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 штраф по справі № 686/21041/25.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; судовий збір по справі № 686/21041/25.

Квитанції слід подати у каб. № 4 (2-й поверх), вул. Пилипчука,1, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54/e-mail: inbox@kmm.km.court.gov.ua (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №686/21041/25» ).

Суддя Олександр ДЗЮБАК