Court ruling № 129698977, 21.08.2025, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про поновлення процесуального строку

21 серпня 2025 р.Справа № 520/12611/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних розглянувши в порядку спрощеного провадження питання щодо поновлення строку звернення до суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління ДПС у Харківській області № Ф-19004-58 від 22.02.2021р.

Водночас, представник позивача, згідно змісту позовної заяви просить суд поновити строк на звернення до суду з даним позовом, з огляду на наступне.

Представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 дізналася про існування в неї податкового боргу з єдиного соціального внеску 18.11.2024 року в електронному податковому кабінеті. Також вказано, що на скаргу від 12.12.2024р., яка була подана за допомогою сайту Урядовий контактний центр, відповідачем надано відповідь № 09.01.2025 року, що нарахування єдиного соціального внеску було здійснено за 2017-2020 роки і вимога надсилалась в 2021 році на адресу АДРЕСА_1 , при цьому самої вимоги відповідачем разом з відповіддю не надано, у зв`язку з чим, представником позивача було надіслано адвокатський запит з вимогою надати копію вимоги для подальшого її оскарження. У подальшому, 31.03.2025 року представник позивача отримав на електронну пошту відповідь на адвокатський запит та копію спірної вимоги № Ф-19004-58 від 22.02.2021р. Головного управління ДПС у Харківській області. Крім того, представником позивача вказано, що ОСОБА_1 з 27.06.2019 року зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про місце реєстрації від 18.05.2025 року. Тобто, на переконання позивача, саме 31 березня 2025р. ОСОБА_1 дізналася про існування спірної вимоги.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого також вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом та вважає причини такого пропуску неповажними, оскільки вимога надсилалася позивачу на його податкову адресу, а саме АДРЕСА_1 .

Розгляд даної заяви здійснено з урахуванням того, що суддя Світлана Чудних з 27.06.2025 року по 30.07.2025 року перебувала у відпустці та з 11.08.2025 по 19.08.2025 року перебувала на лікарняному.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строків звернення до суду із даним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2023 року у справі №320/12137/20 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

В постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

З матеріалів справи судом встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління ДПС у Харківській області № Ф-19004-58 від 22.02.2021р направлялася відповідачем на адресу АДРЕСА_3 . (а.с. 8).

При цьому, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 18.05.2025 року, зареєстрована адреса місця проживання позивача з 27.06.2019 року АДРЕСА_4 (а.с.12).

Отже вимога не може вважатися належним чином надісланою та врученою у розумінні положень Податкового кодексу України.

Таким чином фактично позивач міг дізнатися про існування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління ДПС у Харківській області № Ф-19004-58 від 22.02.2021р лише після відповідного звернення до податкового органу, що і було вчинено та відповідно потребувало додаткового часу на отримання даної вимоги та з`ясування підстав для її винесення, що підтверджується відповідними доказами, що містяться в матеріалах справи.

Інших доказів належного повідомлення позивача про винесення спірної вимоги відповідачем не надано, з матеріалів справи не встановлено.

Таким чином, враховуючи висновки Верховного суду, приписи норм чинного законодавства, а також обставини, викладені представником позивача у позовній заяві про поновлення строків, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення та поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, у зв`язку з чим, клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду у справі підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Керуючись ст. ст. 5, 44, 121, 132, 133, 160, 161, 167, 168, 169 КАС України, суд ,-У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду у справі № 520/12611/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинти певні дії- задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строків звернення до суду з даним позовом.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду у справі №520/12611/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинти певні дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Світлана ЧУДНИХ