Court ruling № 129660263, 21.08.2025, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

21 серпня 2025 року Справа № 915/1200/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши заяву (вх. № 11800/25 від 15.08.2025) заявника Комунальної установи "ОДЕСРЕКЛАМА" Одеської міської ради, вул. Косовська, буд. 2-Д, м. Одеса, Одеська обл., 65091 (код ЄДРПОУ 25830211) про видачу судового наказу за вимогою до боржника Фізичної особи-підприємця Ільїної Олени Олександрівни, АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 2303-од від 01.01.2022 р. в розмірі 2 368, 80 грн. та суми сплаченого судового збору в розмірі 242, 24 грн.

без повідомлення (виклику) учасників.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась Комунальна установа "ОДЕСРЕКЛАМА" Одеської міської ради із заявою про видачу судового наказу, в якій заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ільїної Олени Олександрівни заборгованості у розмірі 2 368, 80 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору 242, 24 грн. стягнути з боржника.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено обставини щодо невиконання боржником Фізичною особою-підприємцем Ільїною Оленою Олександрівною умов укладеного між Комунальною установою "ОДЕСРЕКЛАМА" Одеської міської ради та ФОП Ільїною Оленою Олександрівною договору на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 2303-од від 01.01.2022 р., внаслідок чого сума боргу за користування місцями становить 2 368, 80 грн.

Розглянувши заяву Комунальної установи "ОДЕСРЕКЛАМА" Одеської міської ради (вх. № 11800/25 від 15.08.2025) та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ГПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;

Судом встановлено, що заявником у заяві про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з боржника Фізичної особи-підприємця Ільїної Олени Олександрівни зазначено РНОКПП боржника НОМЕР_1 . За результатами здійснення запиту до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним кодом РНОКПП судом встановлено, що даний код належить фізичній особі-підприємцю Богдановій Світлані Іванівні.

Враховуючи вищевикладене, заявником не дотримано вимоги п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи, що заявником подано заяву, яка не відповідає вимогам ст. 150 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 147, 150-153, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальній установі "ОДЕСРЕКЛАМА" Одеської міської ради (заява вх. № 11800/25 від 15.08.2025) у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е. М. Олейняш