Court ruling № 129655430, 18.08.2025, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 159/8667/24

Провадження № 2/0203/2448/2025

УХВАЛА

18 серпня 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Казак С.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звернулась з вищезазначеним позовом до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.01.2025 року справу було передано за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26.02.2025 року справу було передано за підсудністю до Центрального районного суду міста Дніпра.

При вирішення питання про відкриття провадження по справі, суд враховує наступне.

Згідно ст.1 ЦПК України встановлено, що останній визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Частиною 1 ст.19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, які здійснюються в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно п.2ч.1ст.19КАС Україниюрисдикція адміністративнихсудів поширюєтьсяна справиу публічно-правовихспорах,зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС Українипублічна служба є діяльністю на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин одна щодо іншої не є рівноправними, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншій стороні певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Ці функції суб`єкт владних повноважень повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Так, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник, зокрема між двома суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Подібні правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17, провадження №12-58гс18; від 21 серпня 2019 року у справі №362/5657/17, провадження №14-331цс19.

Предметом спору в цій справі є стягнення з військовослужбовця грошового забезпечення, отриманого без належної правової підстави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №362/643/21, провадження №14-32цс22, зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів. У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст.19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Згідно пред`явленого позову, військовою частиною заявлено вимоги до відповідача ОСОБА_1 , як військовослужбовця, щодо стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення, в період притягнення останнього до кримінальної відповідальності та застосування запобіжного заходу.

У випадку зобов`язання особи, яка перебуває (перебувала) на посаді державної (публічної) служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових (посадових) обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди (збитків), а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас встановлення правомірності дій, рішень чи бездіяльності службової або посадової особи передбачене в адміністративному процесі відповідно до приписів ст.19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Цей спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, збитків, необґрунтованих виплат тощо, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої коштів, шкоди, збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Вказані правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №818/1688/16, провадження №11-892апп18; від 22 січня 2020 року у справі №813/1045/18, провадження №11-574апп19; Верховного Суду у постановах від 05 лютого 2020 року у справі №761/19799/17, провадження №61-40378св18; від 07 серпня 2020 року у справі №199/160/19, провадження №61-7126св20; від 30 вересня 2020 року у справі №204/2763/18, провадження №61-6497св19; від 15 жовтня 2020 року у справі №320/8119/17, провадження №61-2135св20; від 21 лютого 2022 року у справі 932/14855/19, провадження №61-17804св21; від 26 квітня 2022 року справі №185/8266/20-ц, провадження №61-20229св21.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що спір між сторонами має публічно-правовий характер та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

В зв`язку з цим, у відкритті провадженні по справі на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України слід відмовити, як такої, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, роз`яснивши заявнику відповідно до ч.5 ст.186 ЦПК України його право на звернення до суду з відповідним позовом в порядку КАС України до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.1,19,186,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом за позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення, як такої, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити заявнику, що він має право на звернення до суду з відповідним позовом в порядку КАС України до адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційного скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя С.Ю.Казак