Court ruling № 129643246, 20.08.2025, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 757/26405/25-ц

Провадження № 2/761/9892/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. вивчивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єременко Людмила Олексіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.

Ухвалою суду від 16.06.2025 року вищевказану цивільну справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Розглянувши надані матеріали, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Києва з наступних підстав.

Статтею 30 ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.

Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (ч.1 ст.30 ЦПК України).

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 " Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ ", виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв?язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов?язків, що пов?язані з нерухомим майном.

Словосполучення ?з приводу нерухомого майна? необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов?язків, що пов?язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов?язково виступає як безпосередньо об?єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Згідно ч.1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

У позовних вимогах зазначено, що до спадкової маси входить земельна ділянка, яка розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район на території Бугаївської сільської ради.

За таких обставин, суд передає вищезазначену цивільну справу для розгляду по суті до Кременчуцького районного суду Полтавської області, так як, нерухоме майно не знаходиться на території Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 31, 32 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єременко Людмила Олексіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - передати на розгляд до Кременчуцького районного суду Полтавської області.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

20 серпня 2025 року