Справа № 2-133, 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2007 року Ставищенський районний суд Київської області

головуючого судді: Марущак Н. М.,

при секретарі: Карабань З. І.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернулась ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

Просить суд стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) останнього, посилаючись на те, що відповідач допомогу на утримання дитини не надає. Дочка проживає разом з нею, перебуває на диспансерному обліку в Ставищенській ЦРЛ. Відповідач є працездатним.

Позивачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, на які посилається в позовній заяві, додатково суду пояснила, що в шлюбі з відповідачем вони перебували з 1995 року. Вона працює медсестрою в Ставищенській ЦРЛ, отримує доходи у вигляді заробітної плати.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав, зробивши про це усну заяву. Суду пояснив, що шлюб з позивачкою вони зареєстрували в 1995 році. Від цього шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження. Шлюбні стосунки з позивачкою вони припинили в квітні 2007 року. В даний час він постійної роботи не має, є інвалідом ІІІ групи, отримує пенсію по інвалідності, власного нерухомого майна, транспортних засобів не має. Крім дочки ОСОБА_3 інших утриманців та непрацездатних членів сім'ї немає.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши усну заяву відповідача про визнання позову та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем вказаного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 130 ЦПК України судом визначено, що кожною із сторін визнано слідуючі обставини. Сторони з 23 грудня 1995 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження. Дочка перебуває на диспансерному обліку з діагнозом хронічний піелонефріт, перебуває на утриманні позивачки та проживає разом з нею в будинку по АДРЕСА_1, який належить на праві власності позивачці. Позивачка отримує доходи у вигляді заробітної плати. Відповідач власного нерухомого майна, транспортних засобів не має, є інвалідом ІІІ групи, отримує доходи у вигляді пенсії, інших утриманців на своєму утриманні не має.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись, як аліменти на дитину, відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України визначається судом, але розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин у відповідності з ч. 2 ст. 182 цього Кодексу не може бути менший ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд вважає, що оскільки відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, позов визнає, з нього слід стягнути на користь позивачки на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, аліменти у частці від його доходу в розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ на користь територіального управління державної судової адміністрації в Київській області.

Відповідача слід звільнити від сплати судового збору у відповідності з п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

У відповідності з п. 1 ст. 367 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 180, 181 ч. 3, 182 ч. 2, 183, 191 ч. 1 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, ст. 88 ч. 3, ст. 130 ч. 4, 174, 213-215, 367 п. 1 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця м. Ткварчелі Абхазької АРСР, жителя АДРЕСА_2, непрацюючого, пенсіонера по інвалідності, на користь ОСОБА_1, проживаючої в АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, в розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до її повноліття, починаючи з 17 травня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_2витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) гривень 50 копійок на користь територіального управління державної судової адміністрації в Київській області на рахунок -35221009000497, Банк - ГУДКУ в Київській області, МФО - 821018, код - 26268119.

Звільнити ОСОБА_2від сплати судового збору на користь бюджету органу місцевого самоврядування на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21 січня 1993 року “Про державне мито”.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя