Decision № 129596449, 15.08.2025, Lebedyn District Court of Sumy Oblast

Справа № 950/2096/24

Номер провадження 2/950/52/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2025 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Чхайло О. В.,

при секретарі судового засідання Сивоконь А.І.,

за участю: представника позивача Васильця С.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою адвоката Васильця Сергія Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі свого представника, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив cтягнути з ТОВ «Агро-Край» заборгованість за користування земельними ділянками за 2023 рік згідно договору оренди землі від 08.02.2012 року з урахуванням додаткової угоди №б/н від 21.11.2017 року до договору оренди землі від 08.02.2012 року, обрахованій після утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 8 246,93грн., в т.ч.: 8 010,22 грн. заборгованістьпо оренднійплаті,112,71грн.-інфляційних збитківза порушеннястроків виплатиорендної плати,127,00грн.- три проценти річних за порушення строків виплати орендної плати, а також покласти на відповідача, відшкодувати судові витрати по справі, а саме 1211,20 грн. судового збору, пов`язаного з подачею даної позовної заяви до суду, та 5000 грн. - витрат на правову допомогу адвоката.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , являється власником 2 земельних ділянок площею 3,462 га з кадастровим номером 5922981200:09:002:0037 та площею 0,260 га з кадастровим номером 5922981200:14:001:0148 і розташовані на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області (нині Лебединської міської територіальної громади Сумської області) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯД №175547 від 29.12.2006 року.

08.02.2012 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем та Публічним акціонерним товариством «Лебідь», як орендарем був укладений договір оренди землі №б/н, у відповідності з яким такі земельні ділянки були передані ОСОБА_1 , в оренду строком на 10 років. Даний договір оренди землі було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Лебединському районі 07.06.2012 року за №592290004001619.

21.11.2017 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, Публічним акціонерним товариством «Лебідь», як орендарем та ТОВ «Агро-Край» була укладена додаткова угода №б/н до договору оренди землі від 08.02.2012 року, зареєстрованого від 07.06.2012 року №592290004001619, згідно умов якої сторони домовилися, що новим орендарем таких земельних ділянок є ТОВ «Агро-Край» та про підвищення розміру орендної плати до рівня 8% від нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок.

21.11.2017 року Карповим М.П., повноважними представниками Публічного акціонерного товариства «Лебідь» та ТОВ «Агро-Край» був укладений акт прийому-передачі об`єкта оренди землі від 08.11.2012 року.

В той же час ТОВ «Агро-Край» не провів виплату ОСОБА_1 , орендної плати за користування такими земельними ділянками на правах оренди за 2023 рік, розмір якої до утримання належних сум податків та зборів становить 8246, 93 грн.

Представник позивача в судовому заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але в судове засідання не з`явився з невідомих причин і не подав відзив.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно вимогч.1ст.280ЦПК України суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: 1)відповідач належнимчином повідомленийпро дату,час імісце судовогозасідання; 2)відповідач нез`явився всудове засіданнябез поважнихпричин абобез повідомленняпричин; 3)відповідач неподав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , являється власником 2 земельних ділянок площею 3,462 га з кадастровим номером 5922981200:09:002:0037 та площею 0,260 га з кадастровим номером 5922981200:14:001:0148 і розташовані на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області (нині Лебединської міської територіальної громади Сумської області) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯД №175547 від 29.12.2006 року.

08.02.2012 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем та Публічним акціонерним товариством «Лебідь», як орендарем був укладений договір оренди землі №б/н, у відповідності з яким такі земельні ділянки були передані ОСОБА_1 , в оренду строком на 10 років. Даний договір оренди землі було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Лебединському районі 07.06.2012 року за №592290004001619.

21.11.2017 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, Публічним акціонерним товариством «Лебідь», як орендарем та ТОВ «Агро-Край» була укладена додаткова угода №б/н до договору оренди землі від 08.02.2012 року, зареєстрованого від 07.06.2012 року №592290004001619, згідно умов якої сторони домовилися, що новим орендарем таких земельних ділянок є ТОВ «Агро-Край» та про підвищення розміру орендної плати до рівня 8% від нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок.

21.11.2017 року Карповим М.П., повноважними представниками Публічного акціонерного товариства «Лебідь» та ТОВ «Агро-Край» був укладений акт прийому-передачі об`єкта оренди землі від 08.11.2012 року.

В той же час ТОВ «Агро-Край» не провів виплату ОСОБА_1 , орендної плати за користування такими земельними ділянками на правах оренди за 2023 рік, розмір якої до утримання належних сум податків та зборів становить 8246, 93 грн.

Відповідност. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України установлено, що простроченням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ч. 2 ст. 625 ЦК України говориться, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 626, ст. ст. 628-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно доп.«в» ч.1ст.96Земельного кодексуУкраїни землекористувачізобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату .

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Суд бередо уваги,що згідновимог ст.ст.12,81ЦПК України цивільнесудочинство здійснюютьсяна засадахзмагальності сторіні кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог чизаперечень тавважає,що всудовому засіданні небули спростованідоводи представникапозивачки проте що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договорами оренди землі в частині сплати позивачеві орендної плати за користування земельними ділянками за 2024 рік, а відповідачем не було доведено того, що існували обставини, які виключали можливість її сплати.

Обґрунтовуючи свої вимоги, сторона позивача зазначає, що заборгованість за користування земельними ділянками за 2023 рік згідно договору оренди землі від 08.02.2012 року з урахуванням додаткової угоди №б/н від 21.11.2017 року до договору оренди землі від 08.02.2012 року, обрахованій після утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 8 246,93грн., в т.ч.: 8 010,22 грн. заборгованістьпо оренднійплаті,112,71грн.-інфляційних збитківза порушеннястроків виплатиорендної плати,127,00грн.- три проценти річних за порушення строків виплати орендної плати.

Таким чином, виходячи ізвстановлених обставинсправи,положень чинногозаконодавства,суд дійшоввисновку,що в зв`язку з простроченням зобов`язань відповідач повинен нести відповідальність, встановлену договором або законом, зокрема, обов`язок сплати на користь орендодавця заборгованість по орендній платі за 2023 рік згідно договору оренди землі від 08.02.2012 року з урахуванням додаткової угоди №б/н від 21.11.2017 року до договору оренди землі від 08.02.2012 року, обрахованій після утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 8 246,93грн., в т.ч.: 8 010,22 грн. заборгованістьпо оренднійплаті,112,71грн.-інфляційних збитківза порушеннястроків виплатиорендної плати,127,00грн.- три проценти річних за порушення строків виплати орендної плати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд відзначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина першастатті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою - четвертоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідноз умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шостастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження судових витрат представником позивача надані договір про надання правової допомоги та квитанція прибуткового касового ордеру, згідно з якими вартість наданих адвокатом послуг у даній справі склала 5000 грн.

Посилаючись на зазначене, позивачка просить стягнути з відповідача зазначені витрати у заявленому розмірі, оскільки доказами підтверджено надання йому професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі, а також здійснено їх реальну оплату.

В такому разі, суд погоджується з такими доводами сторони та, розподіляючи понесені ОСОБА_1 , витрати, враховує обсяг і характер виконаної адвокатом роботи, конкретні обставин справи й її складність та доходе висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Агро-Край» на користьпозивача коштив розмірі5000грн.,на відшкодуваннявитрат на професійну правничу допомогу адвоката.

При ухваленні рішення суд також відповідно дост. 141 ЦПК Українивирішує й питання про стягнення на користь позивачки коштів на відшкодування сплаченого нею при зверненні до суду судового збору в розмірі 1211,20 грн.,який покладаєна відповідача.

Керуючись ст. ст.2-5,76-80,258-259,263-265 ЦПК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» (юридична

адреса: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29, код ЄДРПОУ 41103827) на користь

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за користування земельними ділянками за 2023 рік згідно договору оренди землі від 08.02.2012 року з урахуванням додаткової угоди №б/н від 21.11.2017 року до договору оренди землі від 08.02.2012 року, обрахованій після утримання податків та інших обов`язкових платежів в сумі 8 246,93 грн., в т.ч.: 8 010,22грн. заборгованість по орендній платі, 112,71грн. - інфляційних збитків за порушення строків виплати орендної плати, 127,00грн. - три проценти річних за порушення строків виплати орендної плати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» (юридична адреса: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29, код ЄДРПОУ 41103827) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти в розмірі 1211,20 грн. на відшкодування судового збору та кошти в розмірі 5000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката згідно Договору про надання правничої допомоги від 20.05.2024 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Олександр ЧХАЙЛО