Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 948/721/25
Номер провадження 2/948/454/25
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
15.08.2025 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права на спадкове майно,
в с т а н о в и л а :
у серпні 2025 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач ОСОБА_1 просить встановити факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент відкриття спадщини за однією адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею, ОСОБА_1 , право на частку у праві власності на право на земельну частку (пай), розміром 4,21 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Оріль» в порядку спадкування за законом після бабусі ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка успадкувала право на земельну частку (пай) після померлого її сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшла такого висновку.
За правилами цивільного процесуального законодавства України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
У пункті 3 частини 3 статті 175ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці". Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20, в ухвалі Верховного Суду від 09.01.2023 у справі № 448/1099/20.
Отже, вимога позивачки у цій справі про визнання права на земельну частку (пай) має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.
Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
Отже, заявникові потрібно зазначити ціну позову щодо вимоги майнового характеру на день подання позовної заяви.
Також подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, за змістом підп. 1.2 ч. 2 ст. 4 закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється фізичною особою в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 зазначеного Закону установлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно зі ст. 7 закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Отже, судовий збір за вимогу немайнового характеру, який справляється фізичною особою, станом на 01 січня 2025 року складає 1211,20 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.4закону України«Про судовийзбір» за подання фізичною особою позову майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що станом на 01.01.2025 складає 1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що станом на 01.01.2025 складає 15 140,00 грн).
Відповідно до приписів абзацу 1 частини 3 статті 6 закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачка заявила дві вимоги, одна з яких немайнового, а інша майнового характеру.
У матеріалах справи є квитанція про сплату судового збору у розмірі 1211, 20 грн, тобто лише за вимогу немайнового характеру.
Також, на порушення п. 9 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У змісті позовної заяви зазначено, що підтвердження розрахунку ціни позову долучено у додатках. Натомість в дійсності таке підтвердження і розрахунок відсутні.
Відповідно до частин 1, 2 ст.185ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, а саме: зазначити у позовній заяві ціну позову відповідно до вимог ст. 175 - 176 ЦПК України; визначити розмір судового збору з розрахунку 1 % від ціни позову, з урахуванням вартості спірного майна, і сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, на підтвердження чого надати до суду відповідні документи, а також зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, ?
у х в а л и л а :
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права на спадкове майно.
Позивачу надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зазначених у її змісті.
У випадку не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С. М. Косик
The court decision No. 129547445, Mashivka District Court of Poltava Oblast was adopted on 15.08.2025. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 948/721/25. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: