Decision № 129540539, 15.08.2025, Industrialnyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 202/8318/24

Провадження № 2/202/717/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді - Бєсєди Г.В.

за участю секретаря - Голєва А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про визнання правочину недійсним, стягнення сплаченої комісії та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 06.07.2021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4423137 в електронній формі, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000 грн зі строком надання кредиту 30 днів, із застосуванням зниженої % ставки у розмірі 0,95 % та з можливість пролонгації дії договору, передбаченої розділом 4 Договору, і стандартною% ставкою - 1,90 % в день, а ОСОБА_1 зобов`язувалася повернути кредит та внести плату за кредитом з урахування черговості погашення заборгованості. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі. Відповідач частково здійснювала оплату за відсотками, передбачену умовами договору та здійснювала пролонгацію строку дії договору, на 90 календарних днів, після чого зобов`язання перестала виконувати. За договором факторингу №25-05/2022 від 25.05.2022, укладеним між ТОВ «АВЕНЕТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», за яким до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 49 200 грн, яка складається: 15 000 грн - тіло кредиту; 34 200 грн - заборгованість за нарахованими процентами. Крім того, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» просив суд також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь інфляційні втрати за період з січня 2022 по 23.02.2022 року у сумі 1 289, 29 грн та 3% річних з 28.12.2021 по 23.02.2022 у сумі 230, 29 грн.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Малишева М.В. надала відзив на позовну заяву в якому зазначала, що позивач не надав суду жодних доказів того, що відповідач заборгував позивачу грошові кошти, зазначені в позовній заяві. Матеріалами справи не підтверджено укладення договору про надання споживчого кредиту, погодження відповідачем умов кредитування та надання відповідачу кредиту. До суду не надані відомості, які підтверджують факт укладення договору про надання споживчого із відповідачкою за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС Україна»; не надані докази того, що відповідачці надіслано одноразовий ідентифікатор для підписання договору, за допомогою якого вона підписала договір в інформаційно-телекомунікаційній системі та докази створення відповідачкою електронного кабінету на веб-сайті або мобільному додатку первісного кредитора. Розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування боргу, оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може підтверджувати існування тих чи інших фінансових операцій. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по договору про споживчий кредит розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідач не визнає факту заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір. Відповідача не ознайомлено та відповідач не підписувала його, навіть в електронному варіанті, інші надані позивачем у справі документи відповідачу також не надавались. Договір про надання споживчого кредиту від 06.07.2021 року не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме відповідачем, оскільки саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідачки не підтверджує проходження нею верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, що відбулося за відсутності копій (електронних чи паперових) особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи Відповідача. Враховуючи наведені обставини, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» надано відповідь на відзив в якому зазначено, що кредитний договір укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві. Наголошували, що електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну, а тому електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму. Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Підписуючи договір, позичальник погоджувався на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку.

Наголошували, що часткова оплата відповідачем процентів за користування кредитом, є підтвердженням волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов договору, серед іншого, зазначених п. 1.2 та п. 1.5.2. договору. Враховуючи зазначене, оплата відповідачем процентів за користування грошовими коштами є свідомим та вільним вибором відповідача, серед можливості оплати процентів або здійснення часткового дострокового повернення кредиту. Тобто, оплата відповідачем суми нарахованих процентів за користування грошовими коштами на рахунок кредитора є підтвердженням факту отримання боржником від первісного кредитора грошових коштів у сумі, що визначена п. 1.3. Договору.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Малишева М.В. звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про визнання правочину недійсним, стягнення сплаченої комісії та моральної шкоди.

В обґрунтування позовної заяви зазначала, що при укладенні договору не встановлено попередньою заявою або будь-яким іншим документом (офертою), ні відсоткову ставку, ні період користування кредитом, ані комісії чи санкцій. Тобто, сторони не досягли істотних умов кредитного договору. ОСОБА_1 , як споживачу, не була надана в належній і зрозумілій формі вся необхідна інформація про кредит, в тому числі, розрахунок загальної вартості кредиту та всіх супутніх послуг. Кредитодавець був зобов`язаний отримати від споживача письмове підтвердження про ознайомлення з усією інформацією. У Паспорті споживчого кредиту у загальній вартості кредиту для споживача окрім тіла кредиту та відсотків, вказуються також комісії та інші платежі, щодо яких сторона первісного Позивача не надала жодних документів, а саме розмір таких сум та яким чином вони нараховуються. Проте, обов`язок зі сплати комісії суперечить статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", тому просить суд визнати вказану умову недійсною з моменту укладення договору. Наявність такої умови в Паспорті споживчого кредиту є незаконною та дискредитує всі інші докази та пояснення, надані товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна».

Паспортом споживчого кредиту або договором про надання споживчого кредиту не визначено в чому полягає надання банком послуг позивачу за комісію та яка природа цих послуг. Не визначено це і в інших документах по справі. В первісній позовній заяві позивач жодним чином не вказав, в чому полягає надання послуг за комісію. Відповідно до п.3.6. Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №49 від 08.06.2017р., банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власнику користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо). Наголошувала, що здійснення споживачем переказу платежів з метою погашення кредиту є дією на користь банку, а відтак не може вважатися послугою в розумінні ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», у зв`язку з чим встановлення банком сплати комісії за дані операції суперечить ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Враховуючи те, що ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо встановлено нікчемність умов кредитного договору, просила суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Неправомірними діями товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яка виразилась в моральних та душевних стражданнях і переживаннях, порушенні душевної рівноваги, у емоційному стресі, негативних емоціях, у зв`язку із тим, що вона була ображена та принижена, примушена виправдовуватись перед судом. Також через судовий процес було порушено звичний та розмірений спосіб життя ОСОБА_1 , виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання свого власного дорогоцінного часу для вирішення проблем, пов`язаних з усуненням наслідків подання банком позовної заяви, обставин та доказів, які вводять суд в оману.

Просила суд визнати умови Паспорту споживчого кредиту до Договору про надання споживчого кредиту від 06.07.2021, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 щодо обов`язку позичальника сплачувати комісії та інші платежі - недійсними; визнати договір про надання споживчого кредиту № 4423137 від 06.07.2021, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 - недійсним; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» на користь ОСОБА_1 , суму сплаченої комісії за нікчемними умовами Паспорту споживчого кредиту до Договору про надання споживчого кредиту від 06.07.2021 р, в розмірі згідно до наданого ТОВ «Авентус Україна» розрахунку; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позивач, є клієнтом товариства з 18.11.2020 року та до кредитного договору уклав ще одинадцять кредитних договорів , належним чином виконавши всі зобов`язання за ними. І жодного разу не звертався до товариства, що умови договору містять несправедливі умови. Укладення між позивачем та товариством дванадцять кредитних договорів свідчить, що позивачу умови кредитування були відомі, зрозумілі та прийнятні. Наголошували, що згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, окрім процентів, позивачу більше нічого не нараховувалось, а тому доводи про сплату нею комісії безпідставні. Наголошували, що ОСОБА_1 ознайомлена з усіма умовами кредитного договору, а укладення кредитного договору повністю відповідало внутрішній волі позивача. Зазначав, що жодних доказів відповідно до яких позивач зазнав моральної (немайнової) шкоди та у нього порушилося звичний та розмірений спосіб життя матеріали справи не містять.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Малишева М.В. надала відповідь на відзив в якій зазначала, що в Паспорті споживчого кредиту у загальній вартості кредиту для споживача окрім тіла кредиту та відсотків, вказуються також комісії та інші платежі, щодо яких сторона первісного Позивача не надала жодних документів, а саме розмір таких сум та яким чином вони нараховуються. Проте, обов`язок зі сплати комісії суперечить статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів". Наявність такої умови в Паспорті споживчого кредиту є незаконною та дискредитує всі інші докази та пояснення, надані первісним позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»». Таким чином, Банком не надано належного розрахунку із зазначенням наявності та/або відсутності стягування, та/або сплати таких винагород, отже, тільки зі слів Банку неможливо з`ясувати, чому вони не були стягнені та/або сплачені, оскільки факт того, що такі винагороди передбачені Паспортом споживчого кредиту не заперечуються ТОВ «Авентус Україна». Надані ТОВ «Авентус Україна» докази не містять документального підтвердження надання кредиту, відповідності заборгованості умовам договору, розміру процентів при визначені заборгованості та дійсного розміру заборгованості у відповідності до умов договору. ТОВ «Авентус Україна» на порушення ст.ст. 77-81, 83 ЦПК України не надано суду належних, допустимих, достатніх і переконливих доказів заявленої заборгованості, правильності нарахування і утримання процентів та повернення кредиту, тобто в цілому Банком не доведено заборгованості ОСОБА_1 . Отже, відсутні законні підстави для стягнення заборгованості.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» надано заперечення на відповідь на відзив в яких зазначено, що позивач, є клієнтом товариства з 18.11.2020 та до кредитного договору уклав ще одинадцять кредитних договорів, належним чином виконавши всі зобов`язання за ними. З метою прийняття позивачем усвідомленого рішення та визначення прийнятності для себе умов кредитування, відповідача на власному веб-сайті розмістив всю необхідну інформацію та документи на виконання вимог НБУ для прийняття клієнтом обґрунтованого та усвідомленого рішення щодо доцільності укладення кредитного договору в товаристві та визначитись з його істотними умовами. Наголошували, що позивач навмисно зловживає своїм правом на звернення до суду та вводить суд в оману лише з метою уникнення (затягування) виконання своїх зобов`язань за кредитним договором. Переказ коштів, здійснено 06.07.2021 року, шляхом перерахування на банківську картку клієнта № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «ПриватБанк», яка належить позивачу, встановлено за допомогою BANK ID, яку було вказано особисто Клієнтом в заяві на отримання кредиту.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Малишева М.В. надала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» зареєстровані в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа, та є фінансовими установами, що надають фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

06.07.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 4423137 про надання споживчого кредиту. Зазначений Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно з умовами Кредитного договору, сума кредиту складає 15 000 грн., строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту 05.08.2021. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору.

Згідно довідки ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 15 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 06.07.2021 здійснено переказ коштів на суму 15 000,00 UAН.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15 000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 29.08.2021 здійснила оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 7 980 грн.

Відповідно до п.1.5.1. Кредитного договору знижена процентна ставка 1,90 % в день застосовується відповідно до умов визначених в п.1.4 Договору.

Відповідно до п.1.5.2. Договору, знижена процентна ставка 0,95% в день та застосовується, якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 договору, або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору,а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Якщо Споживач є учасником Програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки зазначений в Договорі має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в Договорі. Якщо Споживач не є учасником Програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв`язку з чим цей підпункт Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для Споживача.

Відповідно до п.1.7. (1.7.1, 1.7.2) орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41% річних; за зниженою ставкою 2013,43% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою - 23 550, 00 грн., за зниженою ставкою - 19 275,00 грн. (п.1.8 договору).

У пункті 2.1 вказаного вище договору погоджено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки и № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п.4.3.1 Кредитного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору.

Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), який 06.07.2021 підписано між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором C439119.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день, про що 29.08.2021 було повідомлено відповідача на номер його мобільного телефону НОМЕР_2 .

Також, листом від 29.09.2021 року ТОВ «Авентус Україна» було повідомлено ОСОБА_1 щодо заборгованості за кредитним договором та продовження строку кредиту.

Згідно Договору факторингу №25-05/2022 від 25.05.2022, укладеного між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як факторингом, згідно з умовами якого до ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників до Договору Факторингу; платіжними інструкціями про сплату ТОВ ФК «Фінтраст Україна» за відступлення прав вимоги згідно договору №25-05/2022 від 25.05.22р.; витягом з реєстру Боржників від 25.05.2022.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно розрахунку станом на 24.05.2022 заборгованість за кредитним договором №4423137 від 06.07.2021 складає 49 200 грн., а саме: сума кредиту 15 000 грн., сума процентів за користування кредитом 34 200 грн.

Таким чином встановлено, що перед відповідачем виконані обов`язки за договором про надання споживчого кредиту від 06.07.2021, в той час відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи він має заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», яке є правонаступником кредитодавця.

Матеріали справи та встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що дії ТОВ «Авентус Україна» при укладенні спірного кредитного договору суперечили волевиявленню сторін.

Суд вважає заперечення представника відповідача за первісним позовом про те, що надані позивачем докази не свідчать про факт видачі коштів, а отже і право вимагати будь-яку заборгованість позивач не довів, необґрунтованими, оскільки після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Між банком та ТОВ "ФК "Контрактовий дім" було укладено договір відповідно до якого банк надав послуги переказу коштів. Переказ був ініційований ТОВ "ФК "Контрактовий дім". ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 15 000 грн. на свою платіжну карту, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку, яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера, зазначений Платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом. Платіжний провайдер надав первісному кредитору ТОВ «Авентус Україна» послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов Договору про організацію переказу платежів. Кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку, що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, переказ коштів на карту відповідача підтверджується відповіддю АТ КБ «Приват Банк».

Оспорюваний кредитний договір підписаний сторонами, вони досягли домовленості з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним та відповідало їхній внутрішній волі.

Таким чином, ОСОБА_1 отримала кредит, користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, протягом дії кредитного договору не зверталася до банку з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, за роз`ясненням положень, які були їй не зрозумілі чи за додатковою інформацією щодо умов кредитування, чим погодилася із усіма умовами такого договору.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання належним чином відповідачем зобов`язань за кредитним договором.

Стосовно заборгованості за відсотками, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам за користування кредитом, нарахованих у межах строку кредитування з 06.07.2021 по 05.08.2021.

Посилання позивача за первинним позовом на пролонгацію строку кредиту є недоведеним, виходячи з такого.

Відповідно до п. 3.1 договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації),виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

За положеннями пункту 4.2.2 договору пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство в один із способів, наведених у цьому договорі.

Пунктом 4.2.3 вказаного вище договору погоджено, що товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

Належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору від 06.07.2021 матеріали справи не містять, оскільки така пролонгація за умовами договору мала здійснюватися шляхом акцептування позикодавцем пропозиції (оферти) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про продовження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення).

Представник позивача за первісним позовом посилається на те, що ОСОБА_1 було повідомлено про пролонгацію кредитного договору та на підтвердження надав повідомлення, відправлене на номер мобільного телефону відповідача. Однак, зазначене повідомлення не має погодження пропозиції про продовження нового строку кредиту із зазначенням нової дати повернення кредиту, суду не надано доказів тому, що зарахована сума 7 980 грн., сплачена ОСОБА_1 , була саме пропозицією про продовження дії строку договору.

Частиною восьмою статті 18 Закону України Про захист прав споживачів установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Виходячи з викладеного, встановивши погодження між сторонами умов (пункту 4.2.2) про продовження строку користування кредитом через ініціативу позичальника (здійснення платежу на користь товариства), яку має право погодити позикодавець; враховуючи обґрунтування позивачем пролонгації строку кредиту на підставі вказаного пункту договору; приймаючи до уваги нечіткість умов пункту 4.3 про автопролонгацію строку кредитування без згоди позичальника з урахування погоджених умов у вказаному пункті 4.2.2; враховуючи положення статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд дійшов висновку про недоведеність позивачем за первинним позовом факту продовження строку кредитування понад 30 днів, який було визначено у пункті 1.4 кредитного договору від 06.07.2021.

У зв`язку з цим, підстави для нарахування відсотків за користування кредитом за межами строку кредитування у період з 06.08.2021 по 24.05.2022 (згідно розрахунку заборгованості) - відсутні.

Отже, обґрунтований розмір заборгованості за кредитним договором від 06.07.2021 становить 23 550 грн., а саме : тіло кредиту - 15 000 грн., відсотки за користування кредитом - 8 550 грн.

Такий розмір відповідає також положенням підпункту 1.8.1 кредитного договору про орієнтовну загальну вартість кредиту.

Також, судом встановлено, що на погашення заборгованості відповідачем було внесено всього 11827,50 грн., що підтверджується наданим позивачем за первинним позовом розрахунком заборгованості.

З таких підстав, сума заборгованості за кредитним договором від 06.07.2021 року складає 11 722, 50, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Щодо зустрічного позову.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У межах цієї справи позивач за первісним позовом «ФК «Фінтраст Україна» вимагає стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 06.07.2021 року, посилаючись на порушення позичальником обов`язку з повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування ним, позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом вважає, що пункти 4.3.1., 4.3.2., 4.4. оспорюваного Кредитного договору, не відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та засадам справедливості, добросовісності, розумності, в тому числі, як наслідок, свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання позивачем зобов`язань за цим договором, вони є несправедливими, такими що вводять в оману споживача, а також вчинені із застосуванням нечесної підприємницької діяльності..

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог «ФК «Фінтраст Україна», необґрунтованість зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .

Так, суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Кредитний договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

Кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст.ст.207, 639 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд вважає встановленим та доведеним, що, сторони, діючи уклали 06.07.2021 договір про надання споживчого кредиту за допомогою інформаційно-комунікаційної системи відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач підписала договір електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного і використання якого відповідає ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши договір, відповідач підтвердила свою повну обізнаність та згоду з усіма умовами договору.

Отже, вказаний кредитний договір укладений з дотриманням встановленої для нього ст.1055 ЦК України письмової форми, є чинним та підлягає обов`язковому виконанню.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором, перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 15 000 грн. на повідомлену ним банківську картку. Відповідач, в свою чергу, використав вказані кошти, однак свого зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним належним чином у повному обсязі не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, стягнення якої позивач має право вимагати в судовому порядку.

Відповідач та її представник не надали суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних ними обставин та відповідно не довели наявність підстав для визнання певних положень кредитного договору недійсними.

Відповідач ОСОБА_1 , підписавши Паспорт споживчого кредиту, підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20.

Отже, вимоги положень діючого законодавства про надання споживачу інформації, необхідної для отримання споживчого кредиту (ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»), в даному випадку позивачем були дотримані.

В силу приписів ч. 12 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право вимагати приведення укладеного договору у відповідність із зазначеною інформацією шляхом направлення кредитодавцю відповідного письмового повідомлення.

Однак, з моменту укладання кредитного договору та до цього часу відповідач з таким повідомленням або з заявами про зміну умов кредитного договору, перерахунок чи реструктуризацію заборгованості до позивача не звертався. Правом відмовитись від договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин, яке передбачено ст.15 Закону України «Про споживче кредитування» та п.6.9 кредитного договору, відповідач також не скористався.

Також суд вважає, що укладений між сторонами кредитний договір не містять будь-яких несправедливих умов, тобто таких, що тягнуть істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду відповідача як споживача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що презумпція правомірності укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, відповідно правові підстави для визнання 4.3.1., 4.3.2., 4.4. кредитного договору недійсними відсутні, у зв`язку з чим в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Таким чином позовні вимоги за первинним позовом підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 06.07.2021 в сумі 11 722, 50 грн., інфляційні втрати в сумі 342, 38 грн. за період з січня 2022 року по 23.02.2022, три відсотки річних в сумі 55,88 грн. за період з 28.12.2021 по 23.02.2022, а всього 12 120, 76 грн. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Щодо інших доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме пункт 1 статті 6 Конвенції яка зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (23,89 %).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 16.07.2025, є дата складення повного судового рішення 15.08.2025.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місто Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2 ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором від 06.07.2021 в сумі 11 722, 50 грн., інфляційні втрати в сумі 342, 38 грн., три відсотки річних в сумі 52,03 грн., а всього 12 120, 76 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місто Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2 ЄДРПОУ 44559822) судовий збір в сумі 578, 71 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про визнання правочину недійсним, стягнення сплаченої комісії та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.08.2025.

Суддя Г.В. Бєсєда