Court ruling № 129529679, 14.08.2025, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 серпня 2025 рокуСправа №160/19392/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №160/19392/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №160/19392/23, виданий 30.11.2023 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 160/19392/23 в частині зобов`язання Головного управління здійснити з 01.02.2022 виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 160/19392/23 з урахуванням розміру пенсії 56% грошового забезпечення обчисленого відповідно до довідки № 3/463 від 17.04.2023, наданої Південно- Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

В обґрунтування вказано заяви зазначено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 160/19392/23 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.02.2022 по 31.12.2023 у розмірі 149995,46 грн. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. 31.07.2025 від позивача надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі № 160/19392/23 заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 160/19392/23 задоволено: змінено спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/19392/23 на стягнення з ГУ ПФУ в Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати в загальній сумі 149 995,46 грн. Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) рішення, зокрема, про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 6 та 37 Закону №1404-VIII органи державної виконавчої служби повертають стягувачу виконавчі документи щодо зобов`язання відповідача здійснити певні виплати на користь стягувача у зв`язку зі зміною способу виконання рішення на стягнення. Водночас, стягувачі після зміни способу виконання рішення, самостійно звертаються до суду та отримують новий виконавчий документ по тій же справі про стягнення коштів з державних органів. Тобто, фактично, у стягувача перебувають два виконавчі листи (зобов`язального характеру та щодо стягнення коштів). Як наслідок, до органів Державної казначейської служби України від стягувачів почали надходити одночасно по одній справі такі документи, як виконавчий лист зобов`язального характеру разом з ухвалою суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виконавчий лист про стягнення коштів, який виданий на дану ухвалу суду. Такі рішення стосуються стягнення з органу ПФУ грошових коштів у вигляді заборгованості з пенсії, які становлять значну суму та в подальшому будуть виконуватися за бюджетною програмою КПКВК 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою за І чергою погашення заборгованості. Видача судами стягувачу двох виконавчих листів та подальше їх пред`явлення до органів Державної казначейської служби України може призвести до подвійного виконання вищевказаних судових рішень та збитків Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 11.08.2025 заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №160/19392/23 призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.08.2025 о 09:00 год.

Разом з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню заявником заявлено клопотання про розгляд заяви за відсутності представника відповідача.

12.08.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за її відсутності.

В судове засідання сторони не з`явились. Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви. У зв`язку з неявкою представників сторін розгляд заяви відбувається в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/19392/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просила:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 01.02.2022 з урахуванням розміру пенсії 56 % грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки № 3/463 від 17.04.2023, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2022 ОСОБА_1 з урахуванням розміру пенсії 56% грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки №3/463 від 17.04.2023, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/19392/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2022 з урахуванням розміру пенсії 56 % грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки №3/463 від 17.04.2023, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2022 ОСОБА_1 у розмірі 56% грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки №3/463 від 17.04.2023, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/19392/23.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/19392/23 набрало законної сили 19.02.2024.

30.11.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчі листи у справі №160/19392/23.

Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.06.2024 №37492-25290/М-01/8-0400/24 повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/19392/23 позивачу нараховано доплату за період з 01.02.2022 по 31.12.2023 в сумі 149 995,46 грн. Належні пенсійні кошти, нараховані на виконання рішення суду, будуть виплачені при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.

30.07.2025 до суду надійшла заява позивача про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/19392/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати в загальній сумі 149 995,46 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2025 заяву позивача про зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/19392/23 задоволено; змінено спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/19392/23 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати в загальній сумі 149 995,46 грн.

Дослідивши матеріали справи, доводи наведені в обґрунтування заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №160/19392/23, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Так, рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили, до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом є Закон №1404-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а частиною 3 цієї ж статті передбачено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно з частиною 1 статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 374 КАС України).

Отже, наведені вище положення передбачають можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявні обставини, які виключають можливість його примусового виконання.

При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15.11.2020 у справі №752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можливо поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Як вже було встановлено судом, 30.11.2023 Дніпропетровським окружним адміністративним судом позивачу видані виконавчі листи у справі №160/19392/23.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.08.2024 закінчено виконавче провадження №73581268.

Означену постанову разом із виконавчим листом №160/19392/23 було направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та отримано останнім 02.09.2024.

Ухвалою суду від 06.08.2025 змінено спосіб виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/19392/23.

Надаючи оцінку доводам заявника стосовно того, що до органів Державної казначейської служби України від стягувачів почали надходити одночасно по одній справі такі документи, як виконавчий лист зобов`язального характеру разом з ухвалою суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виконавчий лист про стягнення коштів, який виданий на дану ухвалу суду, а також що видача судами стягувачу двох виконавчих листів та подальше їх пред`явлення до органів Казначейства може призвести до подвійного виконання вищевказаних судових рішень та збитків Державного бюджету України, варто зазначити наступне.

Відповідно до положень КАС України виконавчий лист видається виключно на рішення суду. Так, ухвала суду є самостійним виконавчим документом, однак лише у випадках, прямо передбачених КАС України.

Щодо ухвали про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення КАС України такого застереження не містить, а відтак вона не є виконавчим документом та не може бути підставою для видачі окремого виконавчого листа.

Більше того, Дніпропетровським окружним адміністративним судом виконавчий лист на виконання ухвали суду від 06.08.2025 у справі №160/19392/23 не видавався, а чинні положення КАС України не містять правових підстав для його видачі в майбутньому.

Таким чином, в даному випадку можливість подвійного виконання рішення суду від 23.10.2023 у справі №160/19392/23 виключається.

Визначаючись щодо наявності підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у даній справі суд зазначає, що виконавчий лист у адміністративній справі №160/19392/23 був виданий з метою забезпечення примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023, що набрало законної сили 19.02.2024.

Суд зауважує, що неможливість виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/19392/23, у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних призначень на виплату нарахованої позивачу суми пенсійних виплат, не може бути самостійною та достатньою матеріально-правовою чи процесуально-правовою підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, як вже зазначалось судом, ухвала про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, не є виконавчим документом.

Таким чином, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення, суд дійшов висновку, що заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №160/19392/23 необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у адміністративній справі №160/19392/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар