Decision № 129489335, 13.08.2025, Rivne City Court of Rivne Oblast

Справа № 569/10393/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Баланович М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «АІА Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4665,98 грн., судових витрат по справі, що складаються із сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн, та витрат на правничу допомогу, у розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзОВ «АІА Фінанс Груп» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту №1638560 від 11.10.2017 р.

Даний договір укладено в електронному вигляді на умова Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту та Заявки на отримання кредиту відповідача № 1638560 від 11.10.2017 року на обраних відповідачем умовах, які акцептовані Відповідачем 11.10.2017 року шляхом підписання електронним підписом відповідача

Відповідач кредиту та нарахованих процентів не повернув.

Станом на день підготовки позову прострочення відповідача з повернення кредиту становить 2588днів.

Крім того, позивач нараховує відповідачу штрафні санкції згідно ст.625 ЦК України до 23.02.2022, за 1404 дні.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4665,98 грн, з яких: сума кредиту3000 грн; проценти294 грн; проценти згідност.625 ЦКУ380,1 грн; інфляційні втрати991,86 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у заяві від 13.08.2025 зазначивши про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань, про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав, таким чином суд проводить розгляд справи на підставіст.280 ЦПК Українив заочному порядку.

Згідно з ч.2ст.247 Цивільного процесуального кодексу Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Ухвалою судді від 27.05.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом установлено, що 11.10.2017 року між ТОВ «АІА Фінанс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 1638560, який укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти), що опублікована на веб-сайті «credit.365ua», підписана електронним цифровим підписом позивача 31.05.2027 року та заявки на отримання кредиту відповідача ОСОБА_1 № 1638560 від 11.10.2017 року на обраних умовах, які акцептовані відповідачем шляхом підписання електронним підписом.

Відповідно до Заявки №1638560 сума кредиту становить 3000 грн. Строк повернення кредиту 7 днів, реальна річна процентна ставка за кредитом511 %, очікувана сукупна вартість кредиту (проценти) - 3294 грн.

Згідно пункту 1.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит та сплатити нараховані проценти на умовах, передбачених договором та погодженою кредитодавцем заявкою позичальника.

Відповідно до пункту 2.1. договір укладається за кожною окремою погодженою заявкою позичальника на строк кредиту, визначений в такій заявці.

Згідно з пунктом 2.2. договору сума кредиту та строк повернення кредиту в межах, визначених договором зазначається в заявці позичальника, що формується позичальником у власному особистому кабінеті на підставі умов договору.

Відповідно до пункту 2.6. договору датою надання кредиту вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок позичальника. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в день надання кредиту.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що ціна кредиту за договором (плата за користування кредитом) залежить від строку користування кредитом і суми кредиту та обчислюється у відсотках від суми кредиту.

Згідно з пунктом 2.10 договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом в останній день строку користування кредитом.

За розрахунком позивача, долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 1638560 від 11.10.2017 року у розмірі 4665,98 грн.

За розрахунком інфляційних втрат за період з 21.04.2028 року до 23.02.2022, загальна заборгованість по інфляційним втратам за період прострочення грошового зобов`язання складає 991,86 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6цьогоКодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4статті 6ЗаконуУкраїни «Проелектронні документита електроннийдокументообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7статті 3Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Стаття 11 вказаного Законупередбачає порядок укладення електронного договору

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеним у статтею 12цього Законувважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістомстатті 12 цього Законуякщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію»такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Виходячи з викладеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору про надання кредиту.

Позикодавець, перерахувавши відповідачу обумовлені грошові кошти, виконав умови договору про надання кредиту. Натомість свої зобов`язання з повернення коштів за договором не виконав.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за договором.

Відповідно достатті 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першоїстатті 1048 ЦК Українипередбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зстаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики, просив, у тому числі, крім тіла позики (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 294 грн.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ТОВ «АІА Фінанс Груп» 294,00 грн. відсотків за користування кредитом.

Згідно з частиною 2статті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано інфляційні втрати за період з 21.04.2018 року до 23.02.2022 у розмірі 991,60 грн., які також підлягають стягненню з відповідача, нарахування яких доведено відповідним розрахунком та у межах належного строку його нарахування, та три відсотки річних відповідно до вимог ст..625 ЦК України у розмірі 380,12 грн.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «АІА Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволеннню.

Відповідно до ч. ч. 1, 6ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3028,00 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 10000 грн. 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки понесення позивачем зазначених витрат підтверджено належними доказами вони підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в розмірі 10000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,89,141,263-265,280-281,288-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» заборгованості у розмірі 4665 (чотири тисячі шістсот шістдесят п`ять) грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп., та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп», 01001, м.Київ, вул.Михайлівська, буд.15/1 Б, код ЄДРПОУ 41184403.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.О.Гордійчук