Decision № 129459158, 12.08.2025, Kozelshchyna District Court of Poltava Oblast

12.08.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/436/25

Провадження № 2/533/280/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Виклад заяв сторін по суті спору

02 червня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, у якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики від 02.07.2021 № 75885753 у розмірі 13552,00 гривень, яка складається зі: заборгованості за основною сумою боргу - 4000,00 грн; заборгованості за відсотками - 9552,00 грн.

Також позивач просив суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 гривень.

Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75885753 (на умовах повернення позики у кінці строку позики) (надалі - договір позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % у день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Окрім цього, позивач звертав увагу суду, що відповідно до п. 5.2 договору позики позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

У договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.

19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором позики перейшло до ТОВ «Фінансова компанія управління активами».

03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором позики перейшло до ТОВ «Фінпром Маркет».

Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики у сумі 13552,00 грн, з яких:

- 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 9552,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед позикодавцем (первісним кредитором), на перед позивачем (фактором).

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статтю 205, 207 ЦК України, статті 4175, 263, 274, 276 ЦПК України, статті 11, 13 Закону України «Про електронну комерцію», Постанову Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 та правові висновки Верховного Суду України у справі № 732/670/19 (постанова від 09 вересня 2020 року), у справі 404/502/18 (постанова від 23 березня 2020року), у справі №127/33824/19 (постанова від 07 жовтня 2020 року), у справі №. 524/5556/19 (постанова від 12 січня 2021 року), у справі №234/7153/20 (постанова від 10 червня 2021 року).

Відповідач, у розумінні п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання ( а.с. 84, 86, 93). Відзив на позовну заяву у порядку, встановленому ст. 191 ЦПК України, та у строки, встановлені в ухвалі суду, не надав.

У зв`язку з ненаданням відзиву відповідачем суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України.

Рух справи у суді

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 11.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судове засідання на 10 липня 2025 року (а.с. 68-72).

Цією ж ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від АТ КБ «Приватбанк» інформацію.

27 червня 2025 року на адресу суду надійшла витребувана інформація від АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 82-83).

07.07.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 88).

Згідно з довідкою секретаря судових засідань від 10.07.2025 цивільну справу, яка була призначена до розгляду 10 липня 2025 року знято з розгляду у зв`язку з відрядженням головуючої судді. Розгляд справи призначено на 12.08.2025 (а.с.91-92).

Справу розглянуто 12.08.2025 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

02.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (по договору - товариство) та відповідачем ОСОБА_1 (по договору - позичальник) було укладено договір позики (на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 75885753 (надалі - договір позики), який було підписано електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора QQ6PiUvPeD (а.с. 6).

Згідно з п. 1 договору позики за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі - позику) на погоджений умовами договору строк (надалі - строк позики) шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У п. 2 договору позики зазначено параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме: сума позики - 4000,00 грн (п. 2.1); строк позики (строк договору) - 30 днів (п. 2.2); процентна ставка (базова) - 1,99 % (фіксована) (п.2.3); дата надання позики - 02.07.2021; дата повернення позики (останній день) - 01.08.2021; знижена процентна ставка в день (застосовується у відповідності до умов програм лояльності) - 0,01 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,70 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3,71 %; Орієнтовна загальна вартість позики - 4012,00 грн.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4 договору позики).

Згідно з п. 5.2 договору позики підписанням цього договору позичальник підтверджує, що: позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/ (надалі - правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Відповідно до п. 5.5 договору позики позичальник розуміє та погоджується, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець має право залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, відступити право вимоги за договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості.

Згідно з п. 12 договору позики цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

У п. 18 договору позики зазначено відомості про позичальника, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; відомості про паспортні дані; поштова адреса: Полтавська, Михайлики, Центральна, б.2; тел.: НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рахунок: НОМЕР_3 ; електронний підпис одноразовим ідентифікатором: QQ6PiUvPeD.

У Правилах надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі по тексту рішення - правила), затверджених наказом директора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», визначено, що правила є невід`ємною частиною договору позики, що укладається між товариством та позичальником (п. 1.3 правил).

У п. 2 правил містяться визначення, а саме:

- Повернення позики в кінці строку позики - відповідна схема кредитування (повернення позики), при якіи? позичальник має повернути позику та сплатити проценти за користування нею не пізніше останнього дня строку позики, погодженого сторонами в договорі позики (п. 2.1);

- Проценти - грошові кошти, що нараховуються на суму позики і є платою за користування такою позикою (п. 2.20);

- Строк позики - період часу, на який товариство надає позику позичальнику відповідно до умов договору позики (із зазначенням кінцевої дати строку позики) та який може бути змінено у випадку продовження строку користування позикою за ініціативою позичальника в порядку, передбаченому розділом 7 цих правил, або зміни кінцевої дати строку позики у відповідності до п. 6.8 цих правил (п. 2.25).

Згідно з п. 6.1 правил за користування позикою позичальник сплачує товариству проценти у розмірах, визначених у договорі позики. Позичальник зобов`язаний повернути отриману суму позики та проценти за користування нею відповідно до умов укладеного договору позики.

Відповідно до п. 6.2 правил проценти за користування позикою нараховуються на суму позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування позикою.

Відповідно до п. 7.12 правил з метою недопущення наслідків понадстрокового користування позикою сторони домовились, що у разі якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за договором позики і позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично подовжується на один календарний день (далі - автопролонгація).

Згідно з п.7.13 правил строк автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення строку позики. При автопролонгації змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії договору позики на один календарний день.

Відповідно до п. 7.14 правил проценти під час автопролонгації нараховуються за базовою процентною ставкою, вказаною в договорі позики.

Згідно з п. 7.15 правил позичальник не заперечує та погоджується, що автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку сторін. Позичальник погоджується, що застосування повторної автопролонгації здійснюється за умови наявності непогашеної позики (її частини) та не потребує додаткової згоди позичальника.

Подовження строку позики на умовах автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 автопролонгацій поспіль позичальником не погашено позику (п.7.16 правил).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору позики № 75885753 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 02.07.2021, передбачено та зазначено такі умови: дата платежу, сума платежу за розрахунковий період (гривня), в тому числі погашення основної суми кредиту, проценти за користування кредитом та комісія за обслуговування кредиту (а.с. 7).

Довідкою про ідентифікацію первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтвердив, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір позики № 75885753 від 02.07.2021, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - QQ6PiUvPeD; час відправки ідентифікатора позичальнику - 02.07.2021 10:25:01; номер телефону/ електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - urijgoloborodko@gmail.com (а.с. 23).

З листа ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 23 на звороті) вбачається інформація щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, а саме:…3) ОСОБА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; № договору позики - 75885753; № платежу - 956bdd26-82db-4c87-ac53 f35b1e9241f3.

Згідно з листом ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» до ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 25) відповідно договору про переказ коштів було здійснено платіжну операцію: 02.07.2021; № платежу 956bdd26-82db-4c87-ac53 f35b1e9241f3; сума - 4000,00 грн; отримувач ОСОБА_2 , ЕПЗ № НОМЕР_3 .

Відповідно до копії платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 02.07.2021 здійснило переказ грошових коштів у сумі 4000,00 грн на платіжний інструмент НОМЕР_3 (а.с.24, 26).

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовану платіжну карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ) (а.с. 82).

Відповідно до виписки за договором на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 02.07.2021 відбулося зарахування переказу на карту у сумі 4000,00 грн (а.с. 83).

19.11.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (за договором - клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» (за договором - фактор) укладено договір факторингу № 1911 (а.с. 27 (на звороті)-31).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 1911 за цим договором фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток № 1 до цього договору), у розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги).

Згідно з п. 5.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід`ємними частинами цього договору. акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього договору.

У відповідності до п.5.4 договору факторингу з моменту переходу до фактора прав вимоги, відповідно до умов цього договору, фактор має право на наступне відступлення прав грошової вимоги, будь-якій третій особі.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру заборгованостей від 19 листопада 2021 року за договором факторингу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » (клієнт) передав, а ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» (фактор) уклали цей акт прийому-передачі реєстру заборгованостей про те, що на виконання п.5.2 договору факторингу №1911 клієнт передав, а фактор прийняв оригінал реєстру заборгованостей від 19.11.2021, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 35).

Згідно з актом прийому-передачі інформації згідно з реєстром заборгованостей в електронному вигляді від 19 листопада 2021 року за договором факторингу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » (клієнт) передало, а ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» (фактор) прийняло оригінал реєстру заборгованостей від 19.11.2021, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 34).

Відповідно до реєстру прав вимоги від 19.11.2021 до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 75885753 у загальній сумі 13552,00 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 4000,00 грн; заборгованість за відсотками - 9552,00 (а.с. 35 (на звороті) - 36).

03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» (за договором - клієнт) та ТОВ «Фінпром маркет» (за договором - фактор) укладено договір факторингу № 030423-ФК (а.с. 38-42).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 030423-ФК за цим договором фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги).

Згідно з п. 5.2 договору факторингу № 030423-ФКперехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід`ємними частинами цього договору. акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього договору.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру заборгованостей від 03 квітня 2023 року за договором факторингу ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» (клієнт) передало, а ТОВ «Фінпром маркет» (фактор) прийняло оригінал реєстру заборгованостей від 03.04.2023, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників, і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 45).

З Акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що станом на 01.11.2024 відсутня заборгованість ТОВ «Фінпром маркет» перед ТОВ "Фінансова компанія Управління активами» (а.с.46).

Відповідно до реєстру заборгованості від 03.04.2023 до договору факторингу ТОВ «Фінпром маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 75885753 у загальній сумі 13552,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 4000,00 грн; заборгованість за відсотками - 9552,00 грн (а.с. 46 (на звороті) - 47).

Згідно з розрахунком суми заборгованості (а.с. 19-21), виконаним позивачем, сума заборгованості відповідача за період з 02.07.2021 по 28.05.2025 становить 13552,00 гривень, у тому числі: заборгованість по основному боргу - 4000,00 гривень; заборгованість по відсоткам - 9552,00 гривень.

Заборгованість нарахована за 120 днів, а саме за період з 02.07.2021 по 30.10.2021 з розрахунку 1,99 % в день.

Застосовані судом норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній на дату укладення договору позики) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України (у редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» (у редакції чинній на дату укладення договору позики).

Так, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 (справа № 404/502/18), від 09.09.2020 (справа № 732/670/19) дійшов такого висновку:

«Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Договір в спрощеній формі шляхом обміну, наприклад, електронними листами та іншими засобами електронної комунікації, або договір, який укладається шляхом приєднання до нього можна підписати з використанням:

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Однак важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.»

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК України).

Згідно зі ст. 1082 ЦКУ боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики, за умовами якого відповідач отримав позику у сумі 4000,00 грн строком на 30 днів з можливістю пролонгації (автопролонгації) строку кредиту.

Згідно зі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками такий договір прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідача на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Факт укладення договору позики та факт видачі позики належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до умов договору позики його сторонами врегульовано основні істотні умови позики, у тому числі: загальну суму позики; строк, на який надається позика; порядок повернення позики (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування позикою тощо).

Згідно з умовами договору позики відповідач зобов`язувався повернути позику, сплатити проценти за користування позикою та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач у повному обсязі позику не повернув.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманою позикою з первісним кредитором чи з позивачем як новим кредитором матеріали справи не містять.

Отже, відповідач умови договору позики порушив та у строк, встановлений умовами договору позики, позичені кошти не повернув.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за договором позики, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив. Заборгованість за процентами нарахована правильно, виходячи з тих процентних ставок, що були узгодженні сторонами у договорів, а саме: 1,99 % в день за перші 30 днів користування позикою та за наступні 90 днів користування позикою (на умовах автопролонгації).

Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу в обсязі та на умовах, що існували на дату набуття права вимоги, тобто у сумі 13552,00 грн.

Отже позивач є кредитором по відношенню до відповідача та має право вимоги до відповідача, що ґрунтується на договорі, у загальному розмірі 13552,00 грн.

Відповідач наведене у позовній заяві не спростував, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористався, доказів сплати заборгованості за договором позики первісному кредитору чи позивачеві як новому кредитору, або належних доказів на спростування отримання позики - до суду не надав. Тому суд позовні вимоги позивача задовольняє повністю, оскільки уважає їх обґрунтованими, підставними та доведеними доказами, що містяться у матеріалах справи.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422,40 грн (а.с. 1, 63).

З урахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідача на користь позивача у сумі 2422,40 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року № 01-11/24, укладений між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (клієнт) (а.с. 48-50), відповідно до умов якого правнича допомога, що надається за цим договором, полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за якими належить клієнту, у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку (п. 1.1); за послуги, надані адвокатом, клієнт протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги (додаток № 2 до цього договору) та отримання від адвоката відповідного рахунку, сплачує винагороду на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги шляхом безготівкового перерахування клієнтом на поточний рахунок адвоката, вказаний у цьому договорі (п. 4.2);

2) акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, відповідно до якого клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правничу допомогу щодо справ, у тому числі щодо ОСОБА_1 (а.с. 52 (на звороті) - 53);

3) витяг з акту приймання - передачі наданої правничої допомоги від 30.04.2025 № 12-П за договором про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року № 01-11/24 (а.с. 52), відповідно до якого за надані послуги з правничої допомоги клієнт сплачує адвокату винагороду, у тому числі й за надання правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 у розмірі 3500,00 грн, яка складається зі: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 грн; підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі) - 3000,00 грн;

4) платіжну інструкцію від 30.04.2025 № 579934664.1, відповідно до якої ТОВ «Фінпром Маркет» сплатило адвокату Ткаченко Юлії Сергіївні суму заактом приймання наданої правничої допомоги від 30 квітня 2025 року за договором про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року № 01-11/24 (а.с. 54).

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі та докази на підтвердження фактичної сплати суми гонорару. Такі докази завчасно були направлені відповідачу.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляв.

Оскільки позовна заява позивача підлягає задоволенню, суд, керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 3500,00 грн.

На думку суду, судові витрати, понесені позивачем, у такому розмірі відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності та не є явно несправедливими.

Керуючись статтями 12, 76-83, 133, 141, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики від 02.07.2021 № 75885753 у загальній сумі 13552 гривні 00 копійок, у тому числі: 4000 гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9552 гривні 00 копійок - сума заборгованості за процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у сумі 2422 гривень 40 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3500,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, оф. 204, м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08200; ідентифікаційний код 43311346; адреса електронної пошти: finprommarket@gmail.com; тел.:044-334-54-62).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; тел.: НОМЕР_6 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 12 серпня 2025 року.

Суддя В.П. Козир