Court ruling № 129458012, 12.08.2025, Tsarychanka District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 196/906/25

№ провадження 2-а/196/16/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12.08.2025 с-ще Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Колесника Івана Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача лейтенанта поліціїКолесника І.О.,в якому просить суд скасувати постанову відповідача від 30 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, а справу про адміністртивне правопорушення - закрити.

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю за необхідне залишити зазначений позов без руху з таких підстав.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність електронного кабінету.

Всупереч вимогам, позивачем не зазначено відомості про наявність електронного кабінету сторін.

Крім того, у позовній заяві позивач вказує відповідачем лейтенанта поліції Колесника Івана Олександровича.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 3 ст.288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 126 КУпАП, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 121 КУпАП.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги заявлено до відповідача - інспектора, який виніс постанову. Разом із цим інспектор не може бути належним відповідачем по справі з наведених вище підстав.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно уточнити особи відповідачів по справі.

Крім того, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч. 7 ст. 161 КАС України).

Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем оскаржується постанова відповідача від 30.07.2025, проте до суду не надано вказану постанову, яку позивач просить скасувати, крім того, не зазначено необхідні реквізити оскаржуваної постанови та не зазанчено причин неможливості надання її до суду самостійно.

Таким чином, в порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду належним чином засвідчену копію постанови, яка оскаржується позивачем та уточнити позовні вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.169КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Колесника Івана Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 241, 248 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Колесника Івана Олександровича про скасуванняпостанови посправі проадміністративне правопорушення- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Г. Костюков