Decision № 129444039, 11.08.2025, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2025 року Справа№640/9678/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б.. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що податковим органом було проведено фактичну перевірку під час якої встановлено порушення встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів на загальну суму 4 297,86 грн., а саме: на АЗС № 10 АТ «Укргазвидобування» за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова (Холодногірська), 197 встановлено необлікований товар (надлишок) газу скрапленого у розмірі 341,10 л. на загальну суму 4 297,86 грн. згідно додатку № 3 до акту перевірки, що є порушенням встановленого законодавством обліку товарних запасів. У зв`язку з виявленим порушенням контролюючим органом і було винесено спірне податкове повідомлення-рішення. На переконання позивача, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, адже при проведенні перевірки, відповідач не виявив жодного із фактів невідображення або неповного відображення господарських операцій з реалізації скрапленого вуглеводневого газу через реєстратор розрахункових операцій, що використовується позивачем. При цьому, відповідачем не встановлено факту реалізації (продажу) необлікованого скрапленого газу позивачем. Крім того, представник Акціонерного товариства «Укргазвидобування» зауважив, що за наслідками проведення інвентаризації було встановлено надлишок скрапленого вуглеводного газу, який було оприбутковано на баланс підприємства.

З огляду на вказане, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00002095412 від 08.12.2020.

Представник Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що в ході проведення перевірки за результатами співставлення даних денного звіту РРО (Х-звіту) та показників рівнеміра-лічильника резервуару газу скрапленого встановлено необлікований надлишок газу у розмірі 341,10 л на суму 4297,86 грн. (перевищення кількості газу за показаннями рівнеміра-лічильника над даними Х-звіту з урахуванням допустимої похибки). Таким чином, перевіркою встановлено здійснення реалізації товару з порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів на загальну суму 4297,86 грн, що є порушенням п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». З огляду на зазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/9678/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Христофорову А.Б.

Ухвалою суду від 12 травня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/9678/21 за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

22 травня 2025 року суд задовольнив частково заяву представника Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про заміну відповідача у справі. Залучив до участі у справі № 640/9678/21 відповідачем-2: Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Розгляд адміністративної справи вирішив розпочати спочатку.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому дію воєнного стану було продовжено, та станом на день винесення рішення він діє.

З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.

У період з 21 липня 2025 року по 08 серпня 2025 року включно суддя Христофоров А.Б. знаходився у черговій відпустці.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» з 28 серпня 1998 року зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 30019775, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28. Основний вид економічної діяльності позивача: добування природного газу, код КВЕД: 06.20.

Позивач має в своїй структурі відокремлені підрозділи, зокрема, філію Управління з переробки газу та газового конденсату АТ «Укргазвидобування», ідентифікаційний код 25976423, місцезнаходження: 39420, Полтавська область, Машівський район, с. Базилівщина, вул. Польова, 6.

На підставі наказу та направлень на перевірку уповноваженими особами Офісу великих платників податків ДПС було проведено фактичну перевірку об`єкта реалізації продукції АТ «Укргазвидобування» (АЗС), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова (Холодногірська), 197, за результатом якої було складено акт від 06 листопада 2020 року № 280/28-10-54-12/30019775.

Відповідно до наведеного акту, в ході проведення перевірки встановлено здійснення реалізації товару з порушенням встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів на загальну суму 4 297, 86 грн, а саме на АЗС № 10 АТ «Укргазвидобування» за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова (Холодногірська), 197 встановлено необлікований товар (надлишок) газу скрапленого у розмірі 341, 10 л на загальну суму 4 297, 86 грн. Відповідно до висновку перевірки позивачем порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивачем було надано заперечення на акт перевірки від 06 листопада 2020 року. Проте відповідно до листа Офісу великих платників податків ДПС від 08.12.2020 висновки акту залишені без змін.

На підставі вказаних висновків, 08 грудня 2020 року Офісом великих платників податку ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002095412, яким до позивача, на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 20 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, застосовано штрафні санкції у розмірі 8595, 72 грн.

Наведене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 04 березня 2021 року № 5020/6/99-00-06-03-02-06 в задоволення скарги позивача було відмовлено.

Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР). Його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію; облікова політика це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

У статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов`язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

За правилами статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріали справи свідчать, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 8595,72 грн були висновки відповідача про те, що за результатами співставлення даних денного звіту РРО (Х-звіту) та показників рівноміра-лічильника резервуару газу скрапленого встановлено необлікований надлишок газу у розмірі 341,10 л на суму 4297,96 грн (перевищення кількості газу за показниками рівноміра-лічильника над даними Х-звіту з урахуванням допустимої похибки).

У свою чергу, позивач в адміністративному позові зазначає, що показання рівноміра лічильника резервуару скрапленого вуглеводного газу не можуть засвідчити про надлишок або нестачу без проведення розрахунків відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту.

Однак, відповідно до підпункту 230.1.3 пункту 230 статті 230 Податкового кодексу України дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

Отже, дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального, які підлягають передачі до органів ДПС формуються на підставі даних рівнемірів-лічильників, встановлених на резервуарах, розташованих на акцизному складі та витратомірів-лічильників, якими повинні бути обладнані акцизні склади.

Відтак, застосування уповноваженими особами податкового органу даних денного звіту РРО (Х-звіту) та показників рівноміра-лічильника резервуару газу скрапленого та встановлення за результатом співставлення інформації з наведених носіїв факту надлишок газу у розмірі 341,10 л на суму 4297,96 грн відповідає положенням чинного законодавства.

При цьому доказів, які б спростовували факт наявності надлишку наведеного газу, позивачем до суду не надано.

Крім того, суд враховує, що відповідно до пояснень, наведених позивачем в адміністративному позові, протоколом засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії від 16 грудня 2020 року було встановлено, що існує надлишок скрапленого вуглеводного газу. В результаті виявлених надлишків скрапленого вуглеводневого газу комісія вирішила оприбуткувати їх на баланс підприємства.

Щодо посилання позивача на невстановлення контролюючим органом факту реалізації (продажу) необлікованого скрапленого газу, суд зазначає наступне.

Так, до позивача застосовані фінансові санкції на підставі ст. 20 Закону № 265/95-ВР.

Верховний Суд сформував правову позицію, за якою, відповідно до вказаної норми до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для застосування передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансової санкції контролюючий орган повинен довести, що Товариство здійснювало реалізацію не облікованих товарів.

Висновок про порушення суб`єктом господарювання порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, зроблений контролюючим органом, виходячи з факту надлишку скрапленого газу паливно-мастильних матеріалів, тобто невідповідності між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), хоча сам по собі факт надлишку палива не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки може бути наслідком інших обставин. Згідно висновків Акту перевірки ревізори ототожнили надлишок та нестачу товарів з таким порушенням як реалізація Товарів, які необліковані у установленому порядку.

Постановою Верховного Суду від 05.03.2019 року по справі № 806/2402/16 зазначено, що при визначенні розміру штрафної санкції податковий орган посилається на статтю 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які необліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що застосування такої санкції можливо до підприємства, яке не облікувало товар та реалізувало його, не провівши розрахунки через реєстратор розрахункових операцій. Факту наявності в суб`єкта господарювання необлікованого товару та його продажу у цій справі податковим органом не встановлено.

Водночас, під час розгляду даної справи судом не встановлено неповного відображення господарських операцій з реалізації газу через реєстратор розрахункових операцій, що використовується в господарській діяльності позивача чи у змінному звіті. Окрім цього, суд вважає, що фактично, штрафна санкція застосована до позивача за порушення обліку товару на АЗС, що не є підставою для накладення на позивача штрафу, передбаченого статті 20 Закону України № 265/95-ВР.

Суд зауважує, що жодного доказу на підтвердження реалізації необлікованого скрапленого газу відповідачем до суду не надано, а тому суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та прийнятого рішення.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат, а саме: судового збору у розмірі 2270, 00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 291 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код 30019775, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код 44082145, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3), Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків ідентифікаційний код 44131658, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00002095412 від 08.12.2020, яким до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» , на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 20 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, застосовано штрафні санкції у розмірі 8595, 72 грн.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Повне судове рішення складено 11 серпня 2025 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Христофоров