Decision № 129437548, 11.08.2025, Nova Ushytsia District Court of Khmelnytskyi Oblast

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/350/25

2/680/281/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Юніт Капітал»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовнихвимог тапозиції учасниківсправи

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 29 березня 2024 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (далі ТОВ «Макс Кредит») в електронній формі був укладений договір кредитної лінії № 00-9696922, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредитні кошти у розмірі 6 000 гривень, шляхом перерахування їх на картковий рахунок, а остання зобов`язалася сплатити відсотки на користування ними та комісію за надання кредиту.

17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит відступив ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняв належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9696922 від 29 березня 2024 року на загальну суму 17563,00 грн.

02 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» (позивачем) укладено договір факторингу №020425-У, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передав (відступив) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняв належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №020425-У ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 17563,00 грн, з яких: заборгованості по кредиту 6 300 грн, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 11263,20 грн.

Відповідач не виконала свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати відсотків.

З урахуванням викладеного, позивач ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явився, серед іншого в позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. До суду повернулися конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», «адресат відмовився». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін, а також для ухвалення заочного рішення, про що 11 серпня 2025 року суд постановив ухвалу.

Процесуальні дії у справі

03 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25 червня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, ухвалює рішення без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

29 березня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9696922 (далі Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «95061» (29.03.2024 о 15.18), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (пункт 1.1 Договору) (арк. спр. 8-12).

Сума кредиту становить 6 000,00 гривень. Строк кредитування 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту Кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 24 березня 2025 року (п. 1.2, 1.3 Договору).

Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процента ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору (п.1.5, 1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом та оплачуються згідно умов пункту 1.3 цього Договору (п.3.3 Договору).

Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає 300,00 грн (п.1.6 Договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього Договору становить 926,43% (п. 1.8 Договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього Договору становить 59 652,00 грн (п. 1.9 Договору).

Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 29 березня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6000,00 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п.2.8 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр.18-19).

Відповідно до інформаційної довідки від 23 грудня 2024 року з додатками до неї, ТОВ «Платежі Онлайн» 29 березня 2024 року о 15 год 18 хв перераховано кошти в розмірі 6 000 грн на платіжну карту НОМЕР_1 (арк. спр.21-22).

17 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» зобов`язалося за плату відступити (передати) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги за кредитними договорами, про що також був складений акт прийому передачі Реєстру боржників (арк. спр.25-31, 31 на звороті).

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило на користь ТОВ «Макс Кредит» грошові кошти за договором факторингу, про що свідчать платіжні інструкції (арк. спр.32,33).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9696922 від 29 березня 2024 року, в загальному розмірі 17563,20 грн, з яких 6 300 грн заборгованість за тілом кредиту, 11263,20 грн заборгованість за процентами (арк. спр.34-35).

02 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 020425-У, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступив ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Про що також був складений акт прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу від 02 квітня 2025 року (арк. спр. 36-39, 41 на звороті).

ТОВ «Юніт Капітал» сплатило на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти за договором факторингу, про що свідчить платіжна інструкція (арк. спр.42).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 020425-У від 02 квітня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9696922 від 29 березня 2024 року в загальному розмірі 17563,20 грн, з яких 6 300 грн заборгованість за тілом кредиту, 11263,20 грн заборгованість за процентами (арк. спр. 43-44).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зстаттею 1077ЦКУкраїни за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договоруфакторингу можебути правогрошової вимоги,строк платежуза якоюнастав (наявнавимога),а такожправо вимоги,яке виникнев майбутньому(майбутнявимога)(частина1статті 1078ЦК України).

Наявними уматеріалах справидоказами підтверджується тасторонами неспростовано факт переходу правагрошової вимоги відпервісного кредитора ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» тазгодом до позивача ТОВ «Юніт Капітал» за договором кредитної лінії № 00-9696922 від 29 березня 2024 року, укладеним між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3Закону України«Про електроннукомерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9696922 від 29 березня 2024 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору кредитної лінії ТОВ «Макс Кредит» надало відповідачу кошти в сумі 6 000 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором, а також комісію за надання кредиту в розмірі 300 грн.

29березня 2024року кредитні коштиу розмірі6000грн були перерахованівідповідачу,про щосвідчить інформаційнадовідка здодатками донеї,видана Товариствомяке надаєплатіжні послуги,а також виписка по банківській карті відповідача в АТ КБ «ПриватБанк» (арк. спр. 21-22, 88).

Факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Макс Кредит» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «Юніт Капітал» набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно із наданою позивачем довідкою розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 00-9696922 від 29 березня 2024 року станом на 17 грудня 2024 року заборгованість становить 17563,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6 000 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 11263,20 грн, заборгованість за комісією 300 грн (арк. спр.24).

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено за період з 29 березня 2024 року до 12 квітня 2024 року за зниженою відсотковою ставкою 0,1 % від суми позики протягом перших 15 днів користування кредитом, що становить 6 грн за день користування кредитом, однак 15 квітня 2024 року кредитором на підставі п. 1.5.4 договору донараховано відсотки за льотний період за стандартною ставкою 2,47% та з 13 квітня 2024 року за стандартною відсотковою ставкою 2,47% від суми позики, що становить 148,20 грн за день користування кредитом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що кредитний договір було укладено 29 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому вказані норми повинні бути враховані під час укладення договору.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - не більше 1,5%, з 20.08.2024 - не більше 1%.

Таким чином умова укладеного між сторонами договору, передбачена п. 1.5.1 щодо встановлення стандартної процентної ставки у розмірі 2,47 % після 21 квітня 2024 року у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.

Водночас загальний розмір прострочених відсотків у сумі 11263,20 грн, які просить стягнути позивач, відповідає умовам Закону, оскільки при застосуванні з 22.04.2024 відсоткової ставки - не більше 1,5% та відсоткової ставки з 20.08.2024 - не більше 1%, станом на дату відступлення права вимоги (17 грудня 2024 року) розмір прострочених відсотків за користування кредитом перевищує заявлену позивачем вимогу про їх стягнення.

Зокрема, заборгованість за простроченими відсотками за період з 29 березня 2024 року до 21 квітня 2024 року складає 3556,80 грн (6000 х 2,47% = 148,2 х 24 = 3556,80); прострочена заборгованість за відсотками за період з 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року 10 800 грн (6000 х 1,50 % = 90 х 120 = 10 800), а прострочена заборгованість за відсотками з 20 серпня 2024 року до 17 грудня 2024 року - 7200 грн (6 000 х 1 % = 60 х 120 = 7 200), а всього 21 556,80 грн.

Водночас згідно вимог частини першої статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чиномвідповідач впорушення умовукладеного кредитногодоговору,своєчасно неповернула кредитнікошти, несплатила відсоткиза користуваннякредитом такомісію,які визначеніумовами договору, у зв`язкуз чим виникла заборгованість за кредитним договором № 00-9696922 від 29 березня 2024 року, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 17563,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6 000 грн, заборгованість за простроченими відсотками за період з 29 березня 2024 року до 17 грудня 2024 року - 11263,20 грн, заборгованість за комісією 300 грн.

Відтак судвважає,що позовє обґрунтованим,позовні вимогидоведеними,а томуз ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2422,40 грн, а всього - 9422,40 грн.

Позивачем ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. 07квітня 2025року укладено договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 з Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» в особі керуючого бюро Тараненка А.І. Згідно умов договору конкретне доручення клієнта визначається в окремій додатковій угоді. Гонорар адвоката складається з суми вартості, тарифи яких узгодженні сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (арк. спр.47-48).

З додаткової угоди №9 до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від07квітня 2025року вбачається, що Адвокатське бюро «Тараненко та Партнери» взяло на себе зобов`язання надати юридичну допомоги, зокрема щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9696922 від 29 березня 2024 року, боржником за яким є ОСОБА_1 (арк.спр.49-50).

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно договору №07/04/25-02 від 07 квітня 2025 року, Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» надані послуги, пов`язані із складанням позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9696922 від 29 березня 2024 року, вивченням матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотання про отримання інформації, на що витрачено 6 годин. Вартість послуг - 7 000 гривень (арк. спр. 51).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 4 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову ( 17563,20 грн), відповідно до частини першої статті 141ЦПК України звідповідача накористь позивачаслід стягнутисудовий збірза поданняпозовної заявиу розмірі2422,40 грн (3 028 х 0,8=2422,40).

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265, 273,280-286ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9696922 від 29 березня 2024 року у загальному розмірі 17563 (сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят три) гривні 20 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6 000 грн, заборгованість за процентами 11263,20 грн, заборгованість за комісією 300 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 4000(чотиритисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп. сплаченого судового збору, а всього - 6 422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, оф. 10, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник