Decision № 129421321, 10.06.2025, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року Справа № 160/33993/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В. за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С. за участі: представника позивача представника відповідача Лаврищева В.В. Кушнір А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/33993/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7; ЄДРПОУ 37806243) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській від 20.06.2024 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну №12034300022481;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути подану заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

В обґрунтування позовних вимог громадянин Грузії ОСОБА_2 зазначив, що він з 02.06.2021 перебуває у шлюбі з громадянкою України ОСОБА_3 та 04.07.2023 звернувся до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою щодо оформлення дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про імміграцію», як одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад 2 роки, є громадянином України. 20.06.2024 відповідачем прийнято рішення за №12034300022481, за яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 4 ч. 1ст. 10 Закону України «Про імміграцію». Позивач вважає таке рішення безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, оскількистаттею 10 Закону України «Про імміграцію»визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію в Україну, зі змісту якого слідує, що такі підстави повинні бути доведеними та обґрунтовані доказами. Натомість, оскаржене рішення, на думку позивача, не містить жодних посилань, які б вказували на наявність тих чи інших обставин, які стали б підставою для відмови у наданні ОСОБА_4 дозволу на імміграцію, як це передбачено у п. 4 ч. 1ст. 10 Закону України «Про імміграцію». Позивач наголосив, що більше 2 років перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України, легально проживає на території України та ніяким чином не порушує норми чинного законодавства. Позивач звернув увагу суду на те, що відповідач жодним чином не заперечує щодо подання позивачем усіх документів для отримання дозволу на імміграцію, які визначеніЗаконом України «Про імміграцію»та Порядком №1983. Позивач наголосив на тому, що висновки перевірки матеріалів справ про надання дозволу на імміграцію в Україну не містять конкретних відомостей, які б свідчили про наявність підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

15.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №15779/25), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначив, що з метою розгляду заяви громадянина Грузії відповідач здійснив запити до УСБУ в Дніпропетровскій області, Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Дніпропетровській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України, Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Дніпропетровській області, УПД ГУНП в Дніпропетровській області, та УМП ГУНП в Дніпропетровській області.

24.05.2024 відповідач отримав лист №8925/1/1201-24 від Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області щодо наявності інформації, яка свідчить про недоцільність надання позивачу дозволу на імміграцію на підставі п. 4 ч.1ст. 10 Закону України «Про імміграцію». У даному листі вказано, що за результатами здійсненої Управлінням міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області перевірки за адресою проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) встановлено, що за даною адресою у будинку ніхто не проживає й будівля занедбана. Враховуючи отриману інформацію, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, керуючись п. п. 9, 16 Порядку, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №1983 від 26.12.2002 р. та п.4 ч.1ст.10 Закону України «Про імміграцію»прийнято рішення за №12034300022481 від 20.06.2024 про відмову у наданні громадянину Грузії ОСОБА_4 дозволу на імміграцію.

Враховуючи отриману інформацію, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, керуючись п. п. 9, 16 Порядку, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №1983 від 26.12.2002 р. та п.4 ч.1ст.10 Закону України «Про імміграцію»прийнято рішення за №12034300022481 від 20.06.2024 про відмову у наданні громадянину Грузії ОСОБА_4 дозволу на імміграцію, оскільки позивач в заяві про надання дозволу на імміграцію зазначив свідомо неправдиві відомості на день подання документів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 суд перейшов зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи №160/33993/24 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18 квітня 2025 року, о 14:30, у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала № 12.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.05.2025.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.05.2025.

18.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№ 25881/25).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №160/33993/24 задоволено.

Протокольною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 10.06.2025, зобов`язано відповідача надати додаткові пояснення та докази.

30.05.05 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення у справі (вх.№ 28826/25).

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.06.2025, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 10.06.2025, обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив підтримав, проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

04.07.2023 громадянин Грузії ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну разом із доданими до неї документами.

На виконання вимог пункту 9 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №1983 від 26.12.2002 р., відповідачем зроблені відповідні запити до УСБУ в Дніпропетровскій області, Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Дніпропетровській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України, Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Дніпропетровській області, УПД ГУНП в Дніпропетровській області, та УМП ГУНП в Дніпропетровській області та отримані відповіді, а саме:

- лист Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Дніпропетровській області від 10.07.2023 №10/23/L4/014/440/1211, в якому повідомлено про те, що станом на 10.07.2023 за обліками Генерального секретаріату Інтерполу позивач у міжнародному розшуку не перебуває;

- лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 05.07.2023 №1201.3.4-13052/12.3-23, в якому зазначено, що станом на 06.07.2023 інформація про цього іноземця (позивача) у базі даних осіб, яким на підставі закону органами охорони державного кордону заборонено в`їзд на Україну, відсутня;

- лист Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Дніпропетровській області від 18.07.2023 №26/5838, в якому зазначено, що станом на 13.07.2023 інформація про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження відсутня;

- лист Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 17.05.2024 №4/2-1013, в якому повідомлено про те, що згідно існуючих баз даних в Національної поліції України, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема: ч.1 ст.122 КУпАП(перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших ПДР); ч.2 ст.122 КУпАП(порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть). Також, в ході відпрацювання місця помешкання громадянина Грузії ОСОБА_1 , вказаного в його заяві АДРЕСА_2 , встановлено, що будівля занедбана та в ній ніхто не мешкає.

Як встановлено судом, з огляду на подану позивачем заяву про надання дозволу на імміграцію в Україну відповідачем направлено лист від 07.05.2024 №1201.3.4-6531/12.3-24 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про надання інформації, відповідно до якої може бути прийнято рішення про відмову у наданні вказаному іноземцю ( ОСОБА_4 ) дозволу на імміграцію в Україну.

За результатами розгляду вищевказаного листа відповідачем отримано лист від Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 17.05.2024 №4/2-1013, в якому повідомлено, що виїздом за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено, що ніхто у будинку не проживає, будівля занедбана.

В матеріалах справи міститься лист Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 24.05.2024 №1201.3.4-7271/12.3-24 до ОСОБА_1 про те, що в ході розгляду клопотання про надання дозволу на імміграцію в Україну виявлено розбіжності щодо місця проживання, тому з метою уточнення інформації та усунення недоліків, необхідно прибути до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

В поясненнях від 24.05.2025, наданих ОСОБА_5 відповідачу, вказано, що він зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , але фактично 2 роки проживає за адресою АДРЕСА_3 , тому що будинок потребує капітального ремонту та не придатний до проживання. Також зазначено, що він майже весь час перебуває в Польщі на заробітках.

Проаналізувавши отриману інформацію від Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області, 20.06.2024 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийнято рішення №12034300022481 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину Грузії ОСОБА_4 дозволу на підставі п. 4 ч. 1ст. 10 Закону України «Про імміграцію».

Зазначене рішення було направлено позивачу разом із супровідним листом від 20.06.2024 за вих. №1201.3.4-8464/12.3-24. Згідно поштового повідомлення №0600934142753 вказане рішення було отримано ОСОБА_5 08.07.2024.

Не погодившись із означеним рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2статті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 1статті 26 Конституції Українипередбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства врегульованоЗаконом України «Про імміграцію» №2491-ІІІ від 07.06.2001 р.

Приписамистатті 1 Закону України «Про імміграцію»визначено, що імміграція це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - це іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - це рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Відповідно достатті 4 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.

Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів: діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України; висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України; особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США; особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України; особи, які раніше перебували в громадянстві України; батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти; особи, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми; особи, які прослужили у Збройних Силах України три і більше років.

Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається:

1) одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України;

2) особам, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України;

3) особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;

4) особам, імміграція яких становить державний інтерес для України;

5) закордонним українцям, подружжям закордонних українців, їх дітям у разі їх спільного в`їзду та перебування на території України;

6) особам без громадянства, які проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом двох років з дня визнання їх особами без громадянства.

Згідно із пунктом 2 частини 1 та частиною 2статті 9 Закону України «Про імміграцію», заяви про надання дозволу на імміграцію подаються особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції.

Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.

Частиною 5статті 9 Закону України «Про імміграцію»передбачено, що для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи: три фотокартки; копія документа, що посвідчує особу; документ про місце проживання особи; відомості про склад сім`ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі); документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із частинами 10 та 11статті 9 Закону України «Про імміграцію», у разі неподання особою всіх визначених цим Законом документів заява про надання дозволу на імміграцію не приймається. Термін розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати одного року з дня її подання.

Дозвіл на імміграцію не надається особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи (п. 4 ч. 1ст. 10 Закону України «Про імміграцію»).

Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначено Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України №1983 від 26.12.2002 р. (далі - Порядок №1983).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №1983, рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають: територіальні органи ДМС (далі - територіальні органи) стосовно іммігрантів, дозвіл на імміграцію яким надається в межах квот на імміграцію або поза квотою імміграції (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС), а саме, зокрема, чоловіка (дружини) іммігранта, якщо вони перебувають у шлюбі понад два роки, його дітей, які не досягли 18 років, та його непрацездатних батьків, які вважаються членами сім`ї іммігранта відповідно до права іноземної держави - країни походження.

У пункті 9 Порядку №1983 передбачено, що МВС, органи Національної поліції, СБУ та її регіональні органи, Держприкордонслужба відповідно до компетенції вживають у місячний строк за зверненням ДМС, територіальних органів ДМС та територіальних підрозділів ДМС заходів, зокрема, до виявлення серед осіб, які подали заяву про надання дозволу на імміграцію, таких, яким дозвіл на імміграцію не може бути наданий відповідно достатті 10 Закону України«Про імміграцію».

Згідно з пунктами 10 і 12 Порядку №1983, заяви про надання дозволу на імміграцію подаються, зокрема, до територіальних підрозділів за місцем проживання особами, які тимчасово перебувають в Україні на законних підставах.

Територіальні підрозділи за місцем проживання, до яких подано заяви про надання дозволу на імміграцію: формують справи, перевіряють підстави, законність перебування в Україні іммігрантів, інформацію, зазначену ними у заяві про надання дозволу на імміграцію, справжність поданих документів та відповідність, їх оформлення вимогам законодавства, у разі потреби погоджують це питання з органами місцевого самоврядування, у межах своєї компетенції з`ясовують питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію; надсилають у місячний строк разом з матеріалами справи інформацію про результати їх розгляду територіальним органам ДМС або територіальним підрозділам ДМС (відповідно до категорії іммігрантів). Справи, прийняття рішення за якими належить до компетенції ДМС чи територіальних органів ДМС, надсилаються територіальним органам ДМС, в інших випадках - територіальним підрозділам ДМС.

Пунктом 14 Порядку №1983 передбачено, що територіальні органи ДМС і територіальні підрозділи ДМС після отримання документів від зазначених упунктах 12і13цього Порядку органів перевіряють у місячний строк правильність їх оформлення, з`ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10Закону України "Про імміграцію", надсилають відповідні запити до МВС, органів Національної поліції, регіональних органів СБУ та Держприкордонслужби. МВС, Держприкордонслужба, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, функціональні підрозділи Центрального управління СБУ, органи військової контррозвідки СБУ проводять відповідно до компетенції перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. За результатами перевірки в місячний строк після надходження таких запитів надається відповідь про наявність або відсутність підстав для відмови в наданні дозволу на імміграцію. У разі наявності підстав для відмови в наданні дозволу на імміграцію у відповіді зазначається інформація про ці підстави з посиланням на відповідний підпунктчастини першоїстатті 10 Закону України Про імміграцію та до неї долучаються матеріали, що підтверджують такі підстави (за відсутності визначених законом заборон для їх передачі або розголошення).

У разі коли прийняття рішення щодо надання дозволу на імміграцію належить до компетенції ДМС, територіальні органи ДМС у місячний строк аналізують отриману від зазначених вабзаці другомупункту 14 цього Порядку органів інформацію і надсилають до ДМС разом з матеріалами справи дані про результати розгляду (п. 15 Порядку №1983).

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1983, у разі коли прийняття рішення щодо надання дозволу на імміграцію належить до компетенції територіальних органів ДМС і територіальних підрозділів ДМС, вони у разі отримання від зазначених вабзаці другомупункту 14 цього Порядку органів відповідей аналізують їх у місячний строк та на підставі матеріалів справи приймають рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу з урахуванням інформації, отриманої у ході проведення перевірок, передбаченихпунктом 12цього Порядку, а також результатів проведення процедури перевірки обставин, за яких факт перебування у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію.

ДМС перевіряє у місячний строк правильність оформлення документів, що надійшли від зазначених упунктах 13і15цього Порядку органів, вивчає відповідність наведених підстав, визначених статтею 4Закону України "Про імміграцію", з`ясовує питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію відповідно до статті 10Закону України "Про імміграцію"у разі потреби, надсилає запит до МВС, органів Національної поліції, СБУ. Запит до Держприкордонслужби надсилається тільки стосовно тих осіб, клопотання яких надійшли через МЗС. МВС, Держприкордонслужба, Національна поліція та СБУ проводять відповідно до компетенції перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. За результатами перевірки в місячний строк після надходження таких запитів надається відповідь про наявність або відсутність підстав для відмови в наданні дозволу на імміграцію. У разі наявності підстав для відмови в наданні дозволу на імміграцію у відповіді зазначається інформація про ці підстави з посиланням на відповідний підпунктчастини першоїстатті 10 Закону України Про імміграцію та до неї долучаються матеріали, що підтверджують такі підстави (за відсутності визначених законом заборон для їх передачі або розголошення)(пункт 17 Порядку №1983).

У відповідності до положень пункту 18 Порядку №1983, ДМС аналізує у місячний термін отриману від зазначених вабзаці другомупункту 14 та вабзаці другомупункту 17 цього Порядку органів інформацію та на підставі матеріалів справи приймає рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу. Рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу діє протягом року від дня його прийняття.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що згідно з відомостями Управління міграційної поліції ГУНП в Дніпропетровській області, обставиною, що свідчить про порушення позивачем норм чинного законодавства України, є відсутність позивача за місцем проживання, зазначеним ним у заяві про надання дозволу на імміграцію.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини 1ст. 10 Закону України «Про імміграцію»обставиною, за якою дозвіл на імміграцію не надається, є зазначення особою в заяві про надання дозволу на імміграцію свідомо неправдивих відомостей чи подання підроблених документів.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 04.07.2023 №2023/004990601, наданої відповідачем, ОСОБА_2 зареєстрований з 25.06.2021 за адресою: АДРЕСА_2 .

В матеріалах справи містяться відомості про осіб, які перетнули державний кордон, згідно яких ОСОБА_2 неодноразово перетинав кордон України з 2022 по 2024 роки.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься надана відповідачем належним чином нотаріально засвідчена копія заяви громадянки Російської Федерації ОСОБА_6 про те, що вона не заперечує проти реєстрації та проживання громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_7 на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №268822076 від 03.08.2021 належить на праві приватної власності об`єкт житлової нерухомості (квартира) загальною площею 107,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

В матеріалах справи міститься Лист Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 29.05.2024 №1201.17.1/19055-24 про те, що працівниками Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМС у Дніпропетровській області здійснено перевірку за вказаною адресою проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 , та встановлено, що він дійсно проживає за вказаною адресою.

Означені вище обставини додатково підтверджені наявною у матеріалах справи копією пояснення ОСОБА_8 від 23.05.2024 про те, що він підтверджує, що його родич ( ОСОБА_2 ) дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно дост. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги фактичні обставини у цій справі, враховуючи те, щопозивач в заяві про надання дозволу на імміграцію зазначив свідомо неправдиві відомості на день подання документів, суд дійшов висновку про обгрунтованість рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 20.06.2024 №12034300022481 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину Грузії ОСОБА_4 .

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат між сторонами зі сплати судового збору у даній справі не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7; ЄДРПОУ 37806243)про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 23 червня 2025 року.

Суддя О.В. Царікова