Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 405/1394/25
провадження № 1-кп/405/68/25
УХВАЛА
08.08.2025 м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 12025121010000131 від 20 січня 2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України,
клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 , про визнання доказу очевидно недопустимим,
встановив:
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про визнання на підставіст. 89 КПК Україниочевидно недопустимим доказом: протоколу особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 від 20.01.2025, а саме з приводу того, що протокол складений на двох аркушах, які мають різний почерк та не надано ще одного аркушу протоколу особистого обшуку від 20.01.2025, який слідча оперативна група назвала «продовження протоколу обшуку на окремому аркуші».
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступного.
Відповідно дост. 89 КПК Українисуд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Частиною 1 статті 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно зч.2ст.87КПКУкраїнисуд зобов`язанийвизнатиістотнимипорушеннями правлюдиниіосновоположних свобод,зокрема,такідіяння: здійсненняпроцесуальнихдій,якіпотребуютьпопереднього дозволусуду,безтакогодозволу абозпорушеннямйого суттєвихумов; отриманнядоказіввнаслідоккатування,жорстокого,нелюдськогоаботакого,щопринижуєгідність особи,поводженняабопогрози застосуваннятакогоповодження; порушенняправаособина захист, отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
Недопустимими єтакождокази,щобулиотримані: зпоказаньсвідка,якийнадалібув визнанийпідозрюванимчиобвинуваченим уцьомукримінальномупровадженні; післяпочаткукримінальногопровадження шляхомреалізаціїорганамидосудового розслідуваннячипрокуратурисвоїх повноважень,непередбаченихцим Кодексом,длязабезпеченнядосудового розслідуваннякримінальнихправопорушень; підчасвиконанняухвали продозвілнаобшук житлачиіншоговолодіння особиузв`язкуз недопущеннямадвокатадоцієї слідчої(розшукової)дії.Фактнедопущеннядо участівобшукуадвокат зобов`язанийдовестивсуді підчассудовогопровадження; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання (ч.3 ст. 87 КПК України).
Тобто, визнання під час судового розгляду факту очевидної недопустимості доказу не потребує додаткової оцінки та співставлення з іншими доказами по справі, а беззаперечно вказує на його недопустимість внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, які чітко визначені законом.
За змістомст. 94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При цьому, в ході судового розгляду судом не встановлено очевидної недопустимості перелічених захисником обвинуваченого доказів, а викладені в клопотанні захисником підстави, на які він посилається як на обставини визнання доказів очевидно недопустимими, потребують окремої оцінки, що на даній стадії судового розгляду є неприпустимим.
З урахуванням наведеного, судом не встановлено необхідних та достатніх підстав для визнання на даній стадії судового розгляду очевидно недопустимим доказом: протоколу особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 від 20.01.2025.
Керуючись ст.ст. 87, 369 суд
постановив:
в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 , про визнання доказу очевидно недопустимим відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6
The court decision No. 129406261, Podilskyi District Court of Kropyvnytskyi City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Kirovohrad City) was adopted on 08.08.2025. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 405/1394/25. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: