Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 183/3281/25
№ 2/183/3194/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2025 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,
розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності ,-
в с т а н о в и в:
Стислий виклад позиції позивачів.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , через свого представника адвоката Карпенка В.В., звернулися до суду з позовом до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якому просили визнати за ними право спільної (сумісної) власності на квартиру загальною площею 67,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 25 жовтня 1994 року № НОМЕР_1 , яке було видане згідно з Розпорядженням управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету, набули право спільної (сумісної) власності на означену вище квартиру.
Право власності на квартиру загальною площею 67,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачами Сєвєродонецьким міським бюро технічної інвентаризації і внесено в реєстраційну книгу за № 571 від 28.12.1994 року.
Факт родинних зв`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується скріншотом актового запису про народження № 1495 від 09.09.1986 року із за стосунку Дія, так як оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 09.09.1986 року НОМЕР_2 було втрачено внаслідок активних бойових дій на території м. Сєвєродонецьк, Луганської області. Факт родинних зв`язків мі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження від 15.11.1984 року НОМЕР_3 . ОСОБА_3 змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 згідно свідоцтва про одруження від 09.11.2022 року НОМЕР_4 .
Позивачі 17.10.2024 року звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Якименко Т.В. Проте, 15.11.2024 року позивачами було отримано рішення № 76116693 про відмову в проведенні реєстраційних дій, так як після завершення строку, встановленого ч.3 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не були усунені обставини, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Державним реєстратором прав на нерухоме майно було надіслано запит до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Луганської області та отримано відповідь про те, що архівні документи КП «Сєвєродонецьке БТІ» на підконтрольну Україні територію вивезені не були, у зв`язку з чим Сєвєродонецьке БТІ виконувати свої обов`язки не може, в тому числі надавати інформацію на запити державного реєстратора.
04.11.2024 року позивачі звернулися до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Луганської області щодо підтвердження інформації про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
13.11.2024 року отримано відповідь від 13.11.2024 року № 1024 ВС/3Г, в якій також повідомлялось, що архівні документи КП «Сєвєродонецьке БТІ» на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою рф, а БТІ не може надавати інформацію на запити державного реєстраторів про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01.01.2013 року.
Таким чином у позивачів відсутня можливість отримати відомості про зареєстроване право власності на нерухоме майно, які зберігалися в архіві КП «Сєвєродонецьке БТІ», а тому для захисту своїх майнових прав вимушений звернутися до суду.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14 квітня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 37).
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року у судовому засіданні призначено розгляд справи по суті.
Позиція сторін в судовому засіданні.
Позивачі та представник позивачів у призначене судове засідання не з`явився, представник позивачів звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі позивачів та представника позивачів, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився,причини неявки суду не повідомив.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі ч.2 ст. 247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
На підставі ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 25 жовтня 1994 року № 6108, яке було видане згідно з Розпорядженням управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками квартири загальною площею 67,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Право власності на означену квартиру зареєстровано за позивачами Сєвєродонецьким міським бюро технічної інвентаризації і внесено в реєстраційну книгу за № 571 від 28.12.1994 року (а.с.10).
Позивачі 17.10.2024 року звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Якименко Т.В. Проте, 15.11.2024 року позивачами було отримано рішення № 76116693 про відмову в проведенні реєстраційних дій, так як після завершення строку, встановленого ч.3 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не були усунені обставини, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав (а.с. 15).
Державним реєстратором прав на нерухоме майно було надіслано запит до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Луганської області та отримано відповідь про те, що архівні документи КП «Сєвєродонецьке БТІ» на підконтрольну Україні територію вивезені не були, у зв`язку з чим Сєвєродонецьке БТІ виконувати свої обов`язки не може, в тому числі надавати інформацію на запити державного реєстратора.
04.11.2024 року позивачі звернулися до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Луганської області щодо підтвердження інформації про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
13.11.2024 року отримано відповідь від 13.11.2024 № 1024 ВС/3Г в якій також повідомлялось, що архівні документи КП «Сєвєродонецьке БТІ» на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою рф, а БТІ не може надавати інформацію на запити державного реєстраторів про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01.01.2013 (а.с. 14).
Також до матеріалів справи долучено копію паспортів громадян України з відміткою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про реєстрацію у вищевказаній квартирі та довідок ВПО ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 16-18, 24-26,21,27).
Також позивачами долучено технічний паспорт та домову книгу на вищевказану квартиру, в яких вказано, що власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 7-8, 11-13).
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.
Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до статті 41КонституціїУкраїни кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1ст. 317 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У відповідності із ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частинами 3, 4 ст.334ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року № 5 «про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації, відповідно до Закону та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, право власності на житловий будинок, квартиру,дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі, споруди, земельну ділянку, щовідчужуються, може бути підтверджено,зокрема, одним таких документів або їх дублікатів:нотаріально посвідченим договором купівлі-продаж; пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майн подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права ні утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права н; аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.
Позивачі втратили документ, що засвідчує їх право власності (свідоцтво про право власності). При цьому отримання дублікату не можливе, що підтверджується особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою;по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.201-5 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК Україницивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, утому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Згідно з ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи обставини справи, а також те, що позивачі на теперішній час позбавлені можливості отримати документ, що підтверджує державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76-81,89,263,265,280 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право спільної (сумісної) власності на квартиру загальною площею 67,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач 1: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 ;
Позивач 2: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_4 ;
Позивач 3: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_5 ;
Відповідач: Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: бульвар Дружби Народів, буд. 32, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400.
Суддя О.В.Сорока.
The court decision No. 129368734, Novomoskovsk City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 22.07.2025. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 183/3281/25. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: