№ 129342276, 31.07.2025, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/27811/25

Провадження № 3/761/5826/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , директора товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС ЛАЙВ» (ЄДРПОУ 44499837),

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 2841/АПр/26-15-07-04-04 від 18.06.2025 за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАКС ЛАЙВ» встановлено, директор ОСОБА_1 вчинила правопорушення: п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з порушенням граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування на суму ПДВ 14 371 грн та як наслідок, ТОВ «МАКС ЛАЙВ» завищено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 Декларації) за квітень 2025 року на суму 201 759 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судовому засіданні захисник Горщар С.В. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, подав відповідне письмове клопотання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Положеннями частини другої статті 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП долучено копію витягу з акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.06.2025 № 52070/Ж5/26-15-07-04-04/44499837.

Так, стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом частини першої статті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у відсутності податкового обліку; порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Всупереч вказаним вимогам чинного законодавства України, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено у чому конкретно полягає порушення, яке їй інкримінується, а посилання на норми Податкового кодексу України не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться у вину, чим порушується право останнього на захист.

Уповноважена особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.

З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі та є частинами складу адміністративного правопорушення, що відповідно, підлягає обов`язковому доказуванню.

Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті самого правопорушення.

Незважаючи на те, що в силу положень статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення підлягає оцінці в якості одного з джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення, за своєю юридичною природою цей процесуальний документ є єдиною підставою для розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення (за винятком визначених законом випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається), за аналогією з обвинувальним актом у кримінальному провадженні.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суд не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.

У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».

Вбачається, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідно до положень частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, за відсутності переконливих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться у справі, керуючись ст.ст. 33-35, 163-1, 247, 251, 252 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.С. Глянь