Court ruling № 129321053, 28.07.2025, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 липня 2025 рокуСправа № 826/5888/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Врони О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу №640/11825/19 за позовною заявою Приватного підприємства «РІАС» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2014 Приватне підприємство «РІАС» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якій просило податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від «09» липня 2013 року за №0005372205 визнати протиправним та скасувати повністю.

Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 21.01.2016 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

05.02.2025 справа №826/5888/14 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 прийнято суддею Вроною О.В. справу №826/5888/14 за позовною заявою Приватного підприємства «РІАС» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, до свого провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 28.04.2025 перейдено до розгляду справи №826/5888/14 за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Підготовче засідання призначено на 27.05.2025 року о 10:20.

27.05.2025 у зв"язку з неявкою сторін , які про розгляд справи були повідомлені належним чином, підготовче засідання було відкладено до 10 червня 2025 року об 13:20 год.

10.06.2025 в підготовче засідання сторони не з`явилися. Позивач про причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення справи не звертався.

Судом продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якійзакономнадано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1ст. 55 КАС України).

Згідно ч. 2ст. 131 КАС Україниучасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до ч.5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

За приписами п. 4 ч. 1ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1ст.240 КАС України, викладену у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов`язкові процесуальні правиластатті 205 КАС Україниє певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу передзакономі судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Частина 5статті 205 КАС Українисконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання частини 5статті 205 КАС України«… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивач та/або його представник не з`явилися в підготовчі засідання для розгляду справи, не повідомляли суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавали заяви про розгляд справи без їх участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору по суті без їх участі та враховуючи ту обставину, що адміністративний позов подано до суду більш ніж десять років, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

При цьому, суд роз`яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4ст. 240 КАС України.

Керуючись статтями205,229,243,248,256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «РІАС» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення -залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Врона