Court ruling № 129299895, 28.07.2025, Bilhorod-Dnistrovskyi City and District Court of Odesa Oblast

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 рокуСправа № 495/5638/25 Номер провадження 1-кп/495/774/2025

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності у виділених матеріалах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2014 за №42014160000000131 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,уродженця м.Білгород-Дністровського,Одеської області,що зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 та проживаєза адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей 2013 та 2017 років народження, із вищою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на посаді начальника служби засобів близького бою та розвідки, не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

УСТАНОВИВ:

16.07.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014160000000131 від 04.04.2014 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.08.2016 /суддя ОСОБА_7 / призначено судовий розгляд цього кримінального провадження.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.06.2025 №1453 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із звільненням з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області судді ОСОБА_8 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 25.03.2025 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 09.06.2025 зазначена справа розподілена судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .

Кримінальне провадження отримано суддею 10.06.2025.

Згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин:

Наказом начальника Білгород-Дністровської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області N? 169-0 від 09.12.2013 ОСОБА_4 призначено на посаду начальника управління податкового аудиту Білгород-Дністровської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, а наказом N?178 від 31.12.2013 цієї ж інспекції йому присвоєно спеціальне звання - радник податкової та митної справи 11 рангу.

ОСОБА_4 , працюючи на вказаній посаді, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» - працівником правоохоронного органу, в кінці березня 2014 року переслідуючи корисливі мотиви, під час проведення підпорядкованими йому працівниками планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Потенціал» (код ЄДРПОУ 33267851) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, використовуючи своє службове становище, висунув директору цього товариства ОСОБА_9 вимогу передачі йому грошових коштів в якості неправомірної вигоди у сумі 40 тис. грн. з наступним донарахуванням її товариству податків та штрафних санкцій на загальну суму близько 200 тис. грн., погрожуючи, що у разі невиконання його вимог щодо передачі йому зазначених коштів до неї буде застосовано фінансові та штрафні санкції на загальну суму близько 900 тис. грн.

Крім того, ОСОБА_4 , з метою доведення свого умислу до кінця та створення умов для передачі йому неправомірної вигоди ОСОБА_9 31.03.2014 направив до оперативного управління Білгород-Дністровської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області службову записку за N?37/22 щодо залучення до перевірки ТОВ «Компанія Потенціал» працівників податкової міліції цього підрозділу для перевірки наявності залишків товарно-матеріальних цінностей цього товариства, розгляд якої було доручено старшому оперуповноваженому відділу оперативного супроводження адміністрування податку на додану вартість оперативного управління Білгород-Дністровської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_6 . ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди з ОСОБА_9 вступив у злочину змову з ОСОБА_6 .

При цьому між вказаними особами було досягнуто домовленості щодо спільного вчинення вимагання неправомірної вигоди з директора ТОВ «Компанія Потенціал» ОСОБА_9 , а саме: 40 тис. грн. вона повинна бу.нв передати ОСОБА_4 на раніше висунутих ним умовах та ще 10 тис. грн. безпосередньо ОСОБА_6 за складання ним документів щодо наявності всіх товарно-матеріальних цінностей у товариства та відсутності порушень у його діяльності.

03 квітня 2014 року ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Московська 18-а, повторно довів до відома ОСОБА_9 свої вимоги щодо передачі йому неправомірної вигоди у сумі 40 тис. грн., та цього ж дня ОСОБА_6 , перебуваючи з ОСОБА_9 у приміщенні кафе «Клумба», розташованому за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 41 також висунув їй вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 10 тис. грн. за складання ним документів щодо наявності всіх товарно-матеріальних цінностей у товариства та відсутності порушень діючого законодавства в його діяльності.

ОСОБА_9 , не бажаючи порушення своїх прав та інтересів та розуміючи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , використовуючи свої службові становища та надану їм владу можуть вжити заходів до застосування до неї фінансових та штрафних санкцій у завищеному обсязі, включення до акту порушень податкового законодавства, які насправді були відсутні у її діяльності, вимушена була погодитися з незаконними вимогами цих службових осіб щодо передачі їм неправомірної вигоди у визначених ними розмірах.

08 квітня 2014 ОСОБА_4 , знаходячись у своєму службовому кабінеті, розташованому у адміністративній будівлі Білгород-Дністровської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Московська 18-а, отримав від ОСОБА_9 першу частину неправомірної вигоди у розмірі 20 тис. грн. за не донарахування її товариству фінансових та штрафних санкцій на загальну суму близько 900 тис. грн.

10 квітня 2014 року ОСОБА_4 , знаходячись у своєму службовому кабінеті, розташованому по зазначеному вище адресу, продовжуючи реалізацію злочинного наміру, після підписання ним акту N?635/22-01-18/33267851 від 10 квітня 2014 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія Потенціал» код ЄДРПОУ 33267851 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р.» та вручення його ОСОБА_9 , отримав від останньої другу частину неправомірної вигоди у розмірі 20 тис. грн. за не донарахування її товариству фінансових та штрафних санкцій на загальну суму близько 900 тис. грн.

Завдяки спільним злагодженим злочинним діям ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , останній отримав неправомірну вигоду у загальній сумі 40 тис. грн.

Такі дії ОСОБА_4 органом, який проводив досудове розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК України тобто, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб.

14.07.2025 адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подав на адресу суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності з якого вбачається наступне:

10 липня 2014 року обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні було направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для розгляду по сутті.

На теперішній час з моменту скоєння даного кримінального правопорушення пройшло 11 років на 3 місяця та 11 років дане кримінальне провадження знаходиться на судовому розгляді без фактичного його проведення.

3 системного аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Вказаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Відповідно до положень ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у законі строки, зокрема, десять років - у разі вчинення тяжкого злочину та особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся).

Згідно з ч. 5 ст. 74 КК на підставах, передбачених ст. 49 КК, особа також може бути звільнена судом від покарання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа N? 598/1781/17, провадження N? 13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

У постанові від 26 березня 2020 року (справа N? 730/67/16-к, провадження N? 51-6463км19) колегією суддів ККС Верховного Суду зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов?язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз?яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Верховний Суд у складі Об?єднаної палати Кримінального Касаційного Суду у постанові від 12 вересня 2022 року у справі N?203/241/17 сформував правові висновки відповідно до яких, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, 4, 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. При цьому, від зазначеної особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності є безумовним.

Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв?язку з закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов?язані зі здійсненням кримінального провадження, в т.ч, й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов?язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 368 ч.4 КК України, які відносяться відповідно до ст.12 КК України до тяжкого злочину, перебіг давності у провадженні не зупинявся, строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності закінчився ще 10 квітня 2024 року, то за таких обставин є всі підстави для закриття кримінального провадження N?42014160000000131 від 04.04.2014 року у відношенні ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв?язку із закінченням строків давності.

Ухвалою суду від 28.07.2025 виділено в окреме провадження матеріали за обвинуваченням ОСОБА_4 з кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2014 за №42014160000000131.

У судовому засіданні ОСОБА_4 своє клопотання підтримав та просив закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити його від кримінальної відповідальності. Вказав, що йому зрозумілі наслідки задоволення судом такого клопотання. Також ппросив розгдянути клопотання без участі його захисника, який через зайнятості в іншому судовому засіданні не може прибути до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 вважав, що кримінальне провадження слід закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу дії ч. 4 ст. 286 КПК в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Таким чином судом дотримано відповідну норму та розглянуто клопотання обвинуваченого.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

За правилами ч. 8 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.

Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Ця норма, як і положення ст. 49 КК України, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачено звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України.)

В цьому випадку особу можна звільнити від кримінальної відповідальності лише за наявності визначених у КК України умов і підстав.

Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).

Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09.04.2019, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст.74, ст.49 КК України може звільнити від нього засудженого.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язком суду, а також можливе на будь-якій стадії судового провадження.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

З матеріалів кримінального провадження, зокрема обвинувального акту, вбачається, що подія мала місце в квітні 2014 року.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції на момент вчинення злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ) в силу норми ч. 5 ст.12ККУкраїни відноситься до тяжкого злочину.

Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Таким чином, станом на 28.07.2025 строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України спливли.

З матеріалів справи не вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 за час провадження досудового розслідування та судового провадження ухилявся від органів досудового слідства та суду. Також відсутні дані щодо вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Таким чином перебіг строку не зупинявся і не переривався.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому ОСОБА_4 заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судове провадження продовжується у загальному порядку.

Разом з тим у судовому засіданні обвинувачений не лише не заперечив проти закриття провадження з відповідних підстав, а й сам звернувся до суду з відповідним клопотанням.

Таким чином, з`ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_4 та впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, враховуючи сплив відповідних строків, суд вважає що подане клопотання підлягає задоволенню.

У цьому кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати за проведення експертиз, які з урахуванням положень ч. 2 ст. 124 КПК України, що не передбачає стягнення з обвинуваченого на користь держави витрат на залучення експерта у разі закриття кримінального провадження, необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 44, 49 КК України, 128, 284-286, 288, 369-372, 392-395 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2014 за №42014160000000131 в частині обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали: 31.07.2025 о 16.50.

Суддя ОСОБА_10