Decision № 129259255, 23.07.2025, Piatykhatky District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 190/948/25

Провадження №2/190/475/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 18 листопада 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Займер» укладено кредитний договір № 162301 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер його мобільного телефону. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору відповідачу надано кредит в сумі 1500,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 2% в день та 730% річних.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021 за яким, ТОВ «Займер» відступив ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 162301 від 18.11.2020 року до ОСОБА_1 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набув права грошової вимоги до відповідачки в сумі 7830,00 грн., з яких 1500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6330,00 грн. прострочена заборгованість за процентами, яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того, просять стягнути з відповідача сплачений ними судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в поданій позовній заяві просили справу розглядати без участі їх представника, проти заочного рішення не заперечують Крім того, представник позивача Пархочмук С.В. надав до суду клопотання, згідно якого просить стягнути з відповідача понесені ними витрати на правничу допомогу в розмірі 10500, 00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду направила відзив на позов, згідно якого у задоволенні позову просила відмовити, оскільки позивач пропустив строк позовної давності.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

18 листопада 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Займер» укладено договір № 162301 про надання фінансового кредиту, який відповідачем було підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Позикодавець зобов`язувався передати позичальнику у власність кошти в гривнях на умовах строковості, зворотності, платності у сумі 1500,00 грн., строком на 30 днів до 17.12.2020 року, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу. Згідно п. 1.6 Договору невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщенна на сайті Товариства https://www.cly.com.ua/.

Кредитний договір від 18.11.2020 року № 162301 підписано сторонами в електронній формі, зокрема ОСОБА_1 - одноразовим ідентифікатором КL7756.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір 18.11.2020 року № 162301 ідентифікований ТОВ «Займер». Акцепт договору позичальником здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/. Одноразовий ідентифікатор КL7756, дата відправки ідентифікатора позичальнику 18.11.2020 року, номер телефону на який відправлено ідентифікатор 380983781665.

Свої зобов`язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі шляхом проведення транзакції через платіжний сервіс «Platon» у виглядіперерахування коштів 18.11.2020 року на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 емітовануPRIVATBANK шляхом зарахування переказу на карту, що підтверджується інформаційною довідкою №1729/02 від 25.02.2025 року, наданою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» - технологічним оператором платіжних послуг.

28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого останні набули право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 162301 від 18.11.2020 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу№ 01-28/10/2021 від 28.10.2021 року ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 162301 від 18.11.2020 року в сумі 7830,00 грн., з яких: 1500,00 грн. залишок по тілу кредиту, 6330,00 грн. залишок по відсотках.

Згідно з виписки з особового рахунку за кредитним договором від 18.11.2020 року № 162301 заборгованость складає в розмірі 7830,00 грн., з яких 1500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6330,00 грн. прострочена заборгованість за процентами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627ЦКУкраїни сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) звернув увагу на те, що невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення.

Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні.

Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним.

Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, які визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів за користування кредитними коштами.

Частиною другою, третьою статті 1054ЦКУкраїни встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204ЦКУкраїни правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу частини першої статті 638ЦКУкраїни договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України«Проелектроннукомерцію»від03вересня2015року№675-VIII (далі - Закон № 675-VIII)

Згідно з пунктами 6, 12 частини першої статті 3Закону№675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частини третьої статті 11Закону№675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11Закону№675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11Закону№675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12Закону№675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтю 2ЗаконуУкраїни«Прозахистперсональнихданих» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6ЗаконуУкраїни«Прозахистперсональнихданих» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6ЗаконуУкраїни«Прозахистперсональнихданих» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11ЗаконуУкраїни«Прозахистперсональнихданих» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, підтвердив умови таких, після чого позикодавці надіслали йому за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону (міститься в реквізитах договору та додаткової угоди) одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону №675-VIII вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Також відповідачем не надано належних доказів укладення договорів від його імені іншою особою за відсутності його волевиявлення.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведених у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження № 61-6066 св 23).

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом у повному розмірі не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання договором від 18 листопада 2021 року № 162301 внаслідок чого існує заборгованість у розмірі 7830,00 грн, яка не погашена, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених вимог.

Щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 256Цивільного кодексуУкраїни позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина 1 статті 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 261Цивільного кодексуУкраїни перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 3 статті 267Цивільного кодексуУкраїни позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду 13.05.2025 року з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору від 18.11.2020 року. Строк дії договору 30 днів до 17.12.2020 року.

Однак Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено, зокрема, Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента"Пропродовження строкудії воєнногостану вУкраїні" та строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 12.08.2024 року на 90 діб, тобто до 09.11. 2024 року.

За приписами пункту 19 Прикінцевих таперехідних положеньЦивільного кодексуУкраїни у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже позивачем при зверненні до суду з даним позовом не пропущено строк позовної давності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422, 40 грн.

Щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 500 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 ст.133ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.

Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу адвоката, суду було надано договір про надання правової допомоги від 29.12.2023, укладений між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В., який містить деталізацію щодо характеру правової допомоги (п.1.2 договору), яку адвокат надаватиме клієнтові. Представником позивача наведено розрахунок розміру правничої допомоги на суму 10 500 грн., який включає: консультація - 2000 грн., складання та подання до суду позову - 5000 грн., інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 3000 грн., канцелярські витрати - 500 грн. На підтвердження понесення витрат до справи також долучено акт про отримання правової допомоги від 23.09.2024, платіжну інструкцію № 39429 від 24.06.2025 року про оплату послуг адвоката ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ».

Виходячи із положень ч.3 ст.141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 500 грн. є завищеними. Правова позиція ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи, правом на участь в судових засіданнях представник позивача не скористався, будь-яких клопотань чи заяв щодо витребування доказів тощо представник не подавав, позов направив в електронному вигляді.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені витрати в розмірі 10 500 грн. є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру, а тому стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати в розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст.ст. 247, 263-265, 273, 279, 280-281 ЦПК, суд,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (04080 м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 82 оф. 7, ЄДРПОУ 42228158) 7830(сімтисячвісімсоттридцять)грн.00 коп. заборгованості за кредитним договором № 162301 від 18 листопада 2020 року, з яких 1500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6330,00 грн. прострочена заборгованість за процентами, сплачений судовий збір у розмірі 2442,40 грн. та витратинаправничудопомогуурозмірі 5000 (п`ять тисяч) грн..

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса