Decision № 129158917, 28.07.2025, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 рокуСправа №640/3115/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного малого підприємства "АПТЕКА КІАВО" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, В.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Летучого Віталія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

24.01.2022 Приватне мале підприємство "АПТЕКА КІАВО" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, В.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві Летучого Віталія Миколайовича, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 3 про накладання стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» прийняту 20.01.2022 в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Летучим Віталієм Миколайовичем;

- визнати протиправними дії в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Летучим Віталієм Миколайовичем щодо прийняття, вчинення, видання 20.01.2022 постанови № 3 про накладання стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представником Приватного малого підприємства "АПТЕКА КІАВО" 05.10.2021 представником позивача було не допущено здійснення заходу державного нагляду (контролю) посадових осіб до здійснення перевірки, оскільки надані документи не відповідають вимогам закону, тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищувала граничну тривалість, а перевірка не може перевищувати двох днів, що підтверджує факт порушення кортролюючим органом процедури проведення перевірки. У зв`язку з чим представники Держпродспоживслужби не були допущені до перевірки, а постанова про накладення стягнень № 3 від 20.01.2021 є безпідставною, тому позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/3115/22.

18.02.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/3115/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 адміністративна справа передана судді Ремез К.І. для розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

06.03.2025 за допомогою підсистеми Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Суддя Ремез К.І. перебувала у відпустці з 15.04.2025 по 16.04.2025, з 21.04.2025 по 23.05.2025, з 27.05.2025 по 13.06.2025, з 17.06.2025 по 24.06.2025.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

На підставі звернення гр. ОСОБА_1 погодження Держпродспоживслужби від 23.07.2021 №15.5-8/436, Головним управлінням створено Наказ від 22.09.2021 №4356 про проведення позапланового заходу (перевірку) та Направлення від 22.09.2021 №3510 на проведення заходу у Приватне мале підприємство «АПТЕКА КІАВО» з 27.09.2021 по 08.10.2021 за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 56/60, кв.41.

Згідно наказу про проведення позапланового заходу (перевірки) від 22.09.2021 №4356, Направлення на проведення заходу від 22.09.2021 №3510, предметом здійснення заходу було дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів у сфері торгівлі з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1

05.10.2021 представником позивача було не допущено здійснення заходу державного нагляду (контролю) посадових осіб до здійснення перевірки, оскільки надані документи не відповідають вимогам закону, тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищувала граничну тривалість, встановлену у сфері господарської діяльності частиною четвертою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)» та не надано посадовими особами копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Головними спеціалістами Кафтан Л.А. та Кеда І.Ю. складено акт № 4356-1 від 05.10.2021 про недопуск.

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві направило лист вих..06-0/18655 від 05.11.2021 на адресу позивача з повідомленням про накладення стягнення.

Позивач направив заяву від 22.11.2021, в якій зазначив, що його дії є правомірними.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено постанову №3 від 20.01.2021 про накладення штрафу у розмірі 4020, 34 гривень.

Не погодившись з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про застосування адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд надаючи правову оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано положеннямиЗакону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"(надалі - Закон № 877-V).

Відповідно дост. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбаченихзаконом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, наділений повноваженнями для здійснення заходів державного нагляду, предметом яких є дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 8ст. 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Відповідно до ч. 9ст. 4 Закону № 877-V, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбаченихзаконом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 11ст. 4 Закону №877-V, плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно дост. 6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цимЗаконом, додатковокопію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Судовим розглядом встановлено, що позаплановий захід держаного нагляду (контролю) відносно позивача відповідно до направлення від 08.07.2022 №568 запланований до проведення у термін з 19.07.2022 по 26.07.2022, у вказаний строк здійснення позапланового заходу проведено відповідну перевірку дотримання вимогЗакону України «Про ціни і ціноутворення», результати проведення якого оформлені актом від 26.07.2022 №568. Тобто, відповідачем визначено строк проведення перевірки - 10 робочих днів.

Вказані встановлені по справі обставини в своїй сукупності підтверджують факт порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки, оскільки Приватне мале підприємство «АПТЕКА КІАВО» відноситься до суб`єктів малого підприємництва, відносно яких строк здійснення позапланового заходу, відповідно до положень ч. 5ст. 6 Закону №877-V, не може перевищувати двох робочих днів.

Позиція суду узгоджується с правовим висновком Верховного Суду викладеним в постанові від 06.11.2024 по справі 520/9243/22.

Доказів спростування вказаних висновків суду матеріали справи не містять.

Крім того, згідно зст. 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З урахуванням допущенних відповідачем порушень вимог ч. 4ст. 6 Закону №877-V, а також направленого позивачем до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві стосовно недопущення до перевірки фахівців з підстав непред`явлення передбаченихст. 7 Закону №877-Vдокументів, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно протиправності прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, згідно з ч. 1ст. 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно дост. 3 Закону № 877-V, до основних принципів державного нагляду (контролю) відносяться, серед іншого, гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Тобто, в даному випадку має місце порушення процедури проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки, оскільки захід державного нагляду (контролю) має здійснюватися у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів. Лише дотримання умов та порядку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) може бути належною підставою для його проведення та оформлення результатів проведення відповідного заходу, які створюють для суб`єкта господарювання юридичні наслідки.

Невиконання органами державного контролю вимог законодавства щодо порядку здійснення державного нагляду (контролю) призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб`єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб`єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.10.2018 у справі№ 826/14749/16, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 19.05.2021 у справі№ 210/5129/17, від 20.05.2022 у справі№ 340/370/21та від 5.07.2022 у справі№ 522/3740/20.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (рішення у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11, пункт 170) законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагаються, певною мірою залежить від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення у справі «Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства» (P.G. and J.Н. v. the United Kingdom), заява № 44787/98, пункт 46).

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням встановлених по справі обставин, суд дійшов висновку про те, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 20.01.2021 №5 про накладання стягнень прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачений законодавством, тобто не відповідає критеріям, визначеним ч. 2ст. 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню, відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного малого підприємства «АПТЕКА КІАВО» підлягають частковому задоволенню.

Суд зазначає, що визнання незаконними дій В.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві Летучого Віталія Миколайовича не призведе до поновлення прав позивача, тому зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідноз ч. 3ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати 4962,00 грн пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким ухвалене протиправне рішення - Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві.

Керуючись ст. ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Приватного малого підприємства "АПТЕКА КІАВО" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві,В.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві Летучого Віталія Миколайовичапро визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 3 про накладання стягнень передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» прийняту 20.01.2022 в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Летучим Віталієм Миколайовичем.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного малого підприємства "АПТЕКА КІАВО" (адреса: 01071, м. Київ, вул. Межигірська, буд.56, кв.41, код ЄДРПОУ 21516771) витрати зі сплати судового збору в сумі 4962,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві (адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд.12, код ЄДРПОУ 40414833).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез