Decision № 129143097, 28.07.2025, Vilnohirsk City Court of Dnipropetrovsk Oblast

ЄУН 174/574/25

н/п 2/174/331/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2025 року м. Вільногірськ Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що 21.12.2022 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір № 555180772294.

Відповідно до договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Згідно умов договору, сторони домовились про відкриття позичальнику кредитної лінії у межах якої кредитодавець надає позичальнику кредит з лімітом у розмірі не більше 7 500,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до умов договору кредит надається позичальнику в день укладення цього договору або протягом 3 (трьох) днів з моменту його укладання, але в будь-якому разі не раніше дати розміщення в особистому кабінеті позичальника підписаного договору з усіма додатками до нього, шляхом перерахування грошової суми, визначеної у пункті 3.1. договору на банківський рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу (банківської платіжної картки) позичальника, що були ним надані кредитодавцю та зазначені у розділі 14 цього договору.

Відповідно до п. 3.4. договору строк кредитування складає 60 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику.

Пунктами 3.8 та 3.9 - встановлено розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом. З наступного дня після закінчення заявленого строку користування кредитом, позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування ним щоденно, тобто на кожен наступний календарний день користування кредитом (термін внесення чергового платежу). Розмір процентів за користування кредитом належний до сплати на відповідний термін внесення чергового платежу, зазначається у особистому кабінеті позичальника. Договір з позичальником укладається в електронній формі за допомогою ІТС кредитодавця, доступ до якої забезпечується через сайт кредитодавця після реєстрації позичальника у спосіб та в порядку, передбачених правилами. Під час процесу реєстрації, але до моменту укладення із позичальником договору, кредитодавець проводить його ідентифікацію та верифікацію відповідно до вимог законодавства та у порядку і спосіб, що визначені Правилами. Договір було укладено в електронній формі в особистому кабінеті внаслідок отримання відповіді про прийняття пропозиції про укладання договору (акцепт) яку було надано позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилався електронним повідомленням (смс-повідомлення) на мобільний телефонний номер (фінансовий номер) позичальника, а позичальник використовуючи одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) у вигляді СМС коду здійснив підписання договору, пропозиції про його укладення (акцепт), шляхом введення отриманого одноразового ідентифікатору у спеціально відведене віконце на сайті кредитодавця. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України.

18.12.2023 було укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555180772294.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 555180772294.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 555180772294 від 21.12.2022, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19 705,20 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7 500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12 205,20 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитними договорами, понесені ними судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, в самому позові просила розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, позов задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.5 зворот).

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає повністю (а.с.66).

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 21.12.2022 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» укладено договір кредитної лінії № 555180772294 підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого позикодавець зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит в межах кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту не більше 7500 грн, на умовах повернення, строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, відповідно до умов визначених договорі та додатках до нього та правилах. Позичальник здійснює реєстрацію на сайті кредитодавця, заповнює анкету клієнта та подає заявку в порядку визначеному договором. Датою повернення кредиту є 18.02.2023, строк кредитування складає 60 календарних днів з моменту перерахування кредиту. Стандартна процентна ставка 990,00% річних (2,71% на день) за кожен день користування кредитом. Знижена процентна ставка 511,00% річних (1,40% на день) (а.с.9-13). Крім того електронним підписом з одноразовим ідентифікатором позичальником підписано графік платежів, який є додатком № 1 до договору позики № 555180772294 (а.с.14), розрахунок вартості кредиту, який є додатком № 2 до договору позики (а.с.14 зворот), паспорт споживчого кредиту (а.с.15-16).

Факт перерахування коштів ОСОБА_1 21.12.2022 в сумі 7 500,00 грн на картку НОМЕР_1 , підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке здійснює перекази коштів на підставі договору № ФК-П-21/04-22 від 14.04.2021 (а.с.17 зворот).

Відповідно до довідки про ідентифікацію по договору №555180772294 від 21.12.2022, виданої ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія", ОСОБА_1 акцептував договір підписанням одноразовим ідентифікатором, який надісланий на номер телефону НОМЕР_2 (а.с.18).

Розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 555180772294 від 21.12.2022, складеними ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 становить 19 705,20 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7 500,00 грн, заборгованість за відсотками - 12 205,00 грн (а.с.8) та довідкою по договору позики № 555180772294 від 21.12.2022 (а.с.18 зворот-19).

18.12.2023 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) було укладено договір факторингу № 18/12-2023, згідно умов якого первісний кредитор зобов`язується відступити за плату своє право вимоги до боржників, а фактор зобов`язується прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, серед яких заборгованість ОСОБА_1 за договором № 555180772294 від 21.12.2022, в розмірі 19 705,20,00 грн (а.с.20-26).

Згідно копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0515950010 від 23.04.2025, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн (а.с.1).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п.5,7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 21.12.2022 відповідно до укладеного між ним та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», договору кредитної лінії № 555180772294 отримав кредит у розмірі 7 500,00 гривень, зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти на умовах та в строки визначені договором. Однак, не здійснив оплату процентів та не повернув тіло кредиту, не вніс платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушив його умови, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 19 705,20 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 500,00 грн, заборгованість за відсотками - 12 205,00 грн., вказані обставини відповідачем не спростовані та визнані відповідно до поданої заяви, а тому позов підлягає задоволенню, а вказана заборгованість - стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «Факторинг Партнерс», яке згідно договору факторингу № 18-02/2023 від 18.02.2023 прийняло належні кредиторові права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до правової позиції ВСУ, викладеній в постанові від 12.02.2020 у справі 648/1102/19 - витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у справі 686/28627/18 від 27.07.2022 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» 02.07.2024 укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 (а.с.27-28, 29), в витягу з Акту № 7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 зафіксовано обсяг робіт, послуг та їх вартість (а.с.31).

Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що поза розумним сумнівом доведено факт витрат на правову допомогу позивача та їх розмір, який відповідає критеріям, як реальності наданих позивачу адвокатських послуг та становить 9 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч.4 ст.137 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 207, 526, 626, 628, 633, 638, 639, 1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263- 265, 268, 274-279,280-281 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул.Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, 03150) заборгованість за договором № 555180772294 від 21.12.2022 у розмірі 19 705,20 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ять гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2 422,40 грн судових витрат у виді сплаченого судового збору та 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк