Court ruling № 129113899, 28.07.2025, Zghurivka District Court of Kyiv Oblast

Справа № 365/604/25

Номер провадження: 6/365/21/25

У Х В А Л А

28 липня 2025 року селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської областіКучерява Л.М., перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро» (первісний стягувач), ОСОБА_1 (боржник), приватний виконавець Крегул Іван Іванович, про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИЛА:

Уповноважений представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінстандарт» Жевега К.В., через систему «Електронний суд», звернулася до Згурівського районного суду Київської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документу (виконавчого напису), виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем № 47242 від 16.12.2021 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , заборгованості на користь стягувача, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро», поданою в порядку ст. 442 ЦПК України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Кучеряву Ліну Миколаївну.

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшла висновку про направлення заяви за підсудністю з наступних підстав.

Відповідно правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За нормою частини 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно положень пункту 3 частини 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

У постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19) викладено наступний правовий висновок: «Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.».

Отже, за змістом частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Тобто, законодавець пов`язує місце виконання виконавчого документа не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

Зі змісту заяви убачається, що боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_1 та заявник вказує місце реєстрації боржника: АДРЕСА_1 .

Суддею Згурівського районного суду Київської області Кучерявою Л.М., з метою з`ясування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи боржника, було здійснено запит до Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області.

До Згурівського районного суду Київської області надійшла відповідь від Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.06.1995 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ у Київській області утворено Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ у Київській області ліквідовано, зокрема, Києво-Святошинський район, до складу якого входило місто Вишневе.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Відповідно до роз`яснення наданого Радою Суддів України у листі від 22 липня 2020 року № 9рс-466/20-вих, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Оскільки боржник ОСОБА_1 зареєстрована у місті Вишневе Бучанського (раніше Києво-Святошинського) району Київської області, тому на вказану територію місця проживання боржника розповсюджується територіальна юрисдикція (підсудність) Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У свою чергу, до матеріалів заяви не додано жодних доказів того, що на території, на яку розповсюджується територіальна юрисдикція (підсудність) Згурівського районного суду Київської області, проводяться будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.

Відомостей про місцезнаходження майна боржника або її роботи на території, на яку розповсюджується територіальна юрисдикція (підсудність) Згурівського районного суду Київської області, матеріали заяви також не містять.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктивної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц).

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

Відповідно пункту 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність передати заяву на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.

За наведених обставин, керуючись ст. 124, 125 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 2, 3, 4, 23, 31, 32, 263, 353, 354, 355, 446 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Цивільну справу № 365/604/25 (номер провадження 6/365/21/25) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро» (первісний стягувач), ОСОБА_1 (боржник), приватний виконавець Крегул Іван Іванович, передати за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області (адреса місцезнаходження: 03170, місто Київ, вулиця Тараса Бульби-Боровця, будинок 1).

Копію даної ухвали направити заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Передачу справи на розгляд іншого суду здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.М. Кучерява