Court ruling № 129111856, 25.07.2025, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.07.2025 р. Справа№914/2152/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет», м. Львів;

про забезпечення позову

у справі №914/2152/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет», м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча Компанія «Львівський Автонавантажувач», с. Коростів, Стрийський район, Львівська область;

про стягнення коштів в розмірі 31 735 796,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області 10.07.2025р. поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча Компанія «Львівський Автонавантажувач» про стягнення вартості невід`ємних поліпшень будівлі адміністративного корпусу під літ. «Ж-4», загальною площею: 10168.7 м2, реєстраційним номером ОНМ -884033346101, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 321 в загальному розмірі 31 735 796,00 грн.

Ухвалою суду від 17.07.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.07.2025р. Ухвалою суду від 22.07.2025р. підготовче засідання відкладено на 16.09.2025р.

23.07.2025р. через канцелярію суду позивач подав заяву за вх. № 3115/25 про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на будівлю адміністративного корпусу під літ. «Ж-4», загальною площею: 10168.7 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 884033346101, власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча Компанія «Львівський Автонавантажувач», код ЄДРПОУ: 31148163.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України закріплені вимоги щодо змісту і форми заяви.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Норма ч.1 ст.139 ГПК України носить імперативний характер щодо того, що саме повинна містити заява про забезпечення позову.

Відповідно до положень ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Зазначена норма ГПК України узгоджується зі змістом принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році за змістом якої суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 646/6171/18, від 17.02.2021 у справі №760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).

Заява про забезпечення позову, в порушення вимог ч.1 ст. 139 ГПК не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Вказана норма ст. 140 Господарського процесуального кодексу України містить імперативні процесуальні приписи як для заявника щодо додержання вимог до форми та змісту заяви про забезпечення позову, так і для суду, який зобов`язаний повернути заяву у випадку недотримання вказаних вимог.

Враховуючи встановлені вище обставини та недотримання заявником вимог п.6 ч.1 ст. 139 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви за вх. № 3115/25 від 23.07.2025р. про забезпечення позову заявнику.

Суд звертає увагу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет» за вх. № 3115/25 від 23.07.2025р. про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Іванчук С.В.