Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 24.07.2025
Справа № 334/5914/25
Провадження № 2-а/334/95/25
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 липня 2025 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Фетісов М.В.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
представник позивача адвокат Вартанова Г.М. звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2367 від 16.05.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі статті 247 КУпАП.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що її належить залишити без руху, виходячи з такого.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Оспорювана позивачем постанова була ухвалена відповідачем 16.05.2025. Отже строк звернення до адміністративного суд з цим позовом сплив 26.05.2025.
Представник позивача у позовній заяві просила поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду. Обґрунтувала це тим, що позивач має наступні захворювання: хронічний вірусний гепатит С. Хронічний вірусний гепатит ОСОБА_2 психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю та опіоїдів. Він перебуває на обліку у закладі охорони здоров`я - ТОВ «ФУЛЛ ЛАЙФ» та як особа, що має розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю та опіоїдів, та має систематичні призначення та введення наркотичного препарату Mетадон. Договір на правничу допомогу з адвокатом було укладено з відповідачем тільки 17.07.2025 року. Вважає, що вказані обставини свідчать про поважність причини пропуску строку на оскарження постанови.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Такі висновки щодо поважності причин пропуску строку викладені у постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 320/3307/21, від 19.10.2021 у справі № 380/2968/20, від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19.
Згідно з частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна із сторін повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, поряд з тим обов`язок доказування поважності причин пропущення процесуального строку покладається саме на сторону позивача.
Суд не визнає захворювання позивача та систематичні призначення та введення йому наркотичного препарату поважними причинами для пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказані обставини існували і на час складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, при якому він був присутній. Вказане свідчить про те, що зазначені представником позивача обставини не унеможливлювали та не ускладнювали можливості позивачу звернутись до суду з цим позовом у визначений законом строк. Також ці обставини виникли задовго до строку, який пропущено позивачем.
Частинами першою, другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI)).
Абзацом 7 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлена ставка судового збору за подання фізичною особою до суду адміністративної позову немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
В частині п`ятій статті 4 Закону № 3674-VI зазначено, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028 гривень.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, за системного, цільового та граматичного тлумачення до законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином при зверненні до суду з позовною заявою позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Документи про сплату судового збору позивачем до позовної заяви не додані.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, що передбачено частиною першою статті 169 КАС України.
Керуючись статтями 123, 161, 169, 243, 248, 286 КАС України, суддя
постановив:
позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків шляхом зазначення інших підстави для поновлення строку, а також додання документу, який підтверджує сплату судового збору в сумі 605,60 гривень на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA828999980313131206000008512, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «Судовий збір за позовом_».
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Фетісов
The court decision No. 129057377, Dnipro District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Zaporizhzhia City) was adopted on 24.07.2025. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 334/5914/25. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: