Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08 липня 2025 року Справа № 903/402/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Мачульської Л.В.,
представників ПТП Ковельтепло: Ткачук А.А., Заікіна В.М.,
представників КП Ковельводоканал Ковельської міської ради: Хомич А.С., Балака О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Підприємства теплових мереж Ковельтепло
до відповідача: Комунального підприємства Ковельводоканал Ковельської міської ради
про зобов`язання укласти договір
та
зустрічним позовом Комунального підприємства Ковельводоканал Ковельської міської ради
до відповідача: Підприємства теплових мереж Ковельтепло
про визнання договору укладеним
встановив: позивач - ПТМ Ковельтепло звернувся до суду з позовом до КП Ковельводоканал Ковельської міської ради (відповідача), в якому просить визнати укладеним договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення в будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між Комунальним підприємством Ковельводоканал Ковельської міської ради (ЄДРПОУ 05500871) та підприємством теплових мереж Ковельтепло (ЄДРПОУ 30514446) в редакції типового договору, затвердженого Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019, викладеного в прохальній частині позовної заяви. Також просить стягнути з відповідача 3028грн. витрат по сплаті судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що КП Ковельводоканал Ковельської міської ради зобов`язане укладати зі споживачем за його пропозицією договір надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, складений згідно з типовим договором.
Ухвалою суду від 10.04.2025 постановлено відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
28.04.2025 від КП Ковельводоканал Ковельської міської ради надійшла зустрічна позовна заява, в якій підприємство просило:
- прийняти дану зустрічну позовну заяву КП Ковельводоканал до ПТМ Ковельтепло про визнання договору укладеним та об`єднати в одне провадження із первісною позовною заявою ПТМ Ковельтепло до КП Ковельводоканал про визнання договору укладеним у справі №903/402/25;
- відмовити ПТМ Ковельтепло у задоволенні позовних вимог у повному обсязі;
- визнати укладеним Договір №05-02-25 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 05.02.2025 року між Підприємством теплових мереж Ковельтепло (ЄРДПОУ 32439633) та Комунальним підприємством Ковельводоканал Ковельської міської ради (ЄРДПОУ 05500871), в редакції КП Ковельводоканал та Протоколу узгодження розбіжностей від 19.02.2025, викладеного в прохальній частині зустрічної позовної заяви.
Обгрунтовуючи зустрічний позов, позивач посилається на те, що подання ПТМ Ковельтепло позовної заяви щодо визнання укладеним Договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення в будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції Типового договору, затвердженого Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019, не є належним способом захисту свого порушеного права, оскільки ПТМ Ковельтепло не надав КП Ковельводоканал пряму пропозицію (оферту) укласти договір у редакції, запропонованій у прохальній частині своєї позовної заяви, а лише не погоджував пропозицію надану КП Ковельводоканал. КП Ковельводоканал був позбавлений можливості прийняти обґрунтоване рішення щодо прийняття або відхилення запропонованого варіанту договору.
КП Ковельводоканал вказує, що твердження ПТМ Ковельтепло, про те що КП Ковельводоканал примушує до укладення договору на вигідних йому умовах, є надуманим, не відповідає дійсності та не варте уваги суду. Запропонований КП Ковельводоканал договір не має ознак примусу, а у своїй суті не суперечить вимогам чинного законодавства України. Такий договір не створює для споживача жодних зобов`язань щодо дотримання умов, які б суперечили законам, підзаконним нормативним актам або іншим чинним нормативно-правовим актам.
Ухвалою суду від 30.04.2025 постановлено прийняти зустрічний позов та об`єднати його в одне провадження для спільного розгляду з первісним позовом у справі №903/402/25.
Ухвалою суду від 07.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження до 09.07.2025.
13.05.2025 представник ПТМ Ковельтепло надіслав на адресу суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№01-87/1759/25), в якому заперечив проти зустрічного позову та просив суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Зазначив, що відповідач за зустрічним позовом не вносив змін до договору, а лише привів та вказав на пункти, що мають відповідати умовам Типового договору з власником ( користувачем ) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого Постановою КМУ № 690. У разі, якщо певні вимоги містяться у нормативному акті, що є обов`язковим для сторін, підстави для їх дублювання шляхом включення в договір відсутні.
Викладення пунктів запропонованого договору в редакції позивача за зустрічним позовом не може вважатися уточненням, деталізацією або конкретизацією визначених умов саме конкретної норми Типового договору. А тому не погоджені пункти договору відповідачем за зустрічним позовом КП «Ковельводоканал» не відповідають редакції Типового договору. Також останнім не доведено, що викладення спірних пунктів в редакції проекту Договору, так і в протоколі узгодження розбіжностей до протоколу розбіжностей є конкретизацією змісту типового договору в розумінні ч. 4 ст. 179 ГК України.
Вважає, що за відсутності прямої вказівки закону щодо обов`язковості укладення спірних пунктів договору в редакції позивача за зустрічним позовом, недотримання останнім вимог законодавства щодо заборони відступати від змісту типового договору, а також відсутність доказів, що свідчили б про конкретизацію відповідачем змісту типового договору в розумінні ч. 4 ст. 179 ГК України, наявні підстави для задоволення первісних позовних вимог.
19.05.2025 представник КП Ковельводоканал Ковельської міської ради надіслав на адресу суду відповідь на відзив (вх.№01-87/2151/25), в якій заперечив щодо доводів ПТМ Ковельтепло, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву та зазначив, що позовні вимоги по зустрічному позову підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому вказав, що ПТМ «Ковельтепло», не надавши пропозиції договору у редакції Типового договору, затвердженого Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019, звернуся до суду, та проігнорував можливість врегулювання спору у досудовому порядку. Норми договору не суперечать нормам та вимогам законодавства України, не зобов`язують споживача на виконання будь яких умов, які б суперечили будь якому нормативно-правовому акту, а лише деталізує та конкретизує умови згідно Типового договору, затвердженого Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019.
Щодо додатків до Договору (у редакції КП «Ковельводоканал») звертає увагу, що ПТМ «Ковельтепло» не зазначав про виключення їх із умов договору як і у протоколі розбіжностей, так і у своєму листі №422 від 06.03.2025 (про незгоду із протоколом узгодження розбіжностей), тому заперечення щодо їх не варті уваги при розгляді справи, оскільки враховуючи вищевказане, ПТМ «Ковельтепло» не заперечувало щодо їх включення.
Вважає, що укладення договору між КП «Ковельводоканал» та ПТМ «Ковельтепло» у редакції Типового договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, не є обов`язковим, оскільки норми законодавства не містять імперативної норми щодо обов`язкового застосування саме цієї редакції договору для зазначених суб`єктів.
Ухвалою суду від 21.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 17.06.2025.
17.06.2025 у судовому засіданні за згодою представників сторін судом оголошено перерву до 08.07.2025.
У судовому засіданні 08 липня 2025 року представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
ПТМ «Ковельтепло» належить до комунальної власності і є основним в місті Ковелі виробником і надавачем послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, бюджетним установам та суб`єктам підприємницької діяльності.
Згідно с.9 Закону України «Про теплопостачання» одним із основних завдань державного управління у сфері теплопостачання визначено забезпечення надійності теплопостачання як одного з необхідних елементів безпеки людини.
Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства „Ковельводоканал є надавачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Ковелі та Ковельському районі. Власником підприємства є Ковельська міська рада, якій згідно ст.17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підпорядковане, підзвітне та підконтрольне КП «Ковельводоканал».
Під час здійснення своєї діяльності КП "Ковельводоканал" керується Законами України "Про питну воду та питне водопостачання", «Про житлово-комунальні послуги», "Правилами користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України", затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27 червня 2008 року № 190 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19 квітня 2021 року № 97), "Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення", постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85) та іншими нормативно-правовими актами України.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою визначені Законом України "Про питну воду та питне водопостачання".
Відповідно до ст.19 закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з, зокрема: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.
Споживачі питної води, послуг з питного водопостачання мають право на забезпечення питною водою, якість якої відповідає державним санітарним нормам і правилам, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання (стаття 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").
Статтею 2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогоюпунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.2 вище названого Закону, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно п.5 ч.1 ст.1, ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, по рядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч.1, п.п. 5, 6 ч.2 ст.6 названого Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з централізованого водопостачання суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водо постачання; послуг з централізованого водовідведення суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Судом встановлено, що 07.01.2025 за вихідним №11 КП «Ковельводоканал» на адресу ПТМ «Ковельтепло» надіслало лист-повідомлення, в якому зазначило, що у ПТМ «Ковельтепло» відсутній договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Рекомендувало самостійно припинити самовільне користування послугами централізованого водопостачання та водовідведення та звернутися до КП «Ковельводоканал» для укладення договору на 2025рік.
10.01.2025 у відповідь на вказаний лист ПТМ «Ковельтепло» направив КП «Ковельводоканал» листа за вих. №39 з пакетом документів для укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2025 рік.
17.01.2025 листом №40 КП «Ковельводоканал» надіслало ПТМ «Ковельтепло» супровідний лист із двома примірниками проекту договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення щодо об`єктів ПТМ «Ковельтепло».
Проекти договору були отримані ПТМ «Ковельтепло» 17.01.2025 за вх..№ 54/1-25.
ПТМ «Ковельтепло» розглянуло пропозицію КП «Ковельводоканал» по укладенню договору з проектом договору та 06 лютого 2025 року за вихідним № 269 направило КП «Ковельводоканал» один примірник підписаного Договору № 05-02-25 від 05.02.2025 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з протоколом розбіжностей до договору для подальшого оформлення.
Зазначені документи були отримані КП «Ковельводоканал» 06.02.2025.
21.02.2025 за вх. № 156/1-25 ПТМ «Ковельтепло» отримало лист від КП «Ковельводоканал», з якого вбачається, що останнім підписаний та повернутий один примірник протоколу розбіжностей до договору № 05-02-25 від 05.02.2025 з протоколом узгодження розбіжностей від 19.02.2025 до Договору.
06.03.2025 за вих. № 422 ПТМ «Ковельтепло» на адресу КП «Ковельводоканал» направило листа , в якому зазначено, що ПТМ « Ковельтепло» не погоджує та повертає Комунальному підприємству «Ковельводоканал» протоколи узгодження розбіжностей до Договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 05.02.2025 № 05-02-25 , а саме щодо: неприйняття підпункту 13 п. 30 Розділу Права і обов`язки сторін ; неприйняття по тексту підпунктів 15,16,17, 18 п. 30 Споживач зобов`язаний розділу Права і обов`язки сторін; розділ Права і обов`язки сторін по тексту п. 31 Виконавець має право підпункт 4 наполягаємо на викладенні в редакції Типового договору; розділ Відповідальність сторін за порушення умов договору пункт 36 по тексту, наполягаємо на викладенні в редакції затвердженого Типового договору; неприйняття та виключення пункту 38 Розділу Особливі умови; неприйняття та виключення пункту 42 Розділу Особливі умови; неприйняття пункту 51 розділу Прикінцеві положення «У разі припинення Виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідно до умов цього Договору, за наслідки відключення об`єкта водоспоживання від мереж водопостачання та/або водовідведення повну відповідальність несе Споживач»; неприйняття в Додатку 3 Акт розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін по об`єкту Володимирська, 85, 97а.
Також в листі було повідомлено, що у зв`язку з недосягненням згоди щодо умов Договору № 05-02-25 від 05.02.2025 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, для врегулювання розбіжностей до даного Договору, КП "Ковельводоканал» має право звернутися до господарського суду.
ПТМ «Ковельтепло» вказує, що протоколи узгодження були повернуті на адресу КП «Ковельводоканал», оскільки неврегульовані пункти суперечать Типовому договору та запропоновано звернутися до суду для врегулювання спірних пунктів договору.
26.03.2025 у відповідь на лист від 06.03.2025 КП «Ковельводоканал» надіслало ПТМ «Ковельтепло» лист, в якому вказало, що оскільки ПТМ «Ковельтепло» не погодило запропонований протокол узгодження розбіжностей до Договору № 05-02-25 від 05.02.2025, станом на сьогоднішній день даний Договір на об`єкти ПТМ «Ковельтепло» вважається неукладеним. Також зазначило, що КП «Ковельводоканал» рекомендує дотримуватися договірної дисципліни та припинити несанкціонований відбір води і у найкоротші терміни вжити всіх необхідних дій щодо підписання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення задля правомірного та законного споживання даних послуг та їх оплати.
02.04.2025 за вх.232/1-25 № ПТМ «Ковельтепло» отримало лист від 02.04.2025 № 117/02-02/2-25, з якого вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, проте відповідач вимагав здійснювати оплату згідно норм чинного законодавства.
Позивач за первісним позовом вважає, що сторони перебувають у фактичних договірних відносинах щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, виконавцем яких є КП «Ковельводоканал».
ПТМ «Ковельтепло» звертає увагу суду, що після отримання КП «Ковельводоканал» листа ПТМ «Ковельтепло» та повернення протоколів узгодження розбіжностей відповідач за первісним позовом не надає рахунки на оплату за водопостачання та водовідведення ПТМ «Ковельтепло» та примушує до укладення договору на вигідних умовах КП «Ковельводоканал».
Вважає, що дії КП «Ковельводоканал», як суб`єкта господарювання монополіста, є некоректними до примушування укладення договору на умовах, не передбачених Типовим договором. ПТМ «Ковельтепло» не відмовляється від укладення договору згідно Типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який відповідає умовам Типового договору, затвердженого постановою КМУ № 690 від 5 липня 2019 р, проте у діях КП «Ковельводоканал» вбачається здійснення тиску на підприємство.
Звертаючись до суду з первісним позовом просить суд визнати укладеним договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення в будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між Комунальним підприємством Ковельводоканал Ковельської міської ради та підприємством теплових мереж Ковельтепло в редакції типового договору, затвердженого Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019, викладеного в прохальній частині позовної заяви.
У свою чергу, КП Ковельводоканал Ковельської міської ради подав зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати укладеним Договір №05-02-25 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 05.02.2025 між Підприємством теплових мереж Ковельтепло та Комунальним підприємством Ковельводоканал Ковельської міської ради, в редакції КП Ковельводоканал та Протоколу узгодження розбіжностей від 19.02.2025, викладеного в прохальній частині зустрічної позовної заяви.
У 2024 році КП «Ковельводоканал» звертався до суду про визнання договору укладеним у 2024 році в редакції КП «Ковельводоканал». Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 у справі № 903/267/24, яке не оскаржувалося КП «Ковельводоканал» та набрало законної сили, у задоволенні позову КП «Ковельводоканал» Ковельської міської ради до ПТМ «Ковельтепло» про визнання договору, укладеним в редакції позивача було відмовлено.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Правовідносини з укладення господарських договорів у примусовому порядку за рішенням суду регулюється ст..187 ГК України та ст..648 ЦК України.
Згідно ст..184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами.
Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до ст.179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст..180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч.3 п.1 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пп..1, 5 п.3 ст. 20 Закону).
Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладанні відповідного договору споживачеві (частина 2 статті 13 Закону).
У частині 4 зазначеної вище статті Закону встановлено, що з пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору, складений згідно з типовим договором.
Статтею 646 ЦК України визначено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Стаття 187 ГК України встановлює, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Згідно ч.1 ст.630 ЦК України встановлено, що договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду.
Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 5 липня 2019 року затверджено "Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення". Ці правила визначають відносини між виконавцями послуг з водопостачання та водовідведення і споживачами. Також Правилами затверджена форма Типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
У пункті 6 даних Правил вказано, що надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання комунальних послуг з урахуванням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Статтею 642 ЦК України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку (ст..643 ЦК України).
Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу (ст.644 ЦК України).
У відповідності до ст.645 ЦК України якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов`язань. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов`язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням. Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію (ст.646 ЦК України).
Частиною 1 ст.648 ЦК України унормовано про те, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом (ст.649 ЦК України).
Відповідно до ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із тим, що сторони не досягли згоди щодо умов договору, договір на 2025 рік між КП «Ковельводоканал» та ПТМ «Ковельтепло» не було укладено.
На пропозицію КП «Ковельводоканал» щодо укладення договору у січні 2025 року ПТМ «Ковельтепло» надіслало контрагенту листа з пакетом документів для укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2025 рік.
У відповідь КП «Ковельводоканал» направив ПТМ «Ковельтепло» два примірника проекту з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення щодо об`єктів ПТМ «Ковельтепло».
ПТМ «Ковельтепло» розглянуло пропозицію КП «Ковельводоканал» по укладенню договору з проектом договору та направило КП «Ковельводоканал» один примірник підписаного Договору з протоколом розбіжностей до Договору для подальшого оформлення.
Не погодившись із умовами протоколу розбіжностей, запропонованих ПТМ «Ковельтепло», КП «Ковельводоканал», підписало та повернуло один примірник протоколу розбіжностей до Договору з протоколом узгодження розбіжностей від 19.02.2025.
06.03.2025 ПТМ «Ковельтепло» було не погоджено пропозиції КП «Ковельводоканал» та повернуто останньому протоколи узгодження розбіжностей до Договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 05.02.2025. Також запропоновано для врегулювання розбіжностей до даного Договору звернутися до господарського суду.
26.03.2025 КП «Ковельводоканал» надіслало ПТМ «Ковельтепло» листа, в якому вказало, що оскільки ПТМ «Ковельтепло» не погодило запропонований протокол узгодження розбіжностей до Договору, він вважається неукладеним.
02.04.2025 ПТМ «Ковельтепло» отримало лист КП «Ковельводоканал» від 02.04.2025 № 117/02-02/2-25, з якого вбачається, що оскільки сторони не дійшли згоди щодо підписання договору на 2025 рік і на даний час послуги водопостачання та водовідведення фактично надаються, КП «Ковельводоканал» вимагало здійснювати оплату за послуги згідно норм чинного законодавства.
Звертаючись з позовом до суду ПТМ «Ковельтепло» просить визнати укладеним договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення в будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між сторонами справи у редакції типового договору, затвердженого Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019.
Принцип свободи договору відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Проте, як встановлено судом та підтверджено КП «Ковельводоканал», ПТМ «Ковельтепло» не звертався до іншої сторони з пропозицією (офертою) про укладення договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення в будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення саме у редакції типового договору, затвердженого Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019, наданій до суду.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності волевиявлення КП «Ковельводоканал» щодо укладання договору у редакції типового договору, запропонованій ПТМ «Ковельтепло», так як КП «Ковельводоканал» така пропозиція не була зроблена.
Поряд із цим, КП «Ковельводоканал» також не надано суду доказів про надіслання ПТМ «Ковельтепло» пропозиції щодо укладення договору у запропонованій редакції, яка була подана ним до суду. ПТМ «Ковельтепло» надсилався договір з протоколом узгодження розбіжностей від 19.02.2025, однак редакція, яка була подана КП «Ковельводоканал» до суду у зустрічній позовній заяві (нова редакція) ПТМ «Ковельтепло» не надсилалася, тобто саме така пропозиція укласти договір ним також не була зроблена.
Таким чином сторонами по справі не було дотримано порядку укладення договору, передбаченого нормами Цивільного та Господарського кодексів України, який мав передувати зверненню до суду з позовом про визнання укладеним договору. З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відмову у первісному позові та відмову у зустрічному позові.
Відповідно із ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом - суд покладає на позивача за первісним позовом, за зустрічним позовом - суд покладає на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. У первісному позові Підприємства теплових мереж Ковельтепло до Комунального підприємства Ковельводоканал Ковельської міської ради про зобов`язання укласти договір - відмовити.
2. У зустрічному позові Комунального підприємства Ковельводоканал Ковельської міської ради до Підприємства теплових мереж Ковельтепло про визнання договору укладеним - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 18.07.2025.
СуддяО. Г. Слободян
The court decision No. 128952963, Commercial Court of Volyn Oblast was adopted on 08.07.2025. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 903/402/25. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: