Court ruling № 128918977, 17.07.2025, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 липня 2025 рокуСправа № 160/20249/25 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

11 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, щодо відмови в виплаті з 01 липня 2025 року пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити з 01.07.2025 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю III групи, з врахуванням раніше виплачених сум.

Разом з позовом позивач надіслала до суду заяву про відстрочення сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що позивач є особою з інвалідністю III групи з 08 квітня 2024 року, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 561437. На підставі цього статусу позивачу було призначено пенсію по інвалідності, яку вона отримувала до 01 липня цього року як єдине джерело існування.

Жодної іншої роботи за станом здоров`я позивач не має, а також не може працювати. Унші джерела існування, крім пенсії по інвалідності, відсутні.

Проте, з 1 липня 2025 року Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області виплату пенсії припинило, оскільки позивач не пройшла повторний огляд МСЕК у встановлений термін (01.03.2025). Станом на момент звернення до суду, позивач не має жодного жоходу - ані заробітної плати, ані пенсії, ані соціальної допомоги. Також не має нерухомого чи рухомого майна, яке можна було б реалізувати, або грошових заощаджень. Проживає одна, утримує себе самостійно. Інших членів родини, які могли б забезпечити або допомогти, у позивача немає.

Суд дослідив заяву позивача про звільнення від сплати судового збору та зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № R (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Питання судових витрат урегульовано главою 8 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1, 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ч.1 ст.8 Закону України Закон України Про судовий збір, де зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.11.2016 року по справі № К/800/18502/16, а саме: Аналіз наведених норм права свідчить про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою, зокрема, для звільнення від сплати судового збору. Таким чином, при визначенні майнового стану сторони, яка просить звільнити її від сплати судового збору, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування цієї обставини та ухвалює рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення або зменшення розміру сплати судового збору за подання цього позову до суду, суд виходить із того, що з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ Про судовий збір, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Надаючи оцінку клопотанню позивача та наданим доказам на підтвердження скрутного майнового стану позивача, суд вважає, що існують поважні підстави для відстрочення сплати судового збору за цією позовною заявою до ухвалення рішення по справі та клопотання підлягає задоволенню.

Адміністративний позов подано з додержанням вимог статей 122, 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначений спір підсудний адміністративному суду, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 257, ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 171, 174, 257, 260, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - до ухвалення судового рішення у справі №160/20249/25.

Відкрити провадження в адміністративній справі № 160/20249/25.

Справа розглядатиметься суддею Ніколайчук С.В. одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Витребувати від відповідача належним чином завірену копію пенсійної справи.

Запропонувати відповідачу у разі невизнання адміністративного позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову разом із доказами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів, з дня його отримання, а відповідач - заперечення протягом п`яти днів, з дня отримання відповіді.

Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Особи, які беруть участь у справі, або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.

Інформацію щодо розгляду даної справи її учасники можуть отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Ніколайчук