Decision № 128867310, 01.07.2025, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа №:755/15922/24

Провадження №: 2/755/534/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Онопрійчук Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: визнати за нею в порядку спадкування право власності на квартиру житловою площею 42.4 м. кв., загальною площею 65.8 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що квартира житловою площею 42.4 м. кв., загальною площею 65.8 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 в рівних долях по належить ОСОБА_2 (її свекру) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.06.2008, виданого Десятою Київською нотаріальною конторою та ОСОБА_3 (її чоловіку) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.06.2008, виданого Десятою Київською нотаріальною конторою. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . До спадкової маси після смерті її чоловіка входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Вказала, що у передбачений законом термін своєчасно звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а потім після сплину шестимісячного терміну із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру. Коли після смерті чоловіка звернулася для оформлення свідоцтва про право на спадщину на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 до Десятої Київської нотаріальної контори, була заведена спадкова справа 225/2022. Постановою про відмову у вчинені нотаріальних дій через те, що спадкоємицею надано правовстановлюючі документи лише на частку вказаної квартири належну померлому чоловікові - було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру та рекомендовано звернутися до суду за встановленням права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , її свекор, після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.06.2008 не зареєстрував своє право власності на квартири за адресою: АДРЕСА_1 в Київському міському Бюро технічної інвентаризації через те, що вже на момент отримання свідоцтва на право власності за законом на вказаної квартири вже тяжко хворів до своєї смерті і ледве пересувався по квартирі, а потім взагалі був прикутий до ліжка. Відповідно до Інформаційної довідки державного нотаріуса до першого кола спадкоємців належить лише вона - дружина померлого, інші спадкоємці відсутні. У вказаній квартирі були зареєстровані лише померлі її свекор та чоловік, тому інших осіб на котрих могло би впливати визнання за нею права власності в порядку спадкування на вказану квартири - немає. Вказала, що проживала у вказаній квартирі ще до моменту укладення шлюбу з ОСОБА_3 в 10.07.2014 та здійснювала необхідний догляд за свекром та чоловіком. Після смерті обох продовжує проживати в квартири, доглядати за нею та сплачувати комунальні послуги.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20.09.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

22.10.2024 до суду з Десятої Київської державної нотаріальної контори надійшов лист про розгляд справи у відсутність третьої особи та прийняття рішення згідно чинного законодавства.

28.10.2024 від представника відповідача Київської міської ради - Городок Б.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника.

09.12.2024 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано з Десятої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи № 69223690, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

10.01.2025 від Десятої Київської державної нотаріальної контори надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 255/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

24.01.2025 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Першій Криворізькій державній нотаріальній конторі належним чином засвідчені копії всіх документів, що стосуються заповіту ОСОБА_3 від 19.07.1985, зареєстрованого в нотаріальному реєстрі за № 2-3727; у Яблунівській сільській раді Баришівського району Київської області витребувано належним чином засвідчені копії всіх документів, що стосуються заповіту ОСОБА_2 від 06.03.1992, зареєстрованого реєстрі за № 12.

11.04.2025 до суду від Першої Криворізької державної нотаріальної контори надійшла належним чином засвідчена копія заповіту.

06.05.2025 до суду від Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області надійшла належним чином засвідчена копія заповіту від 06.03.1992 за №10.

Інших заяв по суті справи від сторін не надійшло.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14.05.2025 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.71).

Квартира АДРЕСА_2 належала на праві приватної власності ОСОБА_5 (а.с.75 об).

21.06.2008 ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 дружини ОСОБА_5 на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).

21.06.2008 ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_5 на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

Як убачається з матеріалів справи, 10.07.2014 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб, актовий запис № 1087 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 виданим Відділом реєстрації смерті у місті Києві (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.17).

Згідно відповіді Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 12.12.2006 по 18.11.2008, ОСОБА_3 був зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 з 23.01.1997 по 25.11.2021 (а.с.73 об.).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

В силу ч.ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами ч. 1 ст. 1269, ст. 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, у строк тривалістю шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

31.03.2022 ОСОБА_1 подала відповідну заяву про прийняття спадщини за законом, яка залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 65).

31.03.2022 Десятою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 225/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с. 64).

30.07.2024 державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори було видано постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Згідно листа Десятої київської державної нотаріальної контори від 28.05.2024 вих. № 1150/02-14, ОСОБА_1 була надана інформація про склад спадкоємців, де повідомлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 фактично прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до п.п. 4.14, 4.15, 4.16, 4.18. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 1297 Цивільного кодексу України, звернулася до Десятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину останній було відмовлено з посиланням на відсутність в матеріалах спадкової справи документів, які б підтверджували реєстрацію права власності на іншу частку квартири.

За нормою ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріуси наділені повноваженнями щодо вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно зі ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

За ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право власності на спадщину на нерухоме майно, тобто заміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язком, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Тобто, критерієм визнання спадкоємця присутнім є постійне проживання останнього в одному будинку або квартирі з померлим, про що потрібно надати відповідні докази.

Навіть якщо спадкоємець жодних дій для прийняття спадщини не здійснював або навіть не знав про сам факт її відкриття, він вважатиметься таким, що прийняв її в силу норми ч. 3 ст. 1268 ЦК. Їм необхідно лише звернутися до нотаріуса, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину. Законодавчо строк на оформлення спадщини не регламентований, так само як і прийняття спадщини без звернення до нотаріуса.

Таким чином, з викладеного вбачається, що померлий ОСОБА_3 фактично прийняв у спадщину частину квартири АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_2 , оскільки проживав та був зареєстрованим з померлим, однак не отримав свідоцтво про право на спадщину.

Тобто, до позивача, ОСОБА_1 , після смерті її чоловіка, в порядку спадкування за законом перейшло право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яке остання не змогла оформити у зв`язку з тим, що були відсутні документи, що підтверджували б реєстрацію права власності на квартири після смерті ОСОБА_2 . В той же час з матеріалів справи було встановлено, що ОСОБА_3 прийняв спадщину на частину квартири після смерті свого батька ОСОБА_2 .

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та задоволення позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Десята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 15, 328, 331, 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1261, 1267-1269, 1297 Цивільного кодексу України, ст.ст. 34, 67 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджено наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 № 282/20595, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 209, 210, 247, 265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36), третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ: 02883162, 02100, м. Київ, вул. Сергія Набоки, буд. 13/19) про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності, в порядку спадкування за закон після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з трьох кімнат жилих кімнат, загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею - 42,4 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 14.07.2025.

Суддя: