Decision № 128790952, 10.07.2025, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2025 року № 320/28869/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «К-А-Н» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного (нагляду) контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «К-А-Н» із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного (нагляду) контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 25.07.2023 № 014001.

Ухвалою від 16.11.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного рішення та порядку його прийняття.

Відповідачем за час розгляду справи не надано суду відзиву на позовну заяву або іншого документу, зі змісту якого було б можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2023 службовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області (Укртрансбезпеки) складено Акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 011614 відносно ПП «К-А-Н».

Зі змісту такого акту вбачається, що на думку відповідача, позивачем порушено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність у перевізника на момент проведення перевірки схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду.

25.06.2023 службовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області (Укртрансбезпеки) за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову № 014001, якою вирішено до ПП «К-А-Н» застосувати адміністративно- господарський штраф у розмірі 17 000, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі Закон №2344, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автобусний маршрут шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів;

автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

графік руху відомості про час і послідовність виконання рейсу;

пасажирські перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами;

розклад руху сукупність графіків руху автобусів за маршрутом.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтю 39 Закону №2344 визначені документи, на підставі яких здійснюються пасажирські перевезення.

Так, відповідно до частини першої статті 39 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно з частинами другою-третьою статті 39 Закону №2344 документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Частиною другою статті 40 Закону №2344 передбачено, що водій автобуса зобов`язаний, зокрема, мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

У статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 № 278, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за №408/17703, затверджений Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту (далі Порядок №278).

Згідно пунктів 1.3 Порядку №278 автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку №278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі Державтоінспекція).

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування з назв автостанцій, у разі їх відсутності з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Згідно з підпунктом 2.4.1 пункту 2.4 Порядку №278 розклад руху автобусів включає для міських та приміських маршрутів регулярних перевезень, що працюють у режимі маршрутного таксі:

- номер рейсу (маршруту);

- час відправлення автобуса з початкової зупинки, год. хв.;

- час прибуття на кінцеву зупинку, год. хв.

Згідно з пунктами 1, 3, та 4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;

Пунктом 5 Положення визначено, що Укртрансбезпека, зокрема, відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, відділ державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті має повноваження щодо здійснення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, перевірку документів на здійснення перевезень.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначено вище, спірна постанова була прийнята відповідачем на підставі висновків про здійснення позивачем перевезення пасажирів без документів, визначених ст. 39 Закону №2344 (схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду).

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на долучення до матеріалів справи розкладу руху, таблиці вартості проїзду та схеми маршруту при розгляді даної справи, оскільки вказане не свідчить про їх наявність у водія під час перевірки контролюючим органом.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «К-А-Н» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Гетьманська, будинок 8; код ЄДРПОУ 20608703) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного (нагляду) контролю у Київській області (03083, місто Київ, проспект Науки, будинок 57; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.