Decision № 128773209, 01.05.2025, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2025 р. м. Київ Справа №371/228/17

За позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області

4. Фермерського господарства «Миронівщина»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Відділ Держгеокадастру в Миронівському районі Київської області

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

4. Миронівська міська рада

5. ОСОБА_5

про визнання недійсними та скасування наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, наказів про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники учасників:

прокурор: Холоденко А.С.

від відповідача-1: Швачка В.Ю.

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

від відповідача-4: Швачка В.Ю.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: Горева К.С.

від третьої особи-3: Шпортило Я.І.

від третьої особи-4: не з`явився

від третьої особи-5: не з`явився

Обставини справи:

В лютому 2017 Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури (надалі прокурор) звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом в інтересах держави до ОСОБА_1 (далі відповідач-1), ОСОБА_2 (надалі відповідач-2) та Головного управління Держгеокадастру у Київській області (в процесі розгляду справи перейменовано в Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, надалі відповідач-3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Відділ Держгеокадастру в Миронівському районі Київської області (надалі третя особа-1) про визнання недійсними та скасування наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, наказів про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі (справа №371/228/17).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 22.08.2014 №10-4865/15-14-сг, від 21.08.2014 №10-4845/15-14-сг (якими ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок орієнтованою площею 111,9633 га на території Вікторівської сільської ради та орієнтованою площею 38,2492 га на території Олександрівської сільської ради Миронівського району Київської області), накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.10.2014 №10-8613/15-14-сг та від 21.10.2014 №10-8705/15-14-сг (якими затверджено проекти із землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок із кадастровими номерами 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006 в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності) та укладені на підставі цих наказів договори оренди від 17.11.2014 та договір суборенди від 29.12.2016 підлягають визнанню недійсними судом. Прокурор при цьому зазначав, що уповноважені особи Головного управління Держземагентства у Київській області не перевірили спроможність та намір ОСОБА_1 на створення фермерського господарства та провадження фермерської діяльності на вказаних земельних ділянках.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 13.03.2017 відкрито провадження у справі №371/228/17 за вказаним позовом прокурора.

В квітні 2017 ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою на вказану ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 13.03.2017 про відкриття провадження у справі №371/228/17.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.06.2017 вказану апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду у зв`язку із неусуненням апелянтом недоліків апеляційної скарги, а саме несплатою судового збору за апеляційну скаргу.

В серпні 2017 ОСОБА_2 звернулася до Апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою на вказану ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 13.03.2017 про відкриття провадження у справі №371/228/17.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17.10.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою ОСОБА_2 у зв`язку із неусуненням апелянтом недоліків апеляційної скарги, а саме несплатою судового збору за апеляційну скаргу.

В лютому 2018 ОСОБА_1 вдруге звернувся до Апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 13.03.2017 про відкриття провадження у справі №371/228/17.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13.03.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою ОСОБА_6

25.05.2018 та додатково 27.07.2022 прокурор подав до Миронівського районного суду Київської області заяву про уточнення позовних вимог, у якій виправив описки щодо цифри у кадастрових номерах земельних ділянок, яких стосується спір у цій справі.

В липні 2018 ОСОБА_1 втретє звернувся до Апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 13.03.2017 про відкриття провадження у справі №371/228/17.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26.07.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

У поданому до Миронівського районного суду Київської області відзиві від 06.09.2018 ОСОБА_1 проти позовних вимог у цій справі заперечив, пославшись на те, що останній створив 10.07.2017 Фермерське господарство «Миронівщина» та провадить фермерську діяльність на орендованих земельних ділянках.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 07.06.2019 позовну заяву прокурора у справі №371/228/17 залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 30.10.2019 за апеляційною скаргою прокурора скасовано ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 07.06.2019 про залишення позовної заяви без розгляду, справу №371/228/17 передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 30.09.2021 залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 на вказану постанову Київського апеляційного суду від 30.10.2019 у справі №371/228/17.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 28.06.2022 у справі №371/228/17 здійснено заміну учасника справи заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури його правонаступником керівником Обухівської окружної прокуратури (тут і далі прокурор) у зв`язку із припиненням діяльності Кагарлицької місцевої прокуратури та утворенням Обухівської окружної прокуратури, до територіальної юрисдикції якої входить Обухівський район.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 31.05.2023 закрито провадження у справі №371/228/17 з тих підстав, що справа підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства. Роз`яснено прокурору, що його позов в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ Держгеокадастру в Миронівському районі Київської області про визнання недійсними та скасування наказів та визнання недійсними договорів оренди землі відноситься до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 20.06.2023 справу №371/228/17 за клопотанням прокурора передано за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2023 справу №371/228/17 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання у справі на 07.09.2023, встановлено учасникам справи строки для реалізації їхніх процесуальних прав та обов`язків на стадії підготовчого провадження.

Підготовче засідання у справі судом протокольними ухвалами неодноразово відкладалось для надання учасникам справи можливості подати необхідні пояснення, докази тощо та через неможливість завершити в одному підготовчому засіданні розгляд усіх питань, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, також з інших причин (неявка сторін, направлення матеріалів справи до Київського апеляційного суду, залучення третіх осіб, залучення співвідповідача, продовження учасникам справи за їхнім клопотанням процесуального строку на вчинення процесуальної дії, оголошення повітряної тривоги тощо), а саме відкладалось на 05.10.2023, 26.10.2023, 30.11.2023, 22.02.2024, 07.03.2024, 28.03.2024, 18.04.2024, 02.05.2024, 23.05.2024, 27.06.2024, 25.07.2024, 05.09.2024, 26.09.2024 та 17.10.2024.

Про відкладення (призначення) підготовчих засідань учасники справи, які не з`являлись в підготовче засідання, повідомлялись ухвалами суду від 07.09.2023, від 05.10.2023, від 26.10.2023, від 29.01.2024, 07.03.2024, 28.03.2024, 18.04.2024, 02.05.2024, 13.05.2024, 23.05.2024, 27.06.2024, 25.07.2024, 05.09.2024 та 27.09.2024 відповідно.

01.09.2023 до Господарського суду Київської області від Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області (відповідач-3) надійшов відзив на позов, у якому відповідач-3 позов не визнав, пославшись на те, що останній не був зобов`язаний перевіряти спроможність ОСОБА_1 на ведення фермерського господарства. Також відповідач-3 послався на те, що спірні накази, правомірність яких є предметом розгляду у справі №371/228/17, є актами індивідуальної дії, що застосовуються одноразово і вже вичерпали свою дію фактом їх виконання, тому вже не можуть бути скасовані, а земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 знаходиться в архівному шарі, тобто не може бути предметом спору. Відповідач-3 у відзиві просив справу розглянути без участі представника відповідача-3.

07.09.2023 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області (відповідача-3), у якій прокурор з доводами відповідача-3 не погодився. Прокурор послався на те, що визнання недійсним актів органу державної влади, які суперечать законодавству, є належним способом захисту порушеного права, а уповноважені особи ГУ Держземагентства у Київській області при прийнятті спірних наказів не пересвідчились у спроможності ОСОБА_1 проводити на відведених йому земельних ділянках діяльність фермерського господарства. Також прокурор заперечив доводи відповідача-3 про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 знаходиться в архівному шарі, пославшись на те, що 19.02.2015 державну реєстрацію вказаної земельної ділянки площею 111,9633 га дійсно було скасовано у зв`язку з її поділом на дві земельні ділянки площею 62,42 га та 49,5432 га, однак рішенням Миронівського районного суду від 12.04.2021 у справі №371/1380/17 визнано незаконними дії державного реєстратора щодо скасування запису про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та зобов`язано поновити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

На стадії підготовчого провадження до Господарського суду Київської області надійшли заяви (клопотання) про залучення до участі у справі №371/228/17 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору від наступних осіб:

- 03.10.2023 суду надійшло клопотання від ОСОБА_3 (надалі третя особа-2). Необхідність залучення третьої особи у клопотанні обґрунтована тим, що ОСОБА_3 є учасником одних і тих самих спірних правовідносин, які досліджуються як у межах справи №371/228/17, яка розглядається Господарським судом Київської області, так і у межах справи №371/1202/23, а тому рішення у справі №371/228/17 стосується також прав та обов`язків ОСОБА_3 ;

- 29.11.2023 суду надійшло клопотання від ОСОБА_4 (надалі третя особа-3). Необхідність залучення третьої особи у клопотанні обґрунтована тим, що ОСОБА_4 є учасником одних і тих самих спірних правовідносин, які досліджуються як у межах справи №371/228/17, так і у межах справи №371/1202/23, а тому рішення у справі №371/228/17 стосується також прав та обов`язків ОСОБА_4 ;

- 22.02.2024 суду надійшла заява про вступ у справу як третьої особи від Фермерського господарства «Миронівщина». Необхідність залучення третьої особи у заяві обґрунтована тим, що ФГ «Миронівщина» створене ОСОБА_1 і також є учасником спірних правовідносин, які досліджуються у межах справи №371/228/17, як землекористувач.

- 03.09.2024 суду надійшло клопотання від Фермерського господарства «Миронівщина» про залучення до участі у справі №371/228/17 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, наступних осіб: Миронівської міської ради (надалі третя особа-4) та ОСОБА_5 (надалі третя особа-5). Необхідність залучення вказаних третіх осіб у клопотанні обґрунтована тим, що Миронівська міська рада та ОСОБА_5 є власниками земельних ділянок, що утворились за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 322980900:06:002:0003 шляхом її поділу, а тому рішення у даній справі може вплинути на їхні права.

05.10.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позову прокурора без розгляду, оскільки, як стверджував відповідач-1, у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави за цим позовом. 16.04.2024 відповідач-1 подав до Господарського суду Київської області нову редакцію клопотання про залишення позову прокурора без розгляду.

25.10.2023 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшли: заперечення на клопотання відповідача-1 про залишення позову прокурора без розгляду, заперечення на клопотання ОСОБА_3 про залучення останньої до участі у справі.

26.10.2023 до Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 та від ОСОБА_1 надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання.

30.11.2023 підготовче засідання у справі №371/228/17 не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи №371/228/17 до Київського апеляційного суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 22.01.2024 залишено без задоволення апеляційну скаргу відповідача-1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 20.06.2023 про передачу справи №371/228/17 за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Київської області, а вказану ухвалу місцевого суду від 20.06.2023 без змін.

Після повернення матеріалів справи №371/228/17 з Київського апеляційного суду, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2024 підготовче засідання у справі призначено на 22.02.2024.

20.02.2024 до Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 (відповідача-2) надійшов відзив на позов, у якому остання позов не визнала, пославшись на те, що 29.12.2016 між ОСОБА_2 в якості суборендаря та ОСОБА_1 в якості орендаря був укладений договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006. На виконання умов договору суборенди ОСОБА_2 10.04.2017 заснувала Фермерське господарство «Олександрівське-17», яке, як стверджував відповідач-2, набуло також права та обов`язки землекористувача-суборендаря спірної земельної ділянки. З цих підстав ОСОБА_2 (відповідач-2) у відзиві стверджувала, що вона є неналежним відповідачем у цьому спорі.

21.02.2024 та додатково 27.02.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову, яка в подальшому була відкликана прокурором у заяві від 04.03.2024 про зміну підстав позову, а тому судом у цій справі не розглядалась.

04.03.2024 та 25.03.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява про зміну підстав позову, у якій прокурор послався на те, що на момент отримання в оренду двох спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 вже реалізував право на отримання однієї земельної ділянки без проведення торгів, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 площею 44,6957 га строком на 21 рік на території Ємчиської сільської ради Миронівського району. У зв`язку з цим прокурор у заяві про зміну предмета позову послався на те, що ОСОБА_1 вже реалізував один раз право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності, а тому земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006 могли бути отримані ОСОБА_1 лише на конкурентних засадах через участь у торгах, однак такі засади не були дотримані, а одну із цих двох земельних ділянок, а саме з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 ОСОБА_1 передав в суборенду ОСОБА_2 і не мав намір використовувати для ведення фермерського господарства. В підготовчому засіданні 28.03.2024 протокольною ухвалою суду вказана заява прокурора про зміну підстав позову прийнята судом до розгляду.

16.04.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позову прокурора без розгляду, оскільки, як стверджував відповідач-1, у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави за цим позовом, беручи до уваги, що з 27.05.2020 спірні земельні ділянки є землями комунальної власності, розпорядником яких є Миронівська територіальна громада в особі Миронівської міської ради, однак прокурор у позові не зазначив відповідний орган (Миронівську міську раду), в інтересах якої подано позов у цій справі.

18.04.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшли письмові пояснення, у яких останній повторив свою правову позицію у справі.

В підготовчому засіданні 18.04.2024 протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду. Мотиви відмови судом у задоволенні вказаного клопотання відповідача-1 наведені нижче в тексті цього рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2024 залучено ОСОБА_3 (третя особа-2) та ОСОБА_4 (третя особа-3) до участі у справі №371/228/17 в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

23.05.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Фермерського господарства «Миронівщина» (надалі відповідач-4), яке ухвалою Господарського суду Київської області від 27.06.2024 задоволено залучено ФГ «Миронівщина» в якості відповідача-4 у справі.

13.06.2024 та 22.07.2024 від ОСОБА_4 , а також 26.06.2024 від ОСОБА_3 до Господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення, у яких ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили, що вважають позовні вимоги прокурора обґрунтованими, оскільки повторна передача спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 на позаконкурсній основі є незаконною.

15.07.2024 до Господарського суду Київської області від ФГ «Миронівщина» (відповідача-4) надійшов відзив на позов, у якому останнє позовні вимоги не визнало, пославшись на те, що: 1) між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 виник спір щодо прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 (справа №371/1969/15) внаслідок суперечливих дій ГУ Держземагенства у Київській області, яке через місяць після укладення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 цю ж земельну ділянку передало в оренду ОСОБА_7 своїм наказом від 30.12.2014 №15820/15-14-сг, а тому відповідач-4 вважає, що право оренди цієї земельної ділянки у ОСОБА_1 винило не з 17.10.2014, як стверджував прокурор, а лише з 19.09.2018 після ухвалення рішення у справі №371/1969/15 та реєстрації ОСОБА_1 права оренди вказаної земельної ділянки в реєстрі речових прав; сам наказ ГУ Держземагентства у Київській області від 17.10.20214 щодо передачі вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 ще не був правовстановлюючим документом, що підтверджував право оренди земельної ділянки ОСОБА_1 , а тому останній не вважає, що станом на 17.10.2014 він вже використав право на отримання земельної ділянки на позаконкурсних засадах; 2) між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 виник спір щодо прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980300:05:001:0010 (справи №910/26992/15 та №371/1606/16-ц) внаслідок суперечливих дій ГУ Держземагенства у Київській області, яке через місяць після укладення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 цю ж земельну ділянку передало в оренду ОСОБА_8 своїм наказом від 31.12.2014 №14652/15-14-сг, а тому відповідач-4 вважає, що право оренди цієї земельної ділянки у ОСОБА_1 винило лише з 06.07.2017 після реєстрації ОСОБА_1 права оренди вказаної земельної ділянки в реєстрі речових прав; 3) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 у відповідача-4 виникли перешкоди у можливості її фактичного використання на праві оренди, приймаючи до уваги, що 16.12.2014 наказом ГУ Держземагентства у Київській області №13772/15-14-сг було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду ОСОБА_9 . 19.02.2015 державним реєстратором були зареєстровані дві нові земельні ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 площею 62,42 га та з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га, що повністю накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, яку 17.11.2014 було передано в оренду ОСОБА_1 , і тому ОСОБА_1 вимушений відстоювати у різних інстанціях права орендаря на цю земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003; 4) пред`явлені прокурором вимоги про визнання недійсними та скасування наказів та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок є неналежним способом захисту права у спірних правовідносинах.

24.07.2024 та 03.09.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача-4 надійшли додаткові докази щодо обставин, викладених у відзиві відповідача-4.

31.07.2024 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-4, у якій прокурор повторив свою правову позицію про те, що ОСОБА_1 використав право на отримання земельної ділянки без проведення земельних торгів вперше 17.10.2014 на підставі наказу ГУ Держземагентства у Київській області №10-8607/15-14-сг від 17.10.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001, однак в подальшому ОСОБА_1 отримано ще 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006 в оренду для ведення фермерського господарства на неконкурентних засадах без проведення торгів, а обраний прокурором спосіб захисту порушеного права держави у цій справі є належним.

07.08.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача-4 надійшло заперечення на відповідь прокурора на відзив, у якому відповідач-4 повторив свою правову позицію про те, що ОСОБА_1 станом на 17.10.2014 ще не використав право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2024 залучено Миронівську міську раду (третя особа-4) та ОСОБА_5 (третя особа-5) до участі у справі №371/228/17 в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

В підготовче засідання 17.10.2024 з`явились прокурор, відповідач-1, відповідач-4, третя особа-2 та третя особа-3, не з`явились інші учасники справи, які про здійснення судом підготовчого провадження у цій справі були повідомлені неодноразово та про причини неявки в підготовчі засідання суд не повідомляли. За наслідками з`ясування в підготовчому засіданні 17.10.2024 позицій учасників справи про можливість закриття підготовчого провадження, протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2024. Про призначення справи до судового розгляду по суті тих учасників справи, які не з`явились в підготовче засідання, повідомлено ухвалою суду від 17.10.2024.

У зв`язку із перебуванням судді Третьякової О.О. у відрядженні 14.11.2024, ухвалою суду від 11.11.2024 судове засідання у справі було перепризначено з 14.11.2024 на 28.11.2024.

28.11.2024 судове засідання у справі №371/228/17 не відбулось у зв`язку з відсутністю в суді електропостачання та відсутністю можливості проводити технічну фіксацію судових засідань, ухвалою суду від 02.12.2024 судове засідання у справі було призначено на 19.12.2024.

У судове засідання 19.12.2024 з`явились прокурор, третя особа-2 та третя особа-3, не з`явились інші учасники справи, протокольною ухвалою судове засідання відкладалось на 16.01.2025. Про відкладення судового засідання тих учасників справи, які не з`явились, повідомлено ухвалою суду від 19.12.2024.

16.01.2025, 30.01.2025, 06.03.2025, 03.04.2025 та 24.04.2025 відбулись судові засідання з розгляду справи по суті, у яких взяли участь прокурор, відповідач-1, відповідач-4, третя особа-2 та третя особа-3 (в режимі відеоконференції), які надали пояснення по суті справи. Інші учасники справи в судові засідання не з`явились, протокольними ухвалами в судовому засіданні оголошувалась перерва (судове засідання відкладалось) відповідно на 30.01.2025 та 06.03.2025, 03.04.2025 та 24.04.2025. Про перерву в судовому засіданні тих учасників справи, які не з`являлись в судові засідання, повідомлено ухвалами суду відповідно від 16.01.2025, 30.01.2025, 06.03.2025 та 03.04.2025.

26.09.2024, 29.01.2025, 03.03.2025, 01.04.2025 та 14.04.2025 до Господарського суду Київської області від Миронівської міської ради (третя особа-4) надійшли заяви про проведення судового засідання без участі представника третьої особи-4.

17.04.2025 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшли додаткові письмові пояснення щодо предмета спору та обраного прокурором способу захисту права.

24.04.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-4 надійшли додаткові письмові пояснення разом із доказами того, що на момент вирішення судом спору у справі №371/228/17 договір суборенди від 29.12.2016 земельної ділянки з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 , який є предметом оспорювання прокурором у цій справі, є розірваним на підставі договору про розірвання від 08.05.2024 та речове право суборенди є припиненим 08.05.2024.

У судовому засіданні 24.04.2025 за наслідками з`ясування обставин, дослідження доказів та проведення судових дебатів суд у відповідності до ст.219 Господарського процесуального кодексу України оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення до 01.05.2025.

В судове засідання 01.05.2025 з`явились прокурор, відповідач-1, відповідач-4, третя особа-2 та третя особа-3 (в режимі відеоконференції) та судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких вони ґрунтуються, дослідивши пояснення учасників справи та оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

1.1. У періоді серпня-листопада 2014 Мілевським Олександром Ігоровичем (відповідачем 1) за його заявами на позаконкурсних засадах було отримано в оренду для ведення фермерського господарства щонайменше три земельні ділянки державної власності у межах Миронівського району Київської області, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 площею 44,6957 га (строк оренди 21 рік), земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 площею 111,9633 га (строк оренди 21 рік) та земельну ділянку з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 площею 38,2492 га (строк оренди 21 рік).

Із рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №810/587/17 за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень випливає, що ОСОБА_1 у вказаному періоді серпня-листопада 2014 було отримано в оренду для ведення фермерського господарства не три, а шість земельних ділянок. Проте у межах підстав позову у справі №371/228/17 прокурор свій позов обґрунтовує обставинами отримання ОСОБА_1 трьох земельних ділянок з кадастровими номерами 3222981800:01:005:0001, 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006. Оскільки суд розглядає справу у межах заявлених підстав позову, тому суд у межах цієї справи №371/228/17 не досліджує обставини отримання ОСОБА_1 в оренду інших земельних ділянок, крім вказаних трьох земельних ділянок з кадастровими номерами 3222981800:01:005:0001, 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006.

1.2. Обставини отримання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001:

Так, 21.08.2014, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , Головним управлінням Держземагентства у Київській області було видано наказ №10-4842/15-14-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» (т.8, ас.56 на звороті). Вказаним наказом ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 44,6957 га, що розташована на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 17.10.2014 №10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено Проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, передано ОСОБА_1 в оренду вказану земельну ділянку площею 44,6957 га (кадастровий номер 3222981800:01:005:0001) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, строком на 21 рік.

17.11.2014 між ОСОБА_1 в якості орендаря та Головним управлінням Держземагентства у Київській області в якості орендодавця було укладено договір оренди землі. За умовами вказаного договору оренди (пункти 1, 2 та 8) земельна ділянка з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 площею 44,6957 га передана в оренду ОСОБА_1 строком на 21 рік. Земельна ділянка була фактично передана ОСОБА_1 по акту приймання-передачі від 17.11.2014.

У грудні 2015 року між громадянином ОСОБА_7 та ОСОБА_1 виник спір щодо прав на земельну ділянка з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 (справа №371/1969/15-ц Кагарлицького районного суду Київської області за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного територіального управління юстиції Київської області та ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди землі). Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 14.05.2019 спір у справі №371/1969/15-ц вирішений на користь ОСОБА_1 .

19.09.2018 право оренди ОСОБА_1 як орендаря вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 площею 44,6957 га, що виникло на підставі договору оренди землі від 17.11.2014, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Степаненко А.В.

В подальшому, 22.01.2021 державним реєстратором була проведена державна реєстрація права комунальної власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 площею 44,6957 га за Миронівською міською радою на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 18.12.2020 та наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.12.2020 №16-ОТГ. Це підтверджується інформаційною довідкою від 02.02.2024 №364243191 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

1.3. Обставини отримання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 та подальшої її передачі в суборенду ОСОБА_2 :

Водночас, окрім отриманої в оренду для ведення фермерського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001, ОСОБА_1 були отримані в оренду для ведення фермерського господарства також земельні ділянки державної власності з кадастровими номерами 3222980300:02:001:0006 та 3222980900:06:002:0003.

Так, 21.08.2014, крім наказу від 21.08.2014 №10-4842/15-14-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» (перший наказ) (т.8, ас.56 на звороті), яким ОСОБА_1 вже було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення однієї земельної ділянки площею 44,6957 га на території Ємчиської сільської ради (кадастровий номер 3222981800:01:005:0001), Головним управлінням Держземагентства у Київській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 було видано також наказ №10-4845/15-14-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» (другий наказ) (т.1, а.с.30). Вказаним наказом ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення другої земельної ділянки, а саме земельної ділянки орієнтовною площею 38,2492 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Миронівського району Київської області, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 21.10.2014 №10-8705/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено Проект землеустрою щодо відведення вищевказаної другої земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Олександрівської сільської ради Миронівського району Київської області, передано ОСОБА_1 в оренду вказану земельну ділянку площею 38,2492 га (кадастровий номер 3222980300:02:001:0006) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, строком на 21 рік.

17.11.2014 між ОСОБА_1 в якості орендаря та Головним управлінням Держземагентства у Київській області в якості орендодавця було укладено договір оренди землі. За умовами вказаного договору оренди (пункти 1, 2 та 8) земельна ділянка з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 площею 38,2492 га передана в оренду ОСОБА_1 строком на 21 рік. Земельна ділянка була фактично передана ОСОБА_1 по акту приймання-передачі від 17.11.2014.

14.05.2015 право оренди ОСОБА_1 як орендаря вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 площею 38,2492 га, що виникло на підставі договору оренди землі від 17.11.2014, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Корнєєвою А.В.

В подальшому ОСОБА_1 (відповідач-1) вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 площею 38,2492 га передав в суборенду ОСОБА_2 (відповідачу-2) на підставі договору суборенди від 29.12.2016.

Так, 29.12.2016 між ОСОБА_1 в якості орендаря та ОСОБА_2 в якості суборендаря було укладено договір суборенди, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С.Ю. за реєстровим №1649, тут і далі договір суборенди. За умовами вказаного договору суборенди (пункти 1, 2 та 8) земельна ділянка з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 площею 38,2492 га була передана ОСОБА_1 в суборенду ОСОБА_2 на строк до 17.11.2035.

29.12.2016 право суборенди ОСОБА_2 як суборендаря вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 площею 38,2492 га, що виникло на підставі договору суборенди від 29.12.2016 №1649, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Деделюк С.Ю.

Після укладення вказаного договору суборенди від 29.12.2016 та вже після того, як в лютому 2017 прокурор звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом в інтересах держави до ОСОБА_1 ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Київській області у цій справі №371/228/17, в квітні 2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_10 було засноване Фермерське господарство «Олександрівське-17», про що ОСОБА_2 та ОСОБА_10 в якості засновників затвердили та підписали 05.04.2017 Статут Фермерського господарство «Олександрівське-17», який подали державному реєстратору Степаненко А.В. для проведення державної реєстрації створення Фермерського господарства «Олександрівське-17».

10.04.2017 державним реєстратором була проведена державна реєстрація створення Фермерського господарства «Олександрівське-17». Вказана обставина підтверджується описом від 11.04.2017 документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії, та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо проведення державної реєстрації ФГ «Олександрівське-17» (код доступу результату надання адміністративної послуги: 72131529616).

Відповідно до пункту 6.1 Статуту Фермерського господарства «Олександрівське-17» від 05.04.2017 (реєстраційний номер справи: 1_341_000947_01, код доступу результату надання адміністративної послуги: 72131529616) статутний капітал ФГ «Олександрівське-17» становить 2000,00 грн, в якому частка засновника ОСОБА_2 становить 1000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу, а частка засновника ОСОБА_10 становить також 1000,00 грн, що становить також 50% статутного капіталу.

Відомостей про передачу ОСОБА_2 права суборенди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 Фермерському господарству «Олександрівське-17» Статут ФГ «Олександрівське-17» не містить.

В подальшому, під час розгляду цієї справи №371/228/17 судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 достроково за взаємною згодою розірвали укладений між ними вказаний договір суборенди від 29.12.2016, про що ними було укладено договір від 08.05.2024 про розірвання договору суборенди, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С.Ю. за реєстровим №953 і на підставі якого державним реєстратором Деделюк С.Ю. 08.05.2024 була проведена державна реєстрація припинення права суборенди ОСОБА_2 на вказану земельної ділянки з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006.

Прокурор, відповідач-1 та відповідач-4 в ході розгляду справи №371/228/17 не заперечили обставину того, що договір суборенди від 29.12.2016 №1649 є розірваним з 08.05.2024 та що станом на момент вирішення спору у справі №371/228/17 у ОСОБА_2 відсутні права суборендаря на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, в т.ч. відсутнє станом на момент вирішення цього спору порушення (оспорювання, невизнання) самою ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, на захист якого прокурором було подано позов у цій справі №371/228/17.

1.4. Обставини отримання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та її поділу на декілька ділянок:

Так, 22.08.2014, крім наказів від 21.08.2014 №10-4842/15-14-сг та від 21.08.2014 №10-4845/15-14-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» (якими ОСОБА_1 вже було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення першої земельної ділянки площею 44,6957 га на території Ємчиської сільської ради, кадастровий номер 3222981800:01:005:0001, та другої земельної ділянки площею 38,2492 га на території Олександрівської сільської ради, кадастровий номер 3222980300:02:001:0006), Головним управлінням Держземагентства у Київській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 було видано також наказ №10-4865/15-14-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» (третій наказ) (т.8, а.с.55). Вказаним наказом ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення третьої земельної ділянки, а саме земельної ділянки орієнтовною площею 111,9633 га, що розташована на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 21.10.2014 №10-8613/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено Проект землеустрою щодо відведення вищевказаної третьої земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області, передано ОСОБА_1 в оренду вказану земельну ділянку площею 111,9633 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0003) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, строком на 21 рік.

17.11.2014 між ОСОБА_1 в якості орендаря та Головним управлінням Держземагентства у Київській області в якості орендодавця було укладено договір оренди землі. За умовами вказаного договору оренди (пункти 1, 2 та 8) земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 площею 111,9633 га передана в оренду ОСОБА_1 строком на 21 рік. Земельна ділянка була фактично передана ОСОБА_1 по акту приймання-передачі від 17.11.2014.

26.05.2015 право оренди ОСОБА_1 як орендаря вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 площею 111,9633 га, що виникло на підставі договору оренди землі від 17.11.2014, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Живагою О.С.

Разом з цим, наказом Головного управління Держземагентства у Київській області №10-13772/15-14-сг від 16.12.2014 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_9 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області, орієнтовний розмір 62,4000 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

19.02.2015 державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області Лисіковою Наталією Олексіївною зареєстровано дві нові земельні ділянки: земельну ділянку площею 62,4200 га, кадастровий номер 222980900:06:002:0008, та площею 49,5432 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0007, розташовані на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області. Вказані земельні ділянки були створені шляхом поділу земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007, яка утворилася внаслідок поділу земельної ділянки площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, в подальшому була поділена на земельні ділянки меншою площею, державна реєстрація вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відсутня. А саме земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області була поділена на земельні ділянки площею по 2 га, які в подальшому були надані фізичним особам у власність для ведення особистого селянського господарства.

Дані фактичні обставини поділу земельної ділянки площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 на декілька нових земельних ділянок, внаслідок чого у різноманітних судових інстанціях та правоохоронних органах ОСОБА_1 відстоює свій інтерес щодо вказаної земельної ділянки площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, а ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та інші особи їхній інтерес щодо земельних ділянок, які утворені за рахунок поділу цієї земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, учасниками справи №371/228/17 не заперечуються та підтверджуються також:

- рішенням Миронівського районного суду Київської області від 12.03.2023 у справі №371/1380/21, з якого вбачається оспорювання ОСОБА_1 дій державного кадастрового реєстратора Лисікової Н.О. щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003;

- наявністю у провадженні Миронівського районного суду Київської області також справи №371/1202/23 за позовом виконуючого обов`язки керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миронівської міської ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок.

1.5. Обставини утворення ОСОБА_1 Фермерського господарства «Миронівщина»:

Після того, як в лютому 2017 прокурор звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом в інтересах держави до ОСОБА_1 ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Київській області у цій справі №371/228/17, в липні 2017 ОСОБА_1 було засноване Фермерське господарство «Миронівщина», державна реєстрація створення якого проведена 10.07.2017. Вказана обставина підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.05.2024 щодо ФГ «Миронівщина».

Із пункту 8.4 Статуту Фермерського господарства «Миронівщина» в новій редакції 2024 року (затвердженого 27.02.2024) випливає, що право користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222981800:01:005:0001, 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006, яке виникло у ОСОБА_1 на підставі договорів оренди від 17.11.2024 із строком на 21 рік, ОСОБА_1 в якості члена Фермерського господарства «Миронівщина» передано Фермерському господарству «Миронівщина».

2. Звертаючись в лютому 2017 до суду з цим позовом в інтересах держави до відповідачів, прокурор у цьому позові, з урахуванням заяви від 01.03.2024 та від 22.03.2024 про зміну підстав позову, посилається на те, що до отримання в оренду спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 (відповідач-1) вже реалізував один раз право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001. Тому земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006 могли бути отримані ОСОБА_1 лише на конкурентних засадах через участь у торгах, однак такі засади не були дотримані, а земельну ділянку з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 ОСОБА_1 передав в суборенду ОСОБА_2 і не мав намір використовувати для ведення фермерського господарства.

Відповідачі проти позову заперечують з підстав, викладених у відзивах на позов.

Третя особа-2 та третя особа-3 позовні вимоги прокурора підтримують.

3. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки суду.

Надаючи правову оцінку вищевказаних обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі письмовими та електронними доказами, суд виходить з того, що відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини 2 та 3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1 та 2 ст.5 Господарського процесуального кодексу України).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ст.11 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України).

3.1. Щодо повноважень прокурора та доводів відповідача-1 про необхідність залишення позову без розгляду, оскільки, як стверджував відповідач-1, у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави за цим позовом, то суд враховує, що згідно з частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Отже, встановлена законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто визначений частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

У пункті 10.21 постанови від 20.06.2023 у справі №633/408/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим з відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема, безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи в публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України). Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі N 607/15052/16-ц (пункт 8.20).

Таким чином, процесуальний статус сторін у подібних спорах залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі.

У цій справі №371/228/17 прокурор зауважував, що порушення інтересів держави полягає в незаконності прийняття Головним управлінням Держземагентства у Київській області (яке у відповідності до постанови Кабінету Міністрів від 10.09.2014 №442 перетворене в Держгеокадастр із утворенням Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, яке в процесі розгляду справи перейменовано в Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області відповідач-3 у цій справі) наказів від 22.08.2014 №10-4865/15-14-сг, від 21.08.2014 №10-4845/15-14-сг (якими Мілевському О.І. надано дозвіл на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок) та наказів від 21.10.2014 №10-8613/15-14-сг та від 21.10.2014 №10-8705/15-14-сг (якими затверджено проекти із землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок із кадастровими номерами 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006 в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності) та незаконності укладених відповідачами на підставі цих наказів договорів оренди від 17.11.2014 та договору суборенди від 29.12.2016.

Отже, прокурор у позові у справі №371/228/17 обґрунтовано зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області не може бути одночасно позивачем і відповідачем за даним позовом, тому прокурор пред`явив позов в інтересах держави як позивач.

Щодо доводів відповідача-1 про те, що на підставі Закону України від 28.04.2021 №1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (далі Закон № 1423) з 27.05.2021 власником спірних земельних ділянок є Миронівська територіальна громада в особі Миронівської міської ради, однак прокурор не звертався до Миронівської міської ради як компетентного органу у спірних правовідносинах, то суд зауважує, що вказані доводи відповідача-1 є хибними. Відповідачем-1 у цих доводах не враховано, що позов у цій справі №371/228/17 був пред`явлений прокурором ще в лютому 2017 і станом на момент пред`явлення цього позову Миронівська територіальна громада в особі Миронівської міської ради не була власником спірних земельних ділянок і відповідно Миронівська міська рада не була компетентним органом у спірних правовідносинах, тому у прокурора і не було підстав для звернення до Миронівської міської ради перед поданням цього позову в лютому 2017.

Відповідно до ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Також суд зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача під час розгляду справи в суді.

Отже, прокурор дотримався процесуального закону, чинного на час подання позову, а доводи відповідача-1 про необхідність, перед поданням в лютому 2017 позову у цій справі, звернення прокурора до Миронівської міської ради з повідомленням про виявлення порушення земельного законодавства є хибними.

Крім того, відповідно до обставин цієї справи державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 площею 44,6957 га за Миронівською міською радою була проведена лише 22.01.2021, а державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 площею 38,2492 га за Миронівською міською радою не проводилась. Так, відповідно до інформаційної довідки від 15.07.2024 №386934091 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 державна реєстрація права комунальної власності на вказану земельну ділянку не проведена, власником цієї земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказана держава в особі Головного управління Держземагентства у Київській області.

Стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 також відсутні докази державної реєстрації права комунальної власності на цю земельну ділянку.

Водночас, підпунктом 58 п. 4 розділу І вказаного Закону №1423-IX внесено зміни до розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, зокрема, доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених законом. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Однак докази проведення державної реєстрації припинення права державної власності та виникнення права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та земельну ділянку з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 за Миронівською міською радою відсутні.

Крім того, суд не може не відмітити неодноразову суперечливу поведінку відповідача-1 в питанні здійснення судом провадження у цій справі, беручи до уваги, що відповідач-1 неодноразово змінював свою правову позицію в питанні можливості розгляду цієї справи судами:

-так, в апеляційній скарзі відповідача-1 від 07.04.2017 на ухвалу Миронівського районного суду від 13.03.2017 про відкриття провадження у справі відповідач-1 посилався на те, що цей спір є публічно-правовим і тому не підвідомчий Миронівському районному суду;

-після того, як ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 07.06.2019 позовну заяву прокурора у цій справі було залишено без розгляду з підстав неусунення прокурором недоліків позовної заяви у вигляді недоплати судового збору, але в подальшому вказану ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 07.06.2019 було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 30.10.2019 у справі, відповідач-1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, з якої вбачається, що відповідач-1 вважав правильним залишення позову без розгляду у цій справі саме з підстав неусунення прокурором недоліків позовної заяви у вигляді недоплати судового збору, а не з підстав відсутності у прокурора повноважень для представництва інтересів держави у цій справі;

-в поданому до господарського суду 05.10.2023 клопотанні про залишення позову без розгляду відповідач-1 посилався на те, що компетентним органом у спірних правовідносинах, до якого прокурор повинен був звернутись з повідомленням про виявленням порушення земельного законодавства перед поданням в лютому 2017 позову у цій справі, є ГУ Держгеокадастру у Київській області. Однак у поданому до господарського суду 16.04.2024 клопотанні про залишення позову без розгляду відповідач-1 посилався на те, що таким компетентним органом у спірних правовідносинах є не ГУ Держгеокадастру у Київській області, а Миронівська міська рада.

В будь-якому разі, вирішуючи питання щодо повноважень прокурора, суд дійшов висновку про те, що прокурор обґрунтував підстави для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, в яких прокурор стверджує про порушення відповідачами конкурентних засад передачі в оренду земельних ділянок, що перебували у державній власності на момент їх передачі, для ведення фермерського господарства.

3.2. Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

При цьому, порядок набуття права користування земельною ділянкою державної та комунальної власності чітко регламентовано земельним законодавством.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (абзац перший частини першої, частина 2 статті 116 Земельного кодексу України із змінами та доповненнями станом на момент виникнення спірних правовідносин в серпні-листопаді 2014, надалі ЗК України).

Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (частина 2 ст. 127 ЗК України).

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті (частина перша статті 134 ЗК України).

При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Згідно зі ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результат аукціону.

Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Зазначена норма кореспондується зі ст. 124 Земельного кодексу України, якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц та від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, вказала, що виходячи зі змісту статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності одного виду громадянин, зокрема для ведення фермерського господарства, може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №908/1445/20, від 07.06.2023 у справі №922/3737/19, від 14.03.2023 у справі №922/1974/19, від 07.03.2023 у справі № 922/3108/19, від 05.02.2025 у справі №917/1476/23.

3.3. Разом, з цим відповідно до обставин цієї справи №371/228/17 станом на 17.10.2014 ОСОБА_1 вже було реалізовано право на отримання на неконкурентних засадах земельної ділянки для ведення фермерського господарства, а саме щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001.

Так, 21.08.2014, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , Головним управлінням Держземагентства у Київській області було видано наказ №10-4842/15-14-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою». Вказаним наказом №10-4842/15-14-сг ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 44,6957 га, що розташована на території Ємчиської сільської ради Миронівського району, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.

Відповідно до обставин справи, дата та номер цього наказу ГУ Держземагентства у Київській області (від 21.08.2014 №10-4842/15-14-сг) щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 44,6957 га на території Ємчиської сільської ради (кадастровий номер 3222981800:01:005:0001) передують даті та номеру подальших наказів ГУ Держземагентства у Київській області, якими ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення також земельної ділянки орієнтовною площею 38,2492 га з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, що розташована на території Олександрівської сільської ради Миронівського району (наказ від 21.08.2014 №10-4845/15-14-сг) та дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення також земельної ділянки орієнтовною площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, що розташована на території Вікторівської сільської ради Миронівського району (наказ від 22.08.2014 №10-4865/15-14-сг).

В подальшому відповідно до обставин справи наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 17.10.2014 №10-8607/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено Проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Ємчиської сільської ради Миронівського району Київської області, передано ОСОБА_1 в оренду вказану земельну ділянку площею 44,6957 га (кадастровий номер 3222981800:01:005:0001) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, строком на 21 рік.

17.11.2014 між ОСОБА_1 в якості орендаря та Головним управлінням Держземагентства у Київській області в якості орендодавця було укладено договір оренди землі. За умовами вказаного договору оренди (пункти 1, 2 та 8) земельна ділянка з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 площею 44,6957 га передана в оренду ОСОБА_1 строком на 21 рік.

Отже, станом на 17.10.2014 ОСОБА_1 вже реалізував своє право на отримання один раз на неконкурентних засадах земельної ділянки для ведення фермерського господарства, а саме щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001, беручи до уваги, що наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 17.10.2014 №10-8607/15-14-сг було передано ОСОБА_1 в оренду вказану земельну ділянку площею 44,6957 га з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, строком на 21 рік.

Доводи відповідача-4 про те, що заяви на отримання земельних ділянок з кадастровими номерами 3222981800:01:005:0001, 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006 були подані ОСОБА_1 в один і той самий день і акти прийому-передачі від 17.11.2014 усіх цих трьох земельних ділянок в оренду були підписані також в один і тому неможливо визначити, яка саме із трьох земельних ділянок була отримана ОСОБА_1 в оренду першою, не спростовують той факт, що ОСОБА_1 не міг реалізовувати більше одного разу право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства на неконкурентних засадах.

Доводи відповідача-4 про те, що у грудні 2015 року між громадянином ОСОБА_7 та ОСОБА_1 виник спір щодо прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 (справа №371/1969/15-ц Кагарлицького районного суду Київської області) не спростовують той факт, що ОСОБА_1 станом на 17.10.2014 реалізував своє право на отримання один раз на неконкурентних засадах земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001.

Доводи відповідача-4 про те, що договір оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 був укладений лише 17.11.2014 і тільки 17.11.2014 був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки між орендарем та орендодавцем, не спростовують висновок суду про те, що ОСОБА_1 станом на 17.10.2014 реалізував своє право на отримання один раз на неконкурентних засадах земельної ділянки, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001, беручи до уваги, що 21.08.2014 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням Держземагентства у Київській області було видано наказ №10-4842/15-14-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 17.10.2014 №10-8607/15-14-сг було передано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001. Тобто у ОСОБА_1 на підставі його заяви та вказаних наказів ГУ Держземагентства у Київській області від 21.08.2014 №10-4842/15-14-сг та від 17.10.2014 №10-8607/15-14-сг виникли легітимні очікування на отримання вперше в оренду на неконкурентних засадах однієї земельної ділянки для ведення фермерського господарства, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001, а сама процедура фактичного отримання ОСОБА_1 земельної ділянки була завершена укладенням договору оренди від 17.11.2014 та підписанням акта прийому-передачі від 17.11.2014.

Наказ ГУ Держземагентства у Київській області від 21.08.2014 №10-4842/15-14-сг (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001) є самим раннім (першим) за датою та нумерацією.

Тобто станом на 17.10.2014 ОСОБА_1 використав своє право на отримання в оренду однієї земельної ділянки на неконкурентних засадах за його заявою, враховуючи наявність станом на 17.10.2014 вказаних наказів ГУ Держземагентства у Київській області від 21.08.2014 №10-4842/15-14-сг та від 17.10.2014 №10-8607/15-14-сг, які не були скасовані та не визнавались недійсними, а також враховуючи те, що і сам ОСОБА_1 не відмовлявся від договору оренди землі від 17.11.2014 та не повертав земельну ділянку з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 орендодавцю.

3.4. Відповідно до частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 922/1832/19 зазначено: якщо існує зловживання громадянином такими пільговими умовами, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування повинен не допустити надання йому земельної ділянки на пільговій (позаконкурентній) основі, однак якщо і орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування не перешкоджає такому зловживанню, то ці особи (громадянин та відповідний орган) створюють незаконні передумови для отримання громадянином земельної ділянки на пільговій (позаконкурентній) основі, а правочин, укладений за наслідками таких діянь, спрямований на отримання земельної ділянки без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, то він відповідно до частин першої та другої статті 228 ЦК України є нікчемним.

За таких обставин, за висновком суду, оскільки спірні договори оренди земельних ділянок площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та площею 38,2492 га з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, які за відсутності для цього підстави, визначеної в частині другій статті 134 ЗК України, укладені 17.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській та ОСОБА_1 без дотримання конкурентних засад, тобто спрямовані на незаконне заволодіння земельними ділянками державної (комунальної) власності, вони порушують публічний порядок та згідно з частинами першою та другою статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 Цивільного кодексу України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Отже, у разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора в частині вимог про визнання недійсними спірних договорів оренди земельних ділянок площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та площею 38,2492 га з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, які укладені 17.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській та ОСОБА_1 , задоволенню не підлягають, оскільки такі правочини є нікчемними в силу положень частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України.

3.5. Щодо вимог прокурора в частині вимог про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Київській області від 22.08.2014 №10-4865/15-14-сг та від 21.08.2014 №10-4845/15-14-сг про надання ОСОБА_1 дозволів на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду орієнтованою площею 111,9633 га та орієнтованою площею 38,2492 га, а також наказів від 21.10.2014 №10-8613/15-14-сг та від 21.10.2014 №10-8705/15-14-сг, якими затверджено проекти із землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок із кадастровими номерами 3222980900:06:002:0003 та 3222980300:02:001:0006 в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, то суд зазначає, що вимога про визнання наказів ГУ Держземагентства незаконними та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призводить до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (п.148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі 359/3373/16-ц).

Разом з тим позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (див. пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 року у справі № 910/1809/18 та від 05.10.2022 у справі №922/1830/19).

Вимоги про застосування наслідків виконання нікчемного правочину або витребування майна від особи, яка є останнім його набувачем, у цій справі не заявлені.

Так само, не є ефективним способом захисту вимога про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки площею 38,2492 га з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, який укладений 29.12.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , беручи до уваги, що на момент розгляду спору сам договір суборенди від 29.12.2016 є розірваним і відсутні порушені, невизнані чи оспорювані самою ОСОБА_2 як суборендарем права на вказану земельну ділянку. Тобто задоволення такої вимоги про визнання недійсним договору суборенди не призведе до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою та відновлення порушеного права.

Обрання неналежного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Отже, суд відмовляє в цій частині вимог прокурора через неналежний спосіб захисту порушеного права.

3.6. Доводи ОСОБА_2 (відповідача-2) про те, що остання є неналежним відповідачем у справі, в той час як належним відповідачем є Фермерське господарство «Олександрівське-17», яке, як стверджував відповідач-2, набуло також права та обов`язки землекористувача-суборендаря спірної земельної ділянки, суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про фермерські господарства», надалі - Закон №973-IV, землі фермерського господарства можуть складатися із, зокрема, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно зі статтею 19 Закону №973-IV до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону №973-IV майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.

З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 927/79/19.

Водночас, відповідачем-2 не надано належних доказів передачі ним як членом фермерського господарства права суборенди земельної ділянки площею 38,2492 га з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, яке виникло на підставі укладеного 29.12.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору суборенди від 29.12.2016, Фермерському господарству «Олександрівське-17».

Так, відповідно до пункту 6.1 Статуту Фермерського господарства «Олександрівське-17» від 05.04.2017 статутний капітал ФГ «Олександрівське-17» становить 2000,00 грн, в якому частка засновника ОСОБА_2 становить 1000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу. Відомостей про передачу ОСОБА_2 права суборенди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 Фермерському господарству «Олександрівське-17» Статут ФГ «Олександрівське-17» не містить.

Крім того, оскільки сам договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, який укладений 17.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 і на підставі якого укладений договір суборенди від 29.12.2016, є нікчемним, то і у самої ОСОБА_2 не виникло право суборенди вказаної земельної ділянки і відповідно таке право не могло бути передано ОСОБА_2 Фермерському господарству «Олександрівське-17».

У зв`язку з цим доводи відповідача-2 є неспроможними, та, крім того, не спростовують висновків суду про нікчемність договорів оренди земельних ділянок площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та площею 38,2492 га з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, які укладені 17.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській та ОСОБА_1 .

3.7. Доводи відповідача-4 про виникнення у ОСОБА_1 перешкод у фактичному користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001 та земельною ділянкою з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, не спростовують той факт, що ОСОБА_1 станом на 17.10.2014 реалізував своє право на отримання один раз на неконкурентних засадах земельної ділянки для ведення фермерського господарства, а саме щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222981800:01:005:0001, а тому отримання ним в подальшому земельних ділянок площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та площею 38,2492 га з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006 могли вчинятись лише на конкурентних засадах через участь у торгах, однак такі засади не були дотримані.

3.8. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)". Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

У справі «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

4. Висновки суду:

Отже, суд дійшов висновку про відмову в позові прокурора через неналежний спосіб захисту порушеного права. Водночас суд констатує, що спірні договори оренди земельних ділянок площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та площею 38,2492 га з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, які укладені 17.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 , є нікчемними в силу положень частин першої та другої статті 228 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з відмовою в позові сплачений прокуратурою судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишається за прокуратурою і не підлягає відшкодуванню за рахунок протилежної сторони.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області та Фермерського господарства «Миронівщина» про:

- визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Київській області від 22.08.2014 №10-4865/15-14-сг та від 21.08.2014 №10-4845/15-14-сг про надання ОСОБА_1 дозволів на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розташованих на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області орієнтованою площею 111,9633 га та Олександрівської сільської ради Миронівського району Київської області орієнтованою площею 38,2492 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства;

- визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.10.2014 №10-8613/15-14-сг та від 21.10.2014 №10-8705/15-14-сг, якими затверджено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 , розташованих на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області площею 111,9633 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0003), з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, та на території Олександрівської сільської ради Миронівського району Київської області площею 38,2492 га (кадастровий номер 3222980300:02:001:0006), з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності;

- визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та площею 38,2492 га з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, які укладені 17.11.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Київській області (м.Київ, вул.Серпова, буд.3/14, код ЄДРПОУ 38760797) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки площею 38,2492 га з кадастровим номером 3222980300:02:001:0006, який укладений 29.12.2016 між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

2. Судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 13121,00 грн залишити на Київській обласній прокуратурі.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2025.

Суддя О.О. Третьякова