Decision № 128767062, 10.07.2025, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2025 року Справа№200/1534/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Пенсійний фонд України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії-

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Пенсійний фонд України, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність щодо неврахування Рішення КСУ № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018(746/15) від 21.01.2020 при розгляді заяви про призначення пенсії;

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 27.11.2024 № 057050011833;

зобов`язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 17.02.2021.

Позивач зазначила, що рішення відповідача, яким їй відмовлено в призначенні пенсії з підстав недосягнення віку та недостатності пільгового стажу, прийнято із порушенням чинного законодавства та є протиправним. Згідно з наведеним у позові під час вирішення питання про призначення пенсії відповідач мав застосовувати положення Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XI з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року відповідно до яких вік призначення пенсії на пільгових умовах (Список № 2) становить 50 років, а не положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV.

В обґрунтування вимог про призначення пенсії з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, позивач послалася на п. 14-6.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким визначено особливості призначення пенсії на період воєнного стану та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким встановлено зупинення строків звернення за наданням адміністративної послуги на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, у відзиві на позов зауважив на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та відсутності підстав для їх задоволення. За змістом відзиву право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону, мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Третьою особою без самостійних вимог на предмет спору будь-яких пояснень на позов не надано.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.11.2024 звернулася через ВЕБ портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.

Заяву позивача про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності опрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області, що є відповідачем у справі.

Рішенням від 27.12.2024 № 057050011833 (реєстраційний номер 3129/03-16 від 27.01.2025) позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з не настанням пенсійного віку (55 років). Згідно з рішенням пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закону №1058) (Список №2), становить 55 років. Вік заявника 53 роки 9 місяців. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058 (Список №2), становить 25 років. Необхідний пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058 (Список №2), становить 10 років. Під час опрацювання заяви позивача визначено, що страховий стаж становить 32 роки 7 місяців 2 дні, пільговий стаж по списку №2 17 років 2 місяці 6 днів.

Згідно з розрахунком стажу до пільгового стажу роботи за Списком № 2 позивача включено періоди роботи з 01.01.2000 по 06.05.2009 (9 років 4 місяці 6 днів) та з 01.05.2014 по 28.02.2022 (7 років 10 місяців).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ(далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі Закон №1058-IV).

За правилами п. 2Прикінцевих положень Закону №1058-IV від 09.07.2003в редакції чинній до 01.01.2018, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: серед іншого, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цьогоЗаконув разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченихЗаконом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом б статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом б статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років та збільшено тривалість страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 20 років до 25 років.

03.10.2017 Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, пункт 2 частини другої статті 114 якого визначає: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Разом з цим, Законом №2148-VIII, викладено у новій редакції пункт 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, згідно з яким "пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону".

Крім цього, в силу спеціальної вказівки у Законі №2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Рішенням Конституційного суду № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення), наведені положення Закону № 1788-ХІІ втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).

Конституційний Суд України в рішенні у справі 1-р/2020 зазначив, що зміни, внесені до ст. 13 Закону № 1788 Законом № 213-VIII вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію, стаття 13,частина другастатті 14,пункти „б-„гстатті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом№ 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечатьчастині першійстатті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

У пункті третьому резолютивної частини рішення КСУ від 23.01.2020 № 1-р/2020 встановлений порядок виконання цього Рішення шляхом застосування положеньЗакону № 1788-XIIв редакції до внесення змінЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIIIдля осіб, які працювали до 01.04.2015 (набрання чинностіЗаконом № 213-VIII) на посадах, визначених у вказаних нормах.

Відповідно до ст. 45 Закону України № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Пунктом 1частини 1 цієї статті встановлено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пунктом 14-6.2. Прикінцевих положень Закону № 1058 встановлено, що тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбаченийчастиною першоюстатті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24.02.2022, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Рішенням відповідача від 27.12.2024 відмовлено позивачу у призначенні пенсії через недосягнення нею віку 55 років згідно з п. 2 частини другої ст. 114 Закону України № 1058, що відповідно до вимог статті 114 Закону №1058-IV унеможливлює призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та недостатності пільгового стажу.

Під час надання оцінки відмови в призначенні пенсії з підстав недосягнення позивачем віку 55 років суд виходить із такого.

З 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 регламентувались одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції Закону № 213-VIII та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII. Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020" у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII".

Отже, з 23.01.2020 правила призначення пенсій за Списком №2 регламентуються одночасно пунктом «б» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІу редакції до внесення змін Законом №213-VIII та пунктом 2 частини другої статті 114Закону №1788-ХІІ у редакції Закону №2148-VIII.

Відносно позивача правила вказаних нормативних положень містять розбіжність у величині показника вікового цензу, що є однією з умов призначення пенсії жінкам за Списком №2, який становить 50 років за пунктом «б» частини першої статті13 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та 55 років за пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1788-ХІ І у редакції Закону №2148-VIII.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своєму рішенні від 21.04.2021 у зразковій справі №360/3611/20, яке підтримане постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021, посилаючись на правову позицію Великої палати Верховного суду в постанові у справі 520/15025/16 а під час вирішення справи з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на підставах, що визначені одночасно положеннями п. 2 частини другої ст. 114 Закону № 1058 та п. «б ст. 13 закону № 1788, застосував до спірних правовідносин у справі положення п. «б» ст. 13 Закону № 1788, як такі що містять більш сприятливі умови призначення пенсії особі.

В рішенні у зразковій справі № 360/3611/20 Велика палата Верховного суду зазначила, що суперечність положень Законів України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV в частині врегулювання питань призначення пенсій на пільгових умовах, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України).

Велика палата Верховного суду в межах зразкової справи № 360/3611/20 дійшла висновку про те, що в такому випадку підлягають застосуванню саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, положення яких є найбільш сприятливим для особи, а не Закону № 1058-ІV.

В рішенні у зразковій справі судом визначені обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач - особа, яка звернулась до Пенсійного фонду за призначенням пенсії після 23.01.2020 з підстав, визначених статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення;

на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років;

набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення;

б) відповідачем є орган Пенсійного фонду України, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.

При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки обставини справи № 200/1534/25 стосуються призначення пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 50 років відповідають визначеним у зразковій справі обставинам, суд визначає як безпідставні доводи відповідача про недосягнення позивачем віку призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії з підстав недосягнення нею віку призначення пенсії протиправною.

При цьому, суд виходить із того, що вплив на права позивача має прийняте відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії, скасуванням якого забезпечується захист порушеного права позивача у сфері пенсійного забезпечення , з огляду на що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності через неврахування Рішення КСУ № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018(746/15) від 21.01.2020 під час розгляду заяви про призначення пенсії, не підлягають задоволенню.

При вирішенні вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - 17.02.2021 суд виходить із такого.

За загальним правилом, що встановлено ст. 45 Закону України № 1058 пенсія за віком призначається з дня звернення особи та може бути призначеною з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку у разі звернення особи за призначенням пенсії не пізніше 3 місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Із врахуванням пункту 14-6.2 Прикінцевих положень Закону № 1058 у період воєнного стану пенсію за віком може бути призначено особам, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку у разі, якщо передбаченийчастиною першоюстатті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24.02.2022.

При цьому, підпунктом 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг, визначених законом. Карантинні обмеження діяли на час оголошення воєнного стану

Погоджуючись з твердженням позивача про віднесення призначення пенсії до різновиду адміністративних послуг, суд вважає підпункт 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 530-IX від 17.03.2020 таким, що не може бути застосований у спірних правовідносинах, оскільки в ст. 45 Закону № 1058 не визначені строки звернення за призначенням пенсії, а визначено умову, за дотримання якої пенсію може бути призначено з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку. Законом № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не змінювалися умови, за дотримання яких особі може бути призначено пенсію з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, а тому відсутні підстави для призначення позивачу пенсії з дня, наступного за днем настання пенсійного віку згідно з положеннями ст. 45 та п. 14-6.2 Прикінцевих положень Закону № 1058. Таким чином, позивачу має бути призначено пенсію за загальним правилом з дня звернення із заявою про призначення пенсії.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 цієї статті встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з наявними в матеріалах справи документами судові витрати складаються з витрат на сплату судового збору розміром 968,96грн за квитанцією від 03.03.2025 № 8860-8415-4822-7147. Враховуючи те, що спір виник через неправильні дії відповідача суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в повному обсязі.

На підставі викладеного, положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, третя особа - Пенсійний фонд України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії 27.11.2024 № 057050011833,

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду в Донецькій області призначити позивачу пенсію з 21.11.2024.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) - адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач) - юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ пл. Соборна, 3 ЄДРПОУ 13486010

Пенсійний фонд України (третя особа без самостійних вимог на предмет спору) - адреса01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 9, ЄДРПОУ 00035323)

Суддя А.С. Михайлик