Decision № 128702421, 07.07.2025, Odesa District Administrative Court

Справа № 640/15225/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №640/15225/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) за результатом якого позивач просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) які полягають у застосуванні п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні із 29.01.2020 в редакції, яка втратила чинність згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із 29.01.2020 грошове забезпечення з відрахуванням раніше виплачених сум відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше виплачених сум допомогу на оздоровлення передбачену ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше виплачених сум одноразову грошову допомогу при звільненні передбачену ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунком місячного грошового забезпечення, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та з 03.02.2020 його звільнено з військової служби у запас. Із наданих відповідачем документів щодо грошового забезпечення, позивачем встановлено, що під час проходження військової служби та при звільненні, нарахування йому грошового забезпечення здійснено у розмірі меншому ніж законодавчо визначено. Вказані обставини зумовили звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунку та виплату грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі, однак відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку. Позивач зазначив, що відповідачем визначено розмір його посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.. Однак, відповідачем безпідставно не враховано те, що 29.01.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Отже, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 відновлено дію редакції п. 4 Постанови № 704. На переконання позивача, розмір його посадового окладу та окладу за військовим званням після вищезазначеного судового рішення повинен був визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Позивач вважає, що неправильне визначення відповідачем його посадового окладу та окладу за військовими звання призвело до виплати позивачу допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні у занижених розмірах, оскільки такі виплачуються у визначеному законом розмірі з місячного грошового забезпечення. З вищенаведених підстав, позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року позовну заяву - повернуто.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 згадану ухвалу скасовано, справу направлено на продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог шляхом викладення позовних вимог пп. 2, 3, 4 у наступній редакції:

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із 29.01.2020 грошове забезпечення з відрахуванням раніше виплачених сум відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше виплачених сум допомогу на оздоровлення передбачену ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше виплачених сум одноразову грошову допомогу при звільненні передбачену ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунком місячного грошового забезпечення, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог.

Відповідно до абзацу 1 та 4 пункту 2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

У відповідності до «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, адміністративна справа № 640/32725/20 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року справу №640/15225/21 було прийнято до провадження; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву та заперечення у яких зазначив, що позов позивача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Заперечення мотивує тим, що дійсно постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Проте, Кабінетом Міністрів України жодних змін у п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 не внесено та не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням для діючих військовослужбовців усіх силових структур, у тому числі Адміністрації ДПС України. Звернув увагу на те, що відповідач при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючим військовослужбовцям та у подальшому для перерахунку пенсій окрім правової норми, яка встановлена п. 4 постанови №704 також керується спеціальним законодавством, зокрема наказами МВС України від 25.06.2018 № 558.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 23.01.2020 № 61-OC полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас у зв`язку із скороченням штатів та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 03.02.2020 № 21-ОС ОСОБА_1 із 03.02.2020 виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

14.09.2020 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) скеровано адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 про отримання, зокрема:

копії особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 );

документального підтвердження доведення до ОСОБА_1 сум належних виплат та утримань у зв`язку із звільненням з військової служби;

інформації про нараховане та фактично виплачене (утримане) грошове забезпечення ОСОБА_1 (із зазначенням виду, суми та складу грошового забезпечення, одноразові виплати) та дати його виплати при звільненні з військової служби.

Позивач зазначає, що із наданих на адвокатські запити документів з питань грошового забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що останньому як під час проходження військової служби, так і при звільненні нарахування грошово забезпечення здійснювалося у меншому ніж законодавчо визначеному розміру.

ОСОБА_1 вважає, що саме з 29.01.2020 він має право на перерахунок його посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також, ОСОБА_1 вважає, що неправильне визначення відповідачем його посадового окладу та окладу за військовим званням призвело до виплати йому у занижених розмірах допомоги на оздоровлення, передбаченої ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки вказані одноразові виплати виплачуються у визначеному законом розмірі місячного грошового забезпечення.

З огляду на те, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 його посадовий оклад та оклад за військовим званням, а також одноразові виплати у меншому розмірі, останній звернувся до суду з цим позовом з метою поновлення порушених прав.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини друга і третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24.02.2018.

Зокрема, Постановою № 103 внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, з 24.02.2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Разом з тим, Постановою № 103 не було внесено зміни у додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Так, у Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 зазначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Державної прикордонної служби України» від 02.03.2018 № 169, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2018 за №318/31770 затверджено схему тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, його територіального органу, органів охорони державного кордону та Управління інформації.

Відповідно до п.7 Розділу І «Схеми тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України», за посадою начальник відділу, на якій проходив військову службу ОСОБА_1 , встановлено 35 тарифний розряд та тарифний коефіцієнт 3,76.

Із огляду на особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 2020 роки із вересня 2018 року за займаною посадою йому встановлено посадовий оклад у розмірі 6630,00 грн. (1762 грн. прожитковий мінімум на 01.01.2018 Х 3,76 тарифний коефіцієнт = 6625,12 грн.) та з серпня 2019 оклад за військовим званням «полковник» (у зв`язку з присвоєнням чергового військового звання, наказ від 19.08.2019 №855-ОС) у розмірі 1480,00 грн. (1762 грн. прожитковий мінімум на 01.01.2018 Х 0,84 тарифний коефіцієнт = 1480,08 грн.).

Відповідно до приміток до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 у разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З наведених підстав розмір посадового окладу ОСОБА_1 становив 6630,00 грн та оклад за військовим званням становив 1480, 00 грн., оскільки відповідачем відповідно до приміток до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 відкинуто цифри до 4,99 (копійки).

Отже з наведеного слідує, що Західне регіональне управління під час визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 керувалося пунктом 4 Постанови №704 в редакції Постановив № 103, тобто після внесення змін.

В той же час, ОСОБА_1 вважає, що відповідачем безпідставно обчислено з 29.01.2020 розмір його посадовий оклад та оклад за військовим званням з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

ОСОБА_1 вважає, що з 29.01.2020 розмір його посадового окладу та окладу за військовим званням повинен визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, тобто у редакції пункту 4 Постанови №704 в редакції до внесення змін Постановою № 103.

Отже, у даному випадку є спірним питання щодо визначення розрахункової величини, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, а саме у редакції пункту 4 Постанови №704 до внесення змін Постановою №103 чи після внесення змін.

Суд надаючи оцінку вищезазначеним доводам сторін зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 4 Постанови №704 (в редакції чинній до внесення змін Постановою №103) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 Постанови № 103 від 21.02.2018 внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

29.01.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" внесені зміни.

28.10.2020 постановою Кабінету Міністрів України від № 1038 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644 і від 30.08.2017 № 704» (набрала чинності 03.11.2020) внесено зміни до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, відповідно до яких примітки до Додатку викладено у новій редакції: «Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень».

Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

А тому, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Аналогічні правові висновки щодо дії Постанови № 704 у попередній редакції із огляду на скасування судовим рішенням внесених змін висловлено Верховним Судом у постанові від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, яка залишена без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.

З вищенаведених підстав, суд відхиляє доводи відповідача про те, що після скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Кабінетом Міністрів України жодних змін у п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 не внесено та не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням для діючих військовослужбовців усіх силових структур, у тому числі Адміністрації ДПС України.

Суд зазначає, що законодавством не передбачено необхідності прийняття будь-яких додаткових рішень (внесення змін), у разі скасування окремих норм права у судовому порядку, оскільки у разі скасування внесених змін діє попередня редакціям цих норм.

Разом з тим, згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідна положення» Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Існування у даному випадку правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ та пунктом 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, вирішується на користь положень Закону як акта права вищої юридичної сили.

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою ніж приписи пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для обчислення його розміру посадового окладу та окладу за військовим званням із використанням розрахункової величини мінімальної заробітної плати.

Суд враховує, висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

У даному випадку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 відновлено редакцію п. 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, однак мінімальна заробітна плата не може застосовуватися як розрахункова величина відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача в частині наявності у нього права на визначення розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням у розмірі не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, необхідно звернути увагу на те, що з 29.01.2020 пункт 4 Постанови № 704 в первинній редакції від 01.03.2018 містить також норму, згідно з якою розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Суд наголошує, що 29.01.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 було скасовано зміни внесені до Постанови № 704, саме в частині, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, з 29.01.2020 розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями жодним чином не могли визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, оскільки вказані зміни були скасовані у судовому порядку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 від 29.01.20201.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно, без законних на те підстав, керувався положеннями пункту 4 Постанови №704 у редакції Постанови №103.

На переконання суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) під час визначення ОСОБА_1 розміру посадового окладу та окладу за військовим званням повинно було застосовувати з 29.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року відповідно до первинної редакції пункту 4 Постанови №704 від 30.08.2017.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, з 29.01.2020 є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений Законом станом на 01 січня календарного року.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в первинній редакції в частині не визначення з 29.01.2020 посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Щодо вимоги позивача зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із 29.01.2020 грошове забезпечення з відрахуванням раніше виплачених сум відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, суд виходив з наступного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, згідно з якою правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, виплату провести з урахуванням раніше виплачених сум.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Отже з наведеного слідує, що допомога на оздоровлення, передбачена ч.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплачується у визначеному законом розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З огляду на те, що допомога на оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні виплачується у визначеному законом розмірі місячного грошового забезпечення, до складу якого входить посадовий оклад та оклад за військовим званням, який ОСОБА_1 розраховано без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, тому суд дійшов висновку, що вищезазначені вимоги позивача є похідними та підлягають частковому задоволенню, а саме зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, передбаченої ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України не підлягають розподілу, оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в первинній редакції в частині не визначення з 29.01.2020 посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення з 29.01.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, виплату провести з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) допомоги на оздоровлення, передбаченої ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко