Court ruling № 128666743, 07.07.2025, Vinnytsia District Administrative Court

УХВАЛА

м. Вінниця

07 липня 2025 р. Справа № 120/1883/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши поданий звіт в порядку положень ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024, позовну заяву задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.01.2024 № 025250005559 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника та протокольне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 22.01.2024 № 025250005559 про призначення пенсії утриманцю ОСОБА_2 у зв`язку з втратою годувальника на підставі ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 та призначити з 11.01.2024 пенсію утриманцю ОСОБА_2 у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_3 у розмірі 70% її суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.

Позивач 06.03.2025 подав заяву про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення від 15.07.2024, оскільки станом на момент звернення до суду вказане рішення залишається невиконаним.

Ухвалою від 13.03.2025 суд постановив розгляд заяви позивача здійснювати в порядку письмового провадження. Відповідачу суд надав строк для подання відзиву.

Ухвалою від 27.03.2025 заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 120/1883/24 задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до 07.04.2025 подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 120/1883/24.

Надалі відповідач подав звіт та вказав, що на виконання рішення суду Головним управлінням призначено з 11.01.2024 пенсію утриманцю ОСОБА_2 , у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_3 у розмірі 70% її суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.

Водночас, відповідно до статті 37 Закону №3723, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Станом на січень 2024 року прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність склав 2361 грн, тому пенсія по втраті годувальника виплачуватиметься в максимальному розмірі 23610 грн.

Відтак, розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника після виконання рішення суду з 11.01.2024 року склав 23610,00 грн.

Донараховані кошти в сумі 181312,55 грн за період з 01.01.2024 по 31.03.2025 включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України.

Відповідач вказав, що заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач подав свої заперечення щодо звіту відповідача та просив відмовити у прийнятті звіту.

Надаючи оцінку звіту про виконання рішення від 15.07.2024, суд виходить із таких мотивів.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до положень частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.

Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності із приписами мотивувальної та резолютивної частин рішення суду).

Статтею 382 КАС, у свою чергу, передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (ч. 1 ст. 382-3 КАС України).

Оцінюючи повноту виконання рішення від 15.07.2024, суд враховує таке.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI).

За положеннями статті 2 Закону № 3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи").

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII до статті 37 Закону №3723 були внесені зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, обмеження пенсії десятьма розмірами прожиткових мінімумів, установлених для осіб, що втратили працездатність встановлені Законом № 3668 та Законом № 3723, які на момент виникнення спірних правовідносин були чинними та підлягають застосуванню.

Відтак, на час призначення ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону № 3723 розмір пенсії обмежувався максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки, станом на січень 2024 року прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність склав 2361,00 грн, тому пенсія по втраті годувальника виплачується позивачу в максимальному розмірі 23610,00 грн.

Також, відповідач вказав, що донараховані кошти в сумі 181312,55 грн за період з 01.01.2024 по 31.03.2025 включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України.

Вказана заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд зауважує, що відповідно до статтей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Фонду виділених з Держаного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, а повідомлені Управлінням обставини свідчать про необхідність дотримання певних процедурних дій з метою реалізації виконання судового рішення в повному обсязі.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 року у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 року у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 року у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 року у справі № 821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем виконано рішення у повному обсязі, у зв`язку із чим суд приймає поданий звіт про виконання рішення суду від 15.07.2024 у справі №120/1883/24.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.04.2025 (вх. № 22467/25) про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2024 в адміністративній справі № 120/1883/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повну ухвалу складено 07.07.2025.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна