Decision № 1285404, 27.12.2007, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 2/412

27.12.07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нивки”

до Закритого акціонерного товариства „Дніпровський ринок”

про визнання права власності та усунення перешкод у реалізації

права власності

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Коваль О.Л. –за довір.

від відповідача Янчук А.В. –за довір.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Нивки” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Дніпровський ринок” (далі - відповідач) про визнання права власності на нежилу будівлю під літ. „Д” загальною площею 21,40 кв. м., розташовану в м. Києві по вул. М. Раскової, 3, зобов’язання відповідача звільнити вищезазначену нежилу будівлю та не чинити позивачу перешкод у реалізації останнім свого права власності.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, стверджуючи те, що саме відповідач є власником нерухомого майна, а не позивач, просив позивачу у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна, на підставі якого відповідачу за актом приймання-передачі від 15 січня 2007 року було передано в оренду нежилу будівлю під літ. „Д” загальною площею 18,00 кв. м., розташовану в м. Києві по вул. М. Раскової, 3 (надалі –„об’єкт оренди”) для його використання відповідачем за цільовим призначенням.

В п. 2.3. договору оренди сторони зазначили, що об’єкт оренди повинен використовуватись відповідачем за цільовим призначенням і відповідач не має права поліпшувати об’єкт оренди без письмової згоди позивача.

Наприкінці вересня 2007 року позивачу стало відомо, що відповідач, всупереч умовам договору оренди, здійснив поліпшення об’єкта оренди без заздалегідь отриманої на те від позивача письмової згоди, внаслідок чого позивачем 02 жовтня 2007 року було направлено відповідачу письмове повідомлення, у якому зазначалось, що договір оренди з 31 жовтня 2007 року вважається розірваним, а строк оренди об’єкта оренди –таким, що закінчився. У зв’язку з цим, позивач просив відповідача з’явитись 31 жовтня 2007 року на 12:00 за адресою місцезнаходження об’єкта оренди для підписання акту здачі-приймання, за яким повернути об’єкт оренди позивачу.

Договір оренди був розірваний позивачем в односторонньому порядку на підставі п. 8.3. договору оренди, в якому передбачено, що у випадку порушення будь-якою стороною умов договору оренди інша сторона вправі в односторонньому порядку його розірвати шляхом направлення стороні, що порушила договір, повідомлення про це не менш ніж за 5 (п’ять) календарних днів, що передують вказаній у повідомленні даті, з якої договір оренди вважається розірваним.

15 жовтня 2007 року відповідач адресував позивачу лист, яким повідомив, що поверне позивачу об’єкт оренди у разі, якщо позивач компенсує відповідачу витрати, понесені останнім в результаті поліпшення об’єкта оренди. У листі відповідач зазначив, що з 31 жовтня 2007 року він вважатиме себе власником об’єкта оренди, якщо позивач у вказаний у листі строк не компенсує відповідачу понесені останнім витрати на поліпшення об’єкта оренди.

В судовому засіданні розмір витрат, понесених на поліпшення об’єкта оренди, відповідач підтвердити не зміг, так само як і не зміг підтвердити отримання від позивача письмової згоди на здійснення поліпшення об’єкта оренди.

Внаслідок здійснених відповідачем поліпшень змінилась загальна площа об’єкта оренди, що позивачем документально підтверджено.

Згідно п. 3.4. договору у випадку безпідставного ухилення відповідачем від підписання акту здачі-приймання, об’єкт оренди вважається повернутим у день, наступний за днем припинення дії (розірвання) договору оренди.

Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України, п. 3.7. договору оренди власником нової речі, створеної орендарем в результаті зробленого без згоди орендодавця поліпшення об’єкта оренди, є орендодавець, який вправі вимагати від орендаря по закінченню строку оренди або після дострокового припинення дії договору оренди передачу такої речі без компенсації орендарю витрат, понесених останнім у зв’язку із здійсненням поліпшення об’єкта оренди.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент вирішення спору письмова згода на поліпшення об’єкта оренди позивачем відповідачу не надавалась.

Заперечення відповідача проти позовних вимог господарським судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі заперечення не обґрунтовані, документально не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.

За вказаних вище обставин, позовні вимоги позивача господарським судом визнаються правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в установленому розмірі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 41, 124 Конституції України, ст.ст. 321, 391, 392, 526, 778 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 33, 46, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Нивки” (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 47; ідентифікаційний код: 31926931) право власності на нежилу будівлю під літ. „Д” загальною площею 21,40 кв. м., розташовану в м. Києві по вул. М. Раскової, 3.

3. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство „Дніпровський ринок” (02218, м. Київ, бульвар Перова, 19; ідентифікаційний код: 25197883) негайно звільнити нежилу будівлю під літ. „Д” загальною площею 21,40 кв. м., розташовану в м. Києві по вул. М. Раскової, 3, та не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю „Нивки” (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 47; ідентифікаційний код: 31926931) перешкод у реалізації ним свого права власності на вказану вище нежилу будівлю.

4. Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Дніпровський ринок” (02218, м. Київ, бульвар Перова, 19; ідентифікаційний код: 25197883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нивки” (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 47; ідентифікаційний код: 31926931) державне мито у розмірі 170,00 (сто сімдесят) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 (сто вісімнадцять) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.О.Домнічева