Decision № 128348246, 24.06.2025, Bilopillia District Court of Sumy Oblast

Справа № 573/1013/25

Номер провадження 2/573/322/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

( з а о ч н е )

24 червня 2025 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Замченко А.О.,

з участю секретаря Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

29.05.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому вказує, що 11.03.2024 між ТОВ «Макс Кредит» і відповідачкою укладено договір кредитної лінії №00-9667325, на підставі якого остання отримала кредит у сумі 6500 грн строком на 360 календарних днів. Згідно з укладеним 21.10.2024 ТОВ «Макс Кредит» договором факторингу ТОВ «ФК» ЕЙС» набуло право вимоги до боржників ТОВ «Макс Кредит», у тому числі й до ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №00-9667325.

Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим станом на 15.05.2025 у неї утворилася заборгованість у розмірі 21117 грн 85 коп., з яких: 7150 грн заборгованість по тілу кредиту, 13967 грн 85 коп. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму боргу, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 02.06.2025 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» - Поляков О.В. не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 6, 40).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання остання відсутня, інформації щодосвоєї адресисуду ненадала,а томувідповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена їй належним чином (а. с. 34, 41).

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала, за згодою позивача було проведено заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 11.03.2024 між ТОВ «Макс Кредит» і ОСОБА_1 у режимі онлайн укладено договір кредитної лінії №00-9667325, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 6500 грн, на строк 360 календарних днів, на строк до 06.03.2025, з періодичною сплатою процентів за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії та сплатою одноразової комісії в розмір 10% від суми кредиту, що складає 650 грн (а. с. 10 зв. - 15).

У цей же день ОСОБА_1 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту продукту «Смарт», який є невід`ємним додатком до договору (а. с.15 зв. - 17).

Відповідно до п. 2.8 договору кредитодавець зобов`язується надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 11.03.2024. Сума кредиту перераховується кредитодавцем у сумі 6500 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно з п. 1.1, 1.4, 1.4, 4.3.1 кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип процентної ставки фіксована, стандартна - складає 2,47%, знижена процентна ставка становить 0,98% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені Договором.

Пунктом 1.5 договору передбачена сплата одноразової комісії в розмірі 10% від суми кредиту, що складає 650 грн в останній день повного погашення Кредиту.

Відповідно до п. 4.2.5 кредитодавець має право відступити право вимоги за договором із заміною кредитора у зобов`язанні відповідно до норм Цивільного кодексу України (у т. ч. ч. 1 ст. 516 ЦК України) без згоди позичальника, а також обов`язково повідомити позичальника про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення в спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома позичальника такого факту.

На останній сторінці кредитного договору позичальником зазначена ОСОБА_1 і вказано, що договір підписаний нею 11.03.2024 о 16:28 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а. с.15.).

11.03.2025 ТОВ «Макс Кредит» через платіжний сервіс «Platon» перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_2 грн (а. с. 20, 21).

Як вбачається з розрахунку ТОВ «ФК «ЕЙС» ОСОБА_1 не внесла жодного платежу на погашення заборгованості (а. с. 24).

28.11.2018 між ТОВ «ФК «ЕЙС»» і ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до п. 2.1, 2.4 якого ТОВ «Макс Кредит» зобов`язалося відступити за плату, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняти права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрах прав вимог, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.

Право вимоги і всі інші права переходять від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «ЕЙС» у дату відступлення прав вимоги.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу №21102024-МК/ЕЙС ТОВ «ФК» ЕЙС» набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №009667325 від 11.03.2024 у сумі 21117 грн 85 коп., з яких: 7150 грн. основна заборгованість, 13967 грн 85 коп. заборгованість за відсотками (зберігається в ЄСІТС).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Як вбачається з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції, яка діяла на час укладення кредитного договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» необхідно стягнути 21117 грн 85 коп. заборгованості по кредитному договору, яка складається з 7150 грн. заборгованості за кредитом, 13967 грн 85 коп. заборгованості за відсотками.

Що стосується вимоги про стягнення 7000 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч, 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статі 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути 5422 грн 40 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються з судового збору (2422 грн 40 коп.) та витрат, пов`язані з правничою допомогою адвоката (3000 грн) (а. с. 1, 29).

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, оф. 2005, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 21117 (двадцять одну тисячу сто сімнадцять) грн 85 коп. заборгованості за договором кредитної лінії №00-9667325 від 11.03.2024, 5422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.

Суддя