Decision № 128337939, 19.06.2025, Chornomorsk City Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Illichivsk City Court of Odesa Oblast)

Дата документу 19.06.2025

Справа № 501/5331/24

2/501/32/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»

до

відповідача: ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування,

учасники справи до суду не з`явились

ухвалив рішення про наступне та

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 25.12.2024 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 19226,92 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 18.11.2022 о 15 год. 20 хв. у м.Чорноморськ по вул.Парусній 1а сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Hyudai» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Fiat» державний номерний знак НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 12.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення №501/3492/22 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На момент ДТП майнові інтереси власника Fiat» державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в АТ «СК АРКС» Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу «Все включено» №29250Га2о від 20.04.2022.

Власник пошкодженого автомобіля «Fiat» державний номерний знак НОМЕР_2 звернувся до АТ «СК АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 21.11.2022.

Дана заява була розглянута, пошкодження автомобіля визнано страховим випадком. У звязку з чим на підставі: акту огляду транспортного засобу, ремонтної калькуляції №1.003.22.0 від 05.12.2022, рахунку-фактури №ИБСЧ0001071 від 22.11.2022, страхового акту №АRX3474035 від 09.12.2022. розрахунку страхового відшкодування, АТ «СК АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 36007,89 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Hyudai» державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована ТДВ «СК «ГАРДІАН» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №210769776, у зв`язку з чим ТДВ «СК «ГАРДІАН» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 16740,97 грн.

Позивач вказує у позові, що у звязку з цим у позивача виникло право вимоги на таке відшкодування, яке складається з розміру 19226,92грн. = 36007,89 грн. 16740.97 грн.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

У встановлений ухвалою строк відповідач не подав відзив на позов.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 25.12.2024 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.34).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 10.01.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.37).

Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач також викликався в суд через оголошення на офіційному веб-порталі «Судової влади України» (а.с.47, 54). Згідно інформації, опублікованої на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Оголошення про виклик до суду», відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, але у судове засідання так і не з`явився, тому, на підставі ст.280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 18.11.2022 о 15 год. 20 хв. у м.Чорноморськ по вул.Парусній 1а сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Hyudai» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Fiat» державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.13).

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 12.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення №501/3492/22 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.4).

На момент ДТП майнові інтереси власника Fiat» державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в АТ «СК АРКС» Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу «Все включено» №29250Га2о від 20.04.2022 (а.с.5-12).

Власник пошкодженого автомобіля «Fiat» державний номерний знак НОМЕР_2 звернувся до АТ «СК АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 21.11.2022 (а.с.15).

Дана заява була розглянута, пошкодження автомобіля визнано страховим випадком. У звязку з чим на підставі: акту огляду транспортного засобу (а.с.16), ремонтної калькуляції №1.003.22.0 від 05.12.2022 (а.с.17-19), рахунку-фактури №ИБСЧ0001071 від 22.11.2022 (а.с.20), страхового акту №АRX3474035 від 09.12.2022 (а.с.21-23), розрахунку страхового відшкодування (а.с.23, АТ «СК АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 36 007,89 грн. (а.с.24)

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Hyudai» державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована ТДВ «СК «ГАРДІАН» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №210769776 (а.с.26), у зв`язку з чим ТДВ «СК «ГАРДІАН» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 16740,97 грн. (а.с.25).

У звязку з цим у позивача виникло право вимоги на таке відшкодування, яке складається з розміру 19 226,92 грн. = 36 007,89 грн. 16 740.97 грн.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187,1188 ЦК України.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо винна особа - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статі 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність, зокрема автомобіля, було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70):стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, відносини між сторонами у справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком - ТДВ «СК «ГАРДІАН», регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У зв`язку із заміною сторони кредитора в межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Отже, за змістом статті 993 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 990 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що 18.11.2022 о 15 год. 20 хв. у м.Чорноморськ по вул.Парусній 1а сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Hyudai» державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Fiat» державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.13).

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 12.12.2022 по справі про адміністративне правопорушення №501/3492/22 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.4).

На момент ДТП майнові інтереси власника Fiat» державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована в АТ «СК АРКС» Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу «Все включено» №29250Га2о від 20.04.2022 (а.с.5-12).

Власник пошкодженого автомобіля «Fiat» державний номерний знак НОМЕР_2 звернувся до АТ «СК АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 21.11.2022 (а.с.15).

Дана заява була розглянута, пошкодження автомобіля визнано страховим випадком. У звязку з чим на підставі: акту огляду транспортного засобу (а.с.16), ремонтної калькуляції №1.003.22.0 від 05.12.2022 (а.с.17-19), рахунку-фактури №ИБСЧ0001071 від 22.11.2022 (а.с.20), страхового акту №АRX3474035 від 09.12.2022 (а.с.21-23), розрахунку страхового відшкодування (а.с.23, АТ «СК АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 36 007,89 грн. (а.с.24)

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Hyudai» державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована ТДВ «СК «ГАРДІАН» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №210769776 (а.с.26), у зв`язку з чим ТДВ «СК «ГАРДІАН» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 16740,97 грн. (а.с.25).

Отже, вказана страхова компанія з урахуванням вимог статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виконало свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування, укладеним із потерпілою особою, тому різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням підлягає стягненню саме з відповідача.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 грудня 2020 року у справі №352/1384/18.

Таким чином, суд вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачем, у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно з нормами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч.2 ст.78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно платіжної інструкції від 02.08.2024 (а.с.1) позивачем при подачі позову сплачено 3028,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 стягнення суми виплаченого страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: невідомо) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 19 226,92 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко