Єдиний державний реєстр судових рішень
Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/824/25
Провадження № 2/542/439/25
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
12 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (надалі також позивач, ТОВ «Коллект центр») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором № 0500879637 від 04 лютого 2020 року у розмірі 39669 грн 23 коп.
Ухвалою суду від 19 травня 2025 року вказана позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 62).
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Коллект центр» посилалось нате,що 04 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» (надалі також ТОВ «Інфінанс») та ОСОБА_1 укладено договір № 0500879637, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн, в межах строку дії договору 36 календарних місяців із дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеним сторонами.
Договір № 0500879637 укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Інфінанс» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не повернув своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору.
У подальшому, 14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (надалі також - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі, і за договором № 0500879637.
В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі, за договором № 0500879637.
Позивачем зазначено, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 59053 грн 61 коп., із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) складає 3009 грн 99 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги складає 54726 грн 75 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно з кредитним договором (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) складає 1316 грн 87 коп.
Проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 39669 грн 23 коп., із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3009 грн 99 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 36659 грн 24 коп.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 68).
У прохальній частині позовної заяви позивач просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника. Зазначив, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення (а.с. 4- зі звороту).
Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.
Згідно з інформацією, наданою Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 61).
Судова повістка на 17 червня 2025 року, разом із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 19 травня 2025 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення від 26 травня 2025 року «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 64-67).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд приходить до висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду від 19 травня 2025 року вважається такою, що вручена відповідачу.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 19 травня 2025 року, суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористався.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд,вивчивши тадослідивши матеріалисправи,всебічно іповно з`ясувавшивсі фактичніобставини,на якихґрунтуються позовнівимоги,об`єктивнооцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 04 лютого 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0500879637 (а.с. 16-19).
Згідно з пунктом 1.2. Договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем.
Пунктом 1.15 договору передбачено, що розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит (транш) в розмірі 3010 грн; Строк користування кредитом (траншем) - 30 днів; Строк дії Договору 3 роки; Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; Річна відсоткова ставка 638,75%; Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 1580 грн 00 коп.; Реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75% (а.с. 20).
Згідно з пунктом 3.3 договору передбачено, що строк користування поточний кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати пені та штрафних санкцій (в разі наявної простроченої заборгованості за вимоги Товариства про її сплату), на відповідний рахунок Товариства з цільовим призначенням «Оплата за продовження строку дії користування поточним кредитом за договором № 0500879637 від 04 лютого 2020 року. Здійснення оплати в даному випадку проводиться одним із способів, визначених у Правилах.
Відповідно до пункту 3.5. договору сторони окремо погодили, що у випадку користування Позичальником Кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п.1.15 Договору або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються навесь періодфактичного користуванняКредитом (траншем), при цьому у випадку, якщо відсоткова ставка за користування кредитом (траншем), що встановлена відповідно до п. 1.15 цього Договору менша ніж 1,75 (одна ціла сімдесят п`ять сотих) відсотків від суми Кредиту (траншу) за кожен день користування Кредитом (траншем), то правила нарахування процентів за відсотковою, ставкою визначеною відповідно до п.1.15 Договору скасовуються з першого дня прострочення Кредитом (траншем) і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом (траншем), а саме 1,75 (одна ціла сімдесят п`ять сотих) відсотків за кожен день користування Кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення Кредиту (траншу). Причому, Сторони погодили, що Товариство має право застосувати до Позичальника одноразовий штраф за неналежне виконання умов Договору, у зв`язку з неповерненням кредиту Позичальником у обумовлений строк Сторонами, який розраховується як сума залишку коштів за кожний день користування кредитом (траншем), в період строкового користування кредитом (траншем) помножена на відсоткову ставку, яка розраховується по формулі 1,75% мінус Відсоткова ставка встановлена відповідно до п.1.15 Договору.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений йому на номер мобільного телефону, зазначений у договорі (а.с. 26).
21 лютого 2020 року відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписав заявку-анкету на отримання кредиту, пропозицію надання 2 траншу кредиту, згідно заявки-анкети № 2628574873 від 21 лютого 2020 року, в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0500879637 від 04 лютого 2020 року (оферта), Акцепт оферти від 21 лютого 2020 року на отримання 2 траншу кредиту, згідно заявки-анкети № 2628574873 від 21 лютого 2020 року, в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0500879637 від 04 лютого 2020 року (а.с. 19-зі звороту-20) та йому було надано кредит (транш) в сумі 3010 грн.
Встановлено, що факт отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за вих. № 1980 250307105409 від 07 березня 2025 року, відповідно до якого вбачається, що 21.02.2020 на платіжну картку відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3010 грн 00 коп., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 49248132 (а.с. 26-зі звороту).
Також, факт зарахування кредитних коштів підтверджується інформацією ТОВ «Інфінанс» № 21721/713 від 21.07.2021, зокрема: боржник ОСОБА_1 , кредитний договір: 0500879637, платіжна система: IPay, дата транзакції: 21.02.2020, ID транзакції:49248132, сума транзакції: 3010 (а.с. 27).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 загальна сума заборгованості перед ТОВ «Інфінанс» за вказаним кредитним договором складала 29028 грн 97 коп. (а.с. 27-зі звороту-31).
14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 14-07/21,відповідно доякого ТОВ«Інфінанс» відступилоТОВ «ВердиктКапітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором надання позики,в томучислі іна умовахфінансового кредиту№ 0500879637 від 04 лютого 2020 року, що був укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 (а.с. 32-34).
Відповідно до пункту 2.3. договору, Клієнт відступає Факторові право грошової вимоги до Боржників виключно в частині тих сум Заборгованості, що визначені в Реєстрах Боржників.
14 липня 2021 року клієнтом та фактором підписаний акт приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року та акт приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді за Договором Факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року (а.с. 34-зі звороту).
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року ТОВ «ВердиктКапітал» набуло права грошової вимоги, зокрема, й до ОСОБА_1 , за договором № 0500879637 від 04 лютого 2020 року, у загальному у розмірі 29028 грн 97 коп. з них: сума заборгованості за тілом кредиту 3009 грн 99 коп., сума заборгованості за процентами 26018 грн 98 коп. (а.с. 35-36).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах, зокрема, і до ОСОБА_1 за договором №0500879637від 04лютого 2020року (а.с. 37-39).
Відповідно до пункту 2.1. договору, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом -- «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.
10 січня 2023 року «Первісним кредитором» та «Новим кредитором» підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників (а.с. 39-зі звороту) та акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 40).
Відповідно до Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (а.с. 41-42) до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за договором №0500879637від 04лютого 2020року боржник ОСОБА_1 у розмірі 57736 грн 74 коп. із них: сума заборгованості за основним зобов`язанням 3009 грн 99 коп., сума заборгованості за нарахованими процентами 54726 грн 75 коп. (а.с. 41-42, 54).
Відповідно до розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» за вказаним кредитним договором станом на 27 квітня 2025 року складала 59053 грн 61 коп. (а.с. 56).
Проаналізувавши вказані документи, суд встановив, що первинний кредитор свої зобов`язання відповідно до Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0500879637 від 04 лютого 2020 року, виконав в повному обсязі.
В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0500879637 від 04 лютого 2020 року, за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 59053 грн 61 коп., із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) складає 3009 грн 99 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги складає 54726 грн 75 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно з кредитним договором (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) складає 1316 грн 87 коп.
Поряд із цим, позивач враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 39669 грн 23 коп., із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3009 грн 99 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 36659 грн 24 коп.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено,що міжТОВ «Інфінанс»та ОСОБА_1 04лютого 2020року укладенодоговір наданняпозики,в томучислі іна умовахфінансового кредиту№ 0500879637, відповідно до якого відповідач на підставі заявки-анкети від 21 лютого 2020 року отримав кредит в сумі 3010 грн 00 коп. строком на 30 днів в рамках відповідного договору, який укладений на 36 календарних місяців.
Як вбачається зі змісту кредитного договору шляхом накладення електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором відповідач прийняв пропозицію укласти договір позики.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений йому на номер мобільного телефону, зазначений у договорі (а.с. 26).
Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Щодо суми нарахованої заборгованості по процентам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 3.3 договору передбачено, що строк користування поточний кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, в тому числі і прострочених, та сплати пені та штрафних санкцій (в разі наявної простроченої заборгованості за вимоги Товариства про її сплату), на відповідний рахунок Товариства з цільовим призначенням «Оплата за продовження строку дії користування поточним кредитом за договором № 0500879637 від 04 лютого 2020 року. Здійснення оплати в даному випадку проводиться одним із способів, визначених у Правилах.
Поряд з цим, відповідно до пункту 3.5. договору сторони окремо погодили, що у випадку користування Позичальником Кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п.1.15 Договору або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом (траншем).
З матеріалів справи вбачається, що сума траншу відповідачем не погашена, з огляду на що він вважається таким, що продовжує користуватись траншем, отже зобов`язання позичальника за договором надання позики продовжується на весь час фактичного користування позикою в межах 36 календарних місяців, визначених договором, тобто до 04 лютого 2023 року.
ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору факторингу 14-07/21 набуло статусу нового кредитора за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0500879637 від 04 лютого 2020 року, отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року ТОВ «ВердиктКапітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0500879637 від 04 лютого 2020 року, у загальному у розмірі 29028 грн 97 коп. з них: сума заборгованості за тілом кредиту 3009 грн 99 коп., сума заборгованості за процентами 26018 грн 98 коп. (а.с. 35-36).
В подальшому, ТОВ «Вердикт Капітал» нараховані проценти згідно з кредитним договором із 14 липня 2021 року (з моменту відступлення права вимоги) по 10 січня 2023 року на суму 28707 грн 77 коп. (а.с. 55)
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» загальна сума заборгованості за вказаним кредитним договором складала 57736 грн 74 коп. (а.с. 55).
ТОВ «Коллект центр» на підставі договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, набуло статус нового кредитора за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0500879637 від 04 лютого 2020 року, отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.
За змістом Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (а.с. 41-42) до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за договором надання позики,в томучислі іна умовахфінансового кредиту№ 0500879637від 04лютого 2020року боржник ОСОБА_1 у розмірі 57736 грн 74 коп. із них: сума заборгованості за основним зобов`язанням 3009 грн 99 коп., сума заборгованості за нарахованими процентами 54726 грн 75 коп. (а.с. 41-42).
В подальшому позивачем нараховані проценти згідно з кредитним договором з моменту відступлення права вимоги по 03 лютого 2023 року (останній день дії договору надання позики,в томучислі іна умовахфінансового кредиту№ 0500879637від 04лютого 2020року) на суму 1316 грн 87 коп. (а.с. 54).
Згідно з частиною 1 статті 1048 та частиною 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Таким чином, позикодавець відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 04 лютого 2023 року.
Звертаючись до суду позивач вказав загальну суму заборгованості розмірі 59053 грн 61 коп., із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) складає 3009 грн 99 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги складає 54726 грн 75 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно з кредитним договором (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) складає 1316 грн 87 коп.
Проте враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 39669 грн 23 коп., із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3009 грн 99 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 36659 грн 24 коп.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, а саме: стягнути заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0500879637 від 04 лютого 2020 року, у загальному розмірі 39669 грн 23 коп., із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3009 грн 99 коп., заборгованість за нарахованими процентами 36659 грн 24 коп., оскільки зазначена сума підтверджена позивачем та відповідачем не спростована.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422 грн 40 коп. судового збору.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 13000 грн 00 коп.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с. 11-12), прайс-лист Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» із зазначенням виду послуг та ціни роботи (а.с. 12-зі звороту-13), заявку на надання юридичної допомоги № 632 від 01 березня 2025 року (а.с. 14), в якій вказано про надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням ТОВ «Коллект центр`у справі Міщенка С.О.: надання усної консультації з вивченням документів - 4000 грн (дві години роботи), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000 грн 00 коп. (три години роботи) (а.с. 14), витяг з акту № 6 про надання юридичної допомоги від 31 березня 2025 року (а.с. 15).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених відповідачем.
Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 13000 грн, що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.
Враховуючи наведене,суд вважаєза необхіднезменшити розмірправової допомогидо 7000грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) суму заборгованості за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0500879637 від 04 лютого 2020 року у загальному розмірі 39669 грн 23 коп. (тридцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень двадцять три копійки), що складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в сумі 3009 грн 99 коп. (три тисячі дев`ять гривень дев`яносто дев`ять копійок) та заборгованості за нарахованими процентами у сумі 36659 грн 24 коп. (тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень двадцять чотири копійки).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі в сумі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн 00 коп. (сім тисяч гривень).
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва
The court decision No. 128200692, Novi Sanzhary District Court of Poltava Oblast was adopted on 17.06.2025. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 542/824/25. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: