Decision № 128147407, 16.06.2025, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2025 рокусправа № 380/7628/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник Турчиняк Я.І., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії № 913200128497 від 06.01.2025 р. щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до стажу державної служби наступні періоди роботи ОСОБА_1 : - служба в радянській армії з 4 травня 1976 року по 25 квітня 1978 року; - сільський голова Станимирської сільської ради з 21.04.1998 по 11.12.2020 року; - староста сіл Станимира, Ганачівка, Лагодів виконавчого комітету Перемишлянської міської ради з 28.12.2020 по 30.11.2021 року; - староста Станимирського старостинського округу Перемишлянської міської ради з 01.12.2021 по 30.12.2024 року;

- перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889, на підставі поданої заяви від 30.12.2024 з урахуванням довідок від 30.12.2024 р. № 914 та від 30.12.2024 р. №915 виданих виконавчим комітетом Перемишлянської міської ради Львівської області.

На обґрунтування позовних вимог повідомив такі обставини: є пенсіонером, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. 30.12.2024 звернувся із заявою про переведення з пенсії за віком на підставі Закону № 1058 на пенсію державного службовця відповідно до пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII. ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення, яким відмовило ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із тим, що набуто менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону (3 роки 2 місяці 20 днів). Позивач не погоджується з цим рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим, вказує, що підпадає під умови, визначені пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону № 889-VIII. Зазначає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також служба в радянській армії.

Відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнає з підстав, викладених у відзиві та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Повідомив, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. 30.12.2024 позивач звернувся до органу ПФУ із заявою про переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішенням № 913200128497 відмовлено в переході на інший вид пенсії у зв`язку із відсутністю більше 10 років стажу держслужби. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 з 21.04.1998 обіймав посади в органах місцевого самоврядування та йому було присвоєно ранг посадової особи місцевого самоврядування. Відповідач пояснив, що до набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (04.07.2001) посада працівників органів місцевого самоврядування були віднесені до відповідних категорій посад державної служби відповідно до постанови КМ України № 239 від 18.04.1994. Після 04.07.2001 згідно статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування.

Позивач подав відповідь на відзив, де навів аргументи на спростування позиції відповідача, а позовні вимоги підтримав.

Суд дослідив заяви по суті справи, долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи:

ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності з 07.06.2012 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058). З 14.02.2018 на підставі поданої заяви переведений на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. Відповідно до записів трудової книжки серії ОСОБА_1 :

- з 04.05.1976 по 25.04.1978 проходив службу в радянській армії;

- з 21.04.1998 по 11.12.2020 обраний на посаду сільського голови Станимирської сільської ради; - з 28.12.2020 по 30.11.2021 - староста сіл Станимира, Ганачівка, Лагодів виконавчого комітету Перемишлянської міської ради; - з 01.12.2021 по 30.12.2024 староста Станимирського старостинського округу Перемишлянської міської ради;

- 21.04.1998 прийняв присягу службовця з присвоєнням 11 рангу державного службовця;

- 29.06.2000 присвоєно 10 ранг державного службовця; - 11.07.2001 склав присягу відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

- 04.06.2002 присвоєно 9 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 30.03.2005 присвоєно 8 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування;

- 13.07.2007 присвоєно 7 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування (а.с. 26-28).

Виконавчий комітет Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області видав ОСОБА_1 довідки від 30.12.2024 № 914 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 30.12.2024 № 915 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с. 23, 24).

ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою від 30.12.2024 про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило у задоволенні його заяви від 30.12.2024 з мотивів того, що згідно записів трудової книжки ранг державного службовця гр. ОСОБА_1 було встановлено з 21.04.1998 по 10.07.2001 року (3 роки 2 місяці 20 днів), у зв`язку із чим стаж на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу», становить менше 10 років (а.с.25).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон №889 набрав чинності 01.05.2016, одночасно втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, що передбачав особливості пенсійного забезпечення державних службовців.

Разом з тим, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено переживаючу дію статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, тобто законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи є право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом №889-VIII) певного стажу держслужби (10 років для осіб, що станом на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

У період проходження позивачем публічної служби на посадах в органах місцевого самоврядування з 21.04.1998 до 01.05.2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМУ від 03.05.1994 №283 (далі Постанова №283). Постанова №283 втратила чинність з 01.05.2016 у зв`язку із набранням чинності Постановою КМУ №229 від 25.03.2016, якою визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби на підставі Закону №889-VIII.

Пункт 2 Порядку №283 визначав, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затв. Постановою КМУ від 25.03.2016 №229 (далі Порядок №229, чинний з 01.05.2016) до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Призначення пенсій державним службовцям урегульовано Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затв. постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 (далі Порядок №622). Відповідно до норм пункту 4 цього Порядку пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про такі спірні правовідносини:

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на підставі Закону № 1058-IV; 30.12.2024 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про переведення його на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило (рішення від 06.01.2025 № 913200128497) заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з тих мотивів, що ОСОБА_1 набув менше 10 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу», оскільки займав посади в органах місцевого самоврядування, що не відносяться до посад, віднесених до категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу». Отже, в цій справі слід перевірити обґрунтованість висновку відповідача щодо відсутності у позивача необхідного стажу державної служби, тобто наявності/відсутності підстав для зарахування часу перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до стажу державної служби.

Оцінюючи аргументи відповідача на обґрунтування законності його рішення суд керується такими мотивами:

Закон № 889-VIII, котрий набрав чинності 01.05.2016, визначає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визначають, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби, - 10 років для осіб, що на цю дату обіймали посади державної служби або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи проходили станом на 01.05.2016 на держслужбі, - така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, котрий в іншій частині втратив чинність.

Вирішуючи питання щодо стажу державної служби позивача станом на 01.05.2016 суд враховує таке:

- пункт 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VIII визначає, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

- як Порядок № 283, так і Порядок № 229 визначають, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до статті 14 Закону № 2493-III до п`ятої категорії посад віднесено посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.

Суд встановив, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 перебував на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону № 2493-III (сільського голови Станимирської сільської ради). Отже, цей стаж має включатися до стажу державної служби, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 : з 04.05.1976 по 25.04.1978 проходив службу в радянській армії; - 11.07.2001 склав присягу відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»; - 04.06.2002 присвоєно 9 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 30.03.2005 присвоєно 8 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 13.07.2007 присвоєно 7 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування.

Станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 :

1) мав сумарно 20 років 02 дні стажу на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, що є більшим за 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби (зарахований стаж пенсійним органом 03 роки 02 місяці 20 днів + стаж роботи в органах місцевого самоврядування 14 років 09 місяців 21 день + служба в радянській армії 01 рік 11 місяців 22 дні);

2) займав посаду сільського голови Станимирської сільської ради, котра відноситься до відповідних категорій посад державних службовців.

Отже, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII ОСОБА_1 має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Враховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що рішення № 913200128497 від 06.01.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 30.12.2024 є необґрунтованим, таке слід скасувати як протиправне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. З метою ефективного захисту порушених прав позивачки відповідача слід зобов`язати перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ з 30.12.2024 (з дати подання заяви про переведення на інший вид пенсії).

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення вказується про порядок його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивача та з метою виконання цього рішення суду ГУ ПФУ в Донецькій області зобов`язане зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврчдування з 11.07.1998 по 30.12.2024 та період проходження служби в радянській армії з 04.05.1976 по 25.04.1978.

Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії відповідно до довідок про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 30.12.2024 року № 914 та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 30.12.2024 № 915, виданих Виконавчим комітетом Перемишлянської міської ради Львівської області, суд зазначає таке.

У справі, яка розглядається, спір виник щодо права позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у сукупності із пунктом 10,12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачем. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 пенсійний орган зробив висновок, що він не має права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», переведення на пенсію державного службовця здійснено не було, і питання щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії державного службовця на час звернення позивача з цим позовом пенсійний орган не вирішував. Таким чином, вимоги позивача щодо врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця при перерахунку пенсії є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такими повноваженнями. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо виникнуть у майбутньому, в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

З огляду на викладені мотиви суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу. Представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати на правову допомогу в сумі 20000 грн. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд керується такими положеннями:

відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Нормами статті 30 цього Закону визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як визначено в частині п`ятій статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження підстав, факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник позивача надав суду копії таких документів: - договір про надання правової допомоги № 26012025 від 26.01.2025 року, укладений між ОСОБА_1 (замовник) та адвокатським бюро «Ярослава Турчиняка» в особі директора Турчиняка Ю.І. згідно з пунктом 1.1. предметом цього договору є надання виконавцем комплексної правової допомоги, спрямованої на представництво інтересів замовника в судовому спорі проти ГУ ПФУ в Донецькій області. Відповідно до пункту 3.1. вартість послуг виконавця за договором визначається у додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього договору. Повна оплата послуг виконавця повинна бути здійснена протягом 90 календарних днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у спорі (пункт 3.1.2); - додаткову угоду № 1 до договору; - акт приймання-передачі наданих послуг від 11.05.2025 року з переліком наданих послуг, витраченого на виконання робіт часу: 1) підготовка адвокатський запитів 2 год.; 2) вивчення відповідей на адвокатські запити; 3) вивчення документів, які слугували підставою заявлених позовних вимог 2 год; 4) вивчення та опрацювання законодавства, що регулює спірні правовідносини, практику Конституційного Суду України, ЄСПЛ, Верховного Суду 7 год; 5) підготовка позовної заяви, формування додатків, подання до суду через систему «Електронний суд» - 4 год; 6) ознайомлення із відзивом на позовну заяву 1 год; 7) підготовка відповіді на відзив 4 год. Загальна вартість 20000 грн.; - розписку про те, що ОСОБА_2 зобов`язується оплатити фіксований гонорар за комплексне ведення справи № 380/7628/25 в розмірі 20000 грн. протягом 90 календарних днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/7628/25.

Оцінюючи витрати позивача на адвоката, пов`язані з розглядом цієї справи в суді, зважаючи на складність цієї справи, якість підготовлених адвокатом документів, витрачений адвокатом час, суд визнає співмірними з ринковими цінами адвокатських послуг. Разом з тим, суд, враховуючи складність та категорію цієї справи, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на правову допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи. Суд звертає увагу, що ця категорія справ належить до справ незначної складності, відповідно до даних єдиного державного реєстру судових рішень наявна велика кількість рішень цієї категорії, що значно спрощує та скорочує час на написання позовної заяви. Тому суд вважає, заявлена сума витрат та витрачений час є очевидно завищеними. Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Враховуючи незначну складність справи, суд вважає, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2422, 40 грн. (сума двох судових зборів, сплачених за вирішення цього спору професійним суддею).

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 913200128497 від 06.01.2025 про відмову ОСОБА_1 про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» відповідно до заяви від 30.12.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ідентифікаційний код 13486010) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 30.12.2024 пенсію за віком на підставі пп.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

З метою виконання цього рішення суд встановлює такий порядок та спосіб його виконання: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов`язане зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи: - сільським головою Станимирської сільської ради з 11.07.2001 по 11.12.2020 року; - старостою сіл Станимира, Ганачівка, Лагодів виконавчого комітету Перемишлянської міської ради з 28.12.2020 по 30.11.2021 року; - старостою Станимирського старостинського округу Перемишлянської міської ради з 01.12.2021 по 30.12.2024 року; - службу в армії з 4 травня 1976 року по 25 квітня 1978 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ідентифікаційний код 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович