Decision № 128080113, 12.06.2025, Zhytomyr District Administrative Court

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/2352/25

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації наступних податкових накладних: №23 від 19.08.2024 р., №24 від 21.08.2024 р., №36 від 26.08.2024 р., №40 від 27.08.2024 р. та №42 від 28.08.2024 р;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти наступні податкові накладні: №23 від 19.08.2024 р., №24 від 21.08.2024 р., №36 від 26.08.2024 р., №40 від 27.08.2024 р. та №42 від 28.08.2024 р. з метою їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

В обґрунтування позову зазначає, що при подачі до Реєстру податкових накладних, на них був накладений електронний підпис уповноваженої особи.

Ухвалою від 03.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що податкові накладні, подані на реєстрацію ТОВ «Немиринецький харчовий комбінат», складені з 02.09.2024 по 18.09.2024, до набуття права підпису електронних документів Шведюком Любомиром Геннадійовичем та ОСОБА_1 .

Позивач подав відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позов в повному обсязі, оскільки діючим законодавством не встановлено заборон прийняття до реєстрації податкової накладної складеної однією повноважною особою/керівником з накладенням кваліфікованого електронного підпису іншою уповноваженою особою чи керівником.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується учасниками справи, з 27.09.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" змінився директор:

- до 06.09.2024 включно директором був А.М. Довгань (а.с. 10);

- починаючи з 27.09.2024 директором позивача став Л.Г. Шведюк (а.с. 10 зворот - 12).

При цьому, податкові накладні № 23, 24, 36, 40, 42 (а.с. 16, 19, 22, 25, 28) було складено 19.08.2024, 21.08.2024, 26.08.2024, 27.08.2024, 28.08.2024.

01.10.2024 зазначені податкові накладні подані позивачем для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, проте не була прийнята контролюючим органом (а.с. 17, 20, 23, 26, 29).

Однак, позивачем отримано квитанції, у яких зазначено про порушення ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну.

Не погодившись з висновками відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Так, п. 12 Порядку № 1246 (станом на дату направлення податкової накладної на реєстрацію) визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13-15 Порядку № 1246 передбачено, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вбачається із матеріалів справи, за наслідком перевірки податкових накладних відповідачем сформовано Квитанції, в яких зазначено: «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО», «Виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3204220190 Любомир Шведюк). Зареєстровані підписи особи: - директор з 30.09.2024 по 01.10.2024; - директор з 01.10.2024 по 01.10.2025».

Разом з тим, за правилами статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, з наведених в статті 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначень вбачається, що суб`єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

Водночас, наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261) затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі також - Порядок).

Пунктами 1-7 розділу ІІ наведеного Порядку передбачено, що Суб`єкти електронного документообігу самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні електронні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись цим Порядком.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів).

У разі створення електронного документа з використанням більш як одного кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";

перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку обов`язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку встановлено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Згідно п. 10 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:

електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку:

електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування;

електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).

З аналізу вищезазначених норм слідує, що відповідачем вільно інтерпретовані умови перевірки при реєстрації податкових накладних, що врегульовані нормами п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року для Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів та стосуються відповідності електронного підпису.

Як наслідок, податкова накладна приймається на реєстрацію виключно у випадку, коли підписана Кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, що є чинним як на дату виникнення податкового зобов`язання по ПДВ (податкової накладної), так і на дату реєстрації, що не відповідає діючим нормам Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних та ПК України.

Матеріали справи свідчать, що в період з 30.09.2024 на посаді директора ТОВ "Немиринецький харчовий комбінат" перебував ОСОБА_2 . Вказане, зокрема, підтверджується рішенням № 16 від 26.09.2024 (а.с. 10 зворот-11), а також копією витягу з Єдиного державної реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.09.2024 (а.с. 11 зворот-12).

Автором електронного документа - податкових накладних № 23 від 19.08.2024, № 24 від 21.08.2024, № 36 від 26.08.2024, № 40 від 27.08.2024 та № 42 від 28.08.2024 є юридична особа (платник податку на додану вартість) - ТОВ "Немиринецький харчовий комбінат". Відтак, вказані вище податкові накладні були складені у період роботи попереднього директора А.М. Довганя, а скріплена електронним підписом та направлена для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (01.10.2024) у період роботи вже нового директора - Л.Г. Шведюка.

Таким чином, на дату виникнення податкових зобов`язань та на момент складання позивачем відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України податкових накладних, що датовані 19.08.2024, 21.,08.2024, 26.08.2024, 27.08.2024, 28.08.2024, директором ТОВ "Немиринецький харчовий комбінат" був А.М. Довгань, а на дату подачі до реєстрації 01.10.2024 вказаних податкових накладних, що датовані ОСОБА_3 , керівником ТОВ "Немиринецький харчовий комбінат" був ОСОБА_2 , який призначений на посаду директора з 27.09.2024.

Отже, у позивача, як платника податків, момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та її зареєструвати не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події у відповідності до статті 187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абз. 14 - 18 п. 201.10. статті 201 ПК України.

Разом з тим, суд зазначає, що між моментом складення та реєстрації податкових накладних у ТОВ "Немиринецький харчовий комбінат" змінився директор, та відповідно було змінено і кваліфікований електронний підпис директора, яким було подано податкові накладні для реєстрації в межах граничних строків та в межах чинності підпису нового директора.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було неправильно здійснено перевірку відповідності електронного підпису, адже жодної інформації на підтвердження або спростування наявності чинного кваліфікованого електронного підпису директора на момент складання документів, надано не було, з чого можливо зробити висновок, що така перевірка взагалі не проводилась, а тому податковим органом неправомірно видано квитанцію про відхилення податкової накладної.

При цьому, контролюючим органом був здійснений формальний підхід до перевірки інформації в поданій для реєстрації податковій накладній, що порушує право позивача і перешкоджає виконанню його обов`язку, встановленого пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Окрім того, діючий порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як відміну посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації. Податкова накладна складається від імені товариства, як суб`єкта зареєстрованого платником ПДВ, а не від імені того чи іншого директора товариства, тоді як у даному випадку складання та реєстрація податкових накладних здійснена директором підприємства, що мав відповідні повноваження станом на час вчинення відповідної дії.

Таким чином, наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних № 23 від 19.08.2024, № 24 від 21.08.2024, № 36 від 26.08.2024, № 40 від 27.08.2024 та № 42 від 28.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина 3 статті 245 КАС України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 201 ПК України, а згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкових накладних № 23 від 19.08.2024, № 24 від 21.08.2024, № 36 від 26.08.2024, № 40 від 27.08.2024 та № 42 від 28.08.2024, складені позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 15140 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" (вул. Центральна, 42, с. Немиринці, Ружинський р-н, Житомирська обл., 13643, код 38085913) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код 43005393) задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних № 23 від 19.08.2024, № 24 від 21.08.2024, № 36 від 26.08.2024, № 40 від 27.08.2024 та № 42 від 28.08.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 23 від 19.08.2024, № 24 від 21.08.2024, № 36 від 26.08.2024, № 40 від 27.08.2024 та № 42 від 28.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного надходження - 01.10.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Немиринецький харчовий комбінат" понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 15140 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк